Справа №760/27200/14-ц
2-1065/15
01 липня 2015 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коробенко С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 грудня 2014 року вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя виділені в окреме провадження та передані для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 зазначає, що у шлюбі з Відповідачем вони перебувають з 2002 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останніх чотирьох років перед зверненням до суду, як зазначає Позивач, їх з Відповідачем стосунки почали погіршуватись, стали виникали сварки і скандали.
Позивач вказує, що ним було зроблено все для того, щоб зберегти сім'ю, він у всьому допомагав дружині, вони відвідували з нею психологів, проте досягти позитивних змін у сімейних стосунках не вдалось.
Обґрунтовуючи своє бажання розірвати шлюб, Позивач визначив перелік причин, з яких він вважає, що сімейне життя у Сторін не склалось, серед яких:
-неналежне виконання та ухилення від виконання відповідачкою сімейних обов'язків, встановлених СК України;
-порушення відповідачкою права Позивача на повагу до його індивідуальності, його звичок та уподобань, його права на фізичний та духовний розвиток, на створення умов для праці та відпочинку;
-неможливість досягнення згоди з відповідачкою щодо розподілу між сторонами обов'язків в сім'ї, неможливість вирішення спільно з відповідачкою на засадах рівності усіх найважливіших питань життя сім'ї;
-невиконання відповідачкою обов'язку щодо утвердження поваги до будь-якої праці, яка робиться Позивачем в інтересах сім'ї;
-невиконання відповідачкою обов'язків щодо піклування про побудову сімейних відносин зі Позивачем та малолітнім сином сторін на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, щодо утвердження в сім'ї поваги до батька, обов'язку спільно з ним дбати про матеріальне забезпечення сім'ї, допущення відповідачкою аморальної (негідної) поведінки в сім'ї;
-неможливістю реалізації Позивачем у шлюбі з відповідачкою його прав та обов'язків щодо їхнього малолітнього сина, а також реалізації малолітнім сином його прав та обов'язків щодо нього як до батька;
-невиконання та неналежне виконання відповідачкою обов'язків щодо виховання малолітнього сина в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечення підготовки сина до самостійного життя; поваги до нього; заборони фізичних покарань дитини матір'ю, а також застосування матір'ю інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини;
-неможливість реалізації Позивачем своїх прав на особисте виховання малолітнього сина, а також на обрання та застосування ним форм та методів виховання свого малолітнього сина, які не суперечать закону та моральним засадам суспільства;
-неможливість реалізації у шлюбі з відповідачкою своїх прав та прав малолітнього сина сторін на безперешкодне спілкування між ним та дитиною;
-здійсненням відповідачкою своїх материнських прав та виконанням обов'язків без поваги до прав малолітнього сина сторін та його людської гідності, всупереч його інтересам;
-неможливість сторонами спільно вирішувати питання щодо виховання їх малолітнього сина;
-перешкоджання відповідачкою, з якою станом на даний час проживає дитина, Позивачу, як батьку, який проживає окремо, та його батькам (бабусі та дідусю) вільно спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.
З цих підстав, на думку Позивача подальше збереження шлюбу з відповідачкою суперечить його моральним засадам та інтересам, а також інтересам їх малолітнього сина.
На підставі вищенаведеного, Позивач та його представник просять розірвати шлюб укладений 23.11.2002 року з ОСОБА_2
Позивач, який був за його клопотанням допитаний і в якості свідка, та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Звернули увагу на надані суду докази подружньої зради Відповідачки.
Відповідач та її представник у судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечували, підтвердили, що подальше сімейне життя подружжя є неможливим, проте зазначили, що викладені Позивачем обставини щодо розірвання шлюбу не в повній мірі відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 намагалась сумлінно виконувати свої обов'язки щодо виховання дитини, створення добробуту у родині. Вина ж у фактичному припиненні шлюбних відносин наявна і в поведінці Позивача, який також, на переконання Відповідача, допускав подружні зради.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 23 листопада 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 23 листопада 2002 року, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського РУЮ у м. Запоріжжя. (а.с. 9)
Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 10)
З матеріалів справи та досліджених у судовому засіданні обставин вбачається, що кожний з подружжя не виправдав сподівань та уявлень щодо сімейного життя іншої сторони, на даний час сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо, між ними виникли напружені конфліктні відносини, на примирення вони не згодні.
Спір про визначення місця поживання дитини - ОСОБА_3, а також спір про поділ спільного майна подружжя вирішується в межах інших проваджень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер, шкодитиме інтересам Сторін та дитини, а тому позовні вимоги слід задовольнити, а шлюб між сторонами - розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 листопада 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції у м. Запоріжжя за актовим записом № 695 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: