Справа № 2-1407/15
760/27746/14-ц
02 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Слепусі О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 207,14 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 09 вересня 2008 року був укладений кредитний договір №010/82/0001/16215, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 21 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 26,9% на рік, строком з 09 вересня 2008 року по 09 вересня 2010 року. Відсоткова ставка по недозволеному овердрафту становила 36% річних.
25 жовтня 2012 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до якої поточний ліміт кредитування складав 25 200,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом та недозволеним овердрафтом 30% річних.
08 травня 2013 року ліміт кредитування було збільшено до 35 200, 00 грн.
Відповідач порушує умови укладеного договору та додаткової угоди, належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися з позовом до суду. Також, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені у позові обставини, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, врахувавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 09 вересня 2008 року був укладений кредитний договір №010/82/0001/16215.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк відкрив на ім'я позичальника картковий рахунок в гривні та надав позичальнику платіжну картку, із забезпеченням розрахунків за операціями з картками відповідно до правил ведення поточних карткових рахунків фізичних осіб та користування платіжними картками, які затверджуються банком.
Пунктом 1.5 кредитного договору встановлено розмір ліміту кредитної лінії, який становив 21 000, 00 грн.
Відсоткова ставка за користування кредитом відповідно до додатку 1 до кредитного договору становила 26,9% річних та 36% по недозволеному овердрафту (п.2.1 Договору).
Строк дії зазначеного в п. 1.5 договору ліміту кредитування з 09 вересня 2008 року по 09 вересня 2010 року включно.
25 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до кредитного Договору №010/82/0001/16215 від 09.09.2008 року, за умовами якої поточний ліміт кредитування складав 25 200,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом та недозволеним овердрафтом 30% річних та строком користування кредитом з 25.10.2012 року по 25.10.2016 року.
Разом з тим, в пункті 2.7 кредитного договору сторони домовилися, що збільшення ліміту кредитування може бути проведено кредитором без укладення будь-яких додаткових угод з позичальником.
08 травня 2013 року ліміт кредитування відповідача був збільшений до 35 200,00 грн.
Користування відповідачем кредитом після зміни розміру ліміту кредитування свідчить про згоду позичальника на зміну умов договору у частині зміни ліміту кредитування.
Відповідно до п. 2.10 Договору позичальник доручив кредитору здійснювати погашення грошових зобов'язань позичальника за кредитом, процентами за його користування, комісіями та іншими платежами на користь кредитора шляхом здійснення договірного списання коштів позичальника в будь-якій валюті, що знаходяться на будь-якому з його рахунків відкритих у кредитора..
Пунктом 2.13 кредитного договору встановлено, що у разі виникнення недозволеного овердрафту, на суму недозволеного овердрафту кредитор нараховує та стягує з позичальника проценти відповідно до Додатку 1 шляхом здійснення договірного списання коштів в рахунку, у тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 2.8 кредитного договору у разі невнесення в строк позичальником коштів на картковий рахунок на погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів, комісій за кредитним договором, несвоєчасного погашення недозволеного овердрафту та процентів за ним, кредитор, зокрема, має право вимагати дострокового виконання всіх грошових зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банк свої зобов'язання по кредитному договору про надання кредитних коштів на картковий рахунок виконав, а також забезпечив розрахунки за операціями з картками відповідно до правил ведення поточних карткових рахунків фізичних осіб та користування платіжними картками, які затверджуються банком.
Але позичальником умови договору та Додаткової угоди належним чином не виконуються, не здійснюється погашення кредиту та не сплачуються відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
В зв'язку з чим 31.07.2014 року позичальнику було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (а.с. 44). Проте заборгованість у встановлені строки повернута не була.
Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем (а.с.а.с. 7-10).
Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 11 листопада 2014 року сума заборгованості становить 45 207,14 грн. та включає в себе: заборгованість за дозволеним овердрафтом - 35 200,00 грн.; заборгованість за недозволеним овердрафтом - 10 007,14 грн.;
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 452,07 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 88, 209, 214, 215, 224 ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 551, 611, 625, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором про надання овердрафту №010/82/0001/16215 від 09 вересня 2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, у розмірі 45 207 (сорок п'ять тисяч двісті сім) грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 07 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І.Кізюн