Справа № 761/7342/15-ц
Провадження №2/761/4169/2015
іменем України
25 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-суддіМальцева Д. О.
при секретаріКривошия О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що шлюбні відносини між ним та Відповідачем було припинено, спільне господарство не ведуть. Подальше спільне життя і збереження сім'ї неможливе, у зв'язку з чим просить шлюб розірвати.
З'явившись у судове засідання Позивач позовну заяву повністю підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала, щодо задоволення позову не заперечувала.
Суд, вислухавши пояснення Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 04 березня 1995 року у Центральному міжрайонному управлінні реєстрації шлюбів в м. Києві, актовий запис № 401.
В даний час разом не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, сім'я розпалась і подальше її збереження неможливе, шлюб існує формально, подальше спільне життя з Відповідачем суперечить інтересам Позивача.
Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 209, 213, 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який зареєстровано 04 березня 1995 року Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів в м. Києві, актовий запис № 401.
Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: