Кримінальне провадження № 1 -кп/760/621/15
Справа № 760/8225/15-к
03 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Понінка Полонського р-ну Хмельницької обл., громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, працюючого різноробочим ПАТ «Київміськбуд» (зі слів), зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
06.06.1995 року Полонським районним судом Хмельницької обл. за ч. 3 ст. 81 КК України на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
05.12.1996 року Полонським районним судом Хмельницької обл. за ч. 3 ст. 81 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
10.06.1999 року Барановським районним судом Житомирської обл. за ч. 3 ст. 140 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;
07.02.2003 року Полонським районним судом Хмельницької обл. за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
16.12.2003 року Барановським районним судом Житомирської обл. за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
28.07.2009 року Миронівським районним судом Київської обл. за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
24.04.2013 року звільненого по відбуттю строку покарання,-
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Заїченці Зіньківського р-ну Полтавської обл., громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого різноробочим ТОВ «Агроера» (зі слів), зареєстрованого і проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, повторно за попередньою змовою з ОСОБА_8 групою осіб відкрито викрали чуже майно (грабіж) за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 31.01.2015 року, приблизно о 05.08 год., знаходячись неподалік Південного залізничного вокзалу, по вул. Лукашевича, 2-а у м. Києві, помітивши раніше незнайомого ОСОБА_4 , вступили між собою у змову, направлену на відкрите викрадення майна останнього. Надалі, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , в цей же день, приблизно о 05.10 год., діючи спільно, підійшли до ОСОБА_4 , і, затиснувши ОСОБА_4 між собою, почали обшукувати кишені одягу останнього. Продовжуючи спільні дії, ОСОБА_8 правою рукою наніс ОСОБА_4 удар в обличчя, а ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_4 , від чого останній впав на асфальт, після чого, ОСОБА_7 ногою наніс ОСОБА_4 удар в обличчя. ОСОБА_8 , діючи спільно з ОСОБА_7 , з кишені джинсів ОСОБА_4 відкрито викрав мобільний телефон «Моторола 526», вартістю 1 295 грн., в чохлі, вартістю 50 грн., з флеш - карткою на 4 ГБ, вартістю 80 грн., з сім - карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 15 грн., на рахунку якої було 13 грн. В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_8 , відкрито викрав з лівої кишені джинсів ОСОБА_4 гроші в сумі 11 грн. і належну останньому пляшку пива «Жигулівське», об'ємом 1 л, вартістю 16 грн., яка знаходилась на землі. Надалі, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 1 480 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що він працював у м. Києві, тимчасово проживав на Центральному залізничному вокзалі. Вночі з 30 на 31.01.2015 року, знаходячись на вокалі, він познайомився з ОСОБА_7 . Разом вони помітили раніше незнайомого ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, і у якого помітили навушники від мобільного телефону. Трофімов запропонував побити ОСОБА_9 і забрати у останнього майно. Він і ОСОБА_10 пішли за ОСОБА_9 , вийшли з Південного залізничного вокзалу на вулицю біля церкви, де підішли до ОСОБА_9 з двох сторін, він - з лівої, ОСОБА_10 - з правої, таким чином затиснувши ОСОБА_9 між собою. Він рукою вдарив ОСОБА_9 в обличчя, ОСОБА_10 штовхав ОСОБА_9 , від чого останній впав на асфальт. Вони разом стали обшукувати кишені одягу ОСОБА_9 , він забрав мобільний телефон, а ОСОБА_10 гроші і взяв із землі пляшку пива ОСОБА_9 . ОСОБА_9 кричав. Він став тікати, ОСОБА_10 за ним. В цей час під'їхав службовий автомобіль працівників міліції, вони були затримані. Викрадене у ОСОБА_9 майно було й них вилучено і повернуто потерпілому. В подальшому, його мати через захисника передала ОСОБА_9 гроші, як відшкодування завданої його діями шкоди.
З приводу раніше даних суду показань щодо своєї непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_8 показав, що дав суду неправдиві показання на прохання ОСОБА_7 , які просив не приймати до уваги.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав і показав, що рано вранці 31.01.2015 року він знаходився на Центральному залізничному вокзалі, мав при собі власні гроші, на які придбав собі пляшку пива, і присів на вулиці біля вокзалу, біля церкви. Неподалік стояли раніше йому незнайомі ОСОБА_8 і ОСОБА_4 , які голосно розмовляли між собою. Невдовзі він побачив, що ОСОБА_8 побіг. В цей час під'їхала службова машина працівників міліції, він і ОСОБА_8 були затримані працівниками міліції. У ОСОБА_8 був вилучений мобільний телефон, а у нього його гроші і належна йому пляшка пива. Вказує, що не вчиняв інкримінованого кримінального правопорушення, тому просить його виправдати, вважаючи, що ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_4 і свідок обвинувачення ОСОБА_11 його оговорюють.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його і ОСОБА_8 винуватість повністю підтверджується зібраними у провадженні і дослідженими в суді наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 суду, що 31.01.2015 року він, знаходячись на залізничному вокзалі, придбав квитки і чекав відправлення потягу біля церкви поблизу Південного залізничного вокзалу. Також придбав собі пляшку пива. Приблизно о 05 год. до нього підійшли раніше незнайомі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які без будь - яких пояснень затисли його між собою і почали обшукувати кишені його одягу. Він став чинити опір, Нагорний вдарив його в обличчя і від штовхань він впав на асфальт та став просити нападників не бити. Трофімов ногою вдарив його в обличчя, він захищався і кликав на допомогу. Трофімов тримав його за ноги, а Нагорний забрав з його кишені мобільний телефон. Трофімов з задньої кишені джинсів забрав гроші в сумі 11 грн., хтось з нападників забрав його пляшку пива. Після чого, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 пішли до переходу. В цей час до нього підійшов працівник міліції, в подальшому, нападники були затримані. У Нагорного був вилучений його мобільний телефон, а у Трофімова - гроші і пиво. В ході досудового розслідування ОСОБА_10 погрожував йому фізичною розправою.
Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_11 суду, що він працює ІРПС Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві. 31.01.2015 року вранці здійснював патрулювання на службовому автомобілі з охорони громадського порядку біля залізничному вокзалу м. Києва. Рухаючись в сторону вул. Урицького він і напарник ОСОБА_13 помітили двох чоловіків, які нахилились біля іншого чоловіка, який лежав на землі і кричав, що його б'ють. Вийшовши з автомобіля, вони направились до місця події. В цей час нападники, якими виявились ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , побігли в їх сторону і були затримані. Потерпілий ОСОБА_4 на місці пригоди повідомив, що його побили і забрали мобільний телефон. На місце події була викликана слідчо - оперативна група, у ОСОБА_8 був вилучений мобільний телефон потерпілого, а у ОСОБА_7 дрібні гроші
Показання обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_4 і свідка обвинувачення ОСОБА_11 по обставинам провадження суд вважає послідовними, такими, що не містяться між собою істотних суперечностей, а також повністю узгоджуються зібраними у провадженні і дослідженими в суді доказами, наявними в матеріалах провадження.
Даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 31.01.2015 року.
Даними рапорту ІРПС Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 від 31.01.2015 року по обставинам виявлення кримінального правопорушення і затримання ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Даними протоколу огляду місця події від 31.01.2015 року, у відповідності до яких у ОСОБА_8 виявлений і вилучений мобільний телефон «Моторола» в чохлі з флеш - карткою на 4 ГБ і сім - карткою оператора мобільного зв'язку «МТС».
Даними протоколу огляду місця події від 31.01.2015 року, у відповідності до яких у ОСОБА_7 виявлені і вилучені гроші в сумі 11 грн. та пляшка пива «Жигулівське», об'ємом 1 л.
Наведені докази у провадженні суд вважає належними і допустимими.
Аналізуючи захисну позицію обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає її направленою на уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинене, оскільки позиція обвинуваченого ОСОБА_7 не знайшла свого підтвердження в суді, а доводи останнього повністю спростовуються наведеними у цьому вироку доказами.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки ОСОБА_7 відкрито викрав чуже майно (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки ОСОБА_8 відкрито викрав чуже майно (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, раніше судимого за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, в тому числі, і за вчинення грабежу, посередньо характеризується за місцем відбування попереднього покарання, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Крім того, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_15 , який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Таким чином, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, раніше не судимого, позитивно характеризується за місцем реєстрації, на обліку лікаря нарколога не перебуває, з 27.02.1997 року перебуває на обліку лікаря психіатра з діагнозом: «Легка розумова відсталість з емоційно - вольовою нестійкістю», є інвалідом ІІІ групи.
У відповідності до даних висновку судово - психіатричного експерта від 14.04.2015 року ОСОБА_8 на момент інкримінованого діяння і на даний час стійким хронічним психічним захворюванням не страждав і страждає, а виявляв і виявляє ознаки Легкої розумової відсталості з емоційно - вольовими порушеннями (МКХ-10 F70.1), ускладненої епізодичним зловживанням алкоголем (МКХ-10 F10.1.), на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Крім того, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_15 , який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття і добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
За викладеним, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
За викладеним, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 31.01.2015 року.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Речові докази у провадженні:
-мобільний телефон «Моторола» в чохлі з флеш - карткою на 4 Гб і сім - карткою оператора мобільного зв'язку «МТС»; гроші в сумі 11 грн.; пляшку пива «Жигулівське» - залишити у власності ОСОБА_4 ;
-паспорт на ім'я ОСОБА_8 ; ремінь чорного кольору; два шнурки - повернути ОСОБА_8 ;
-паспорт на ім'я ОСОБА_7 ; два шнурки - повернути ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Головуюча: