Провадження № 2-п-193/15
Справа № 760/1422/14-ц
08.07.2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 про припинення виконавчого провадження, зняття арешту та повернення на відповідальне зберігання у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника,-
14.04.2015 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить суд переглянути заочне рішення від 26.06.2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника.
Ухвалою суду від 25.05.2015 року матеріали заяви про перегляд заочного рішення повернуто відповідачу в порядку ч.2 ст. 121 ЦПК України.
30.06.2015 року відповідачем подано заяву « на примусове виконання вимог ухвали суду від 25.05.2015 року.
Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.119 -121 ЦПК України.
Так, заявником зазначено , що дана заява подана на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2015 року, якою матеріали заяви про перегляд заочного рішення були повернуті відповідачу, як неподані.
Таким чином, виходячи з вимог ст. 293 ЦПК України , ухвала суду від 25.05.2015 року є остаточною, при цьому відповідач не позбавлений права подати повторну заяву на загальних умовах про перегляд заочного рішення після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.
При цьому, повторна заява про перегляд заочного рішення має відповідати вимогам ст. 229 ЦПК України.
Разом з цим, подана заява, яка датована 30.06.2015 року не відповідає вимог ст. 229 ЦПК України, оскільки не містить в собі посилань на докази в обґрунтування своїх заперечень проти вимог позивача, не надано копії заяви для позивача.
Крім того, у поданій заяві, відповідачем викладено прохання про припинення виконавчого провадження, зняття арешту з заставленого майна, тобто автомобіля та повернення автомобіля під відповідальне зберігання відповідачу. Проте, дана заява містить посилання щодо перегляду заочного рішення.
Тобто, виклад обставин справи та її обґрунтування, не відповідає прохальній частині заяви про перегляд заочного рішення.
При цьому, заява датована 30.06.2015 року не може розцінюватися як доповнення до раніше поданої, яка вже була повернута відповідача за ухвалою суду від 25.05.2015 року.
Таким чином, відповідач має визначитися з якою саме заявою, що датована 30.06.2015 року він звертається до суду та чітко зазначити обґрунтування підстав її подання, конкретно зазначити прохання до суду та відповідно цьому викласти обставини в її обґрунтування..
При умові того, що відповідачем подається заява в порядку оскарження дій Відділу державної виконавчої служби , то відповідно така заява, в даному випадку скарга має подаватися в порядку Глави 7 ЦПК України ( судовий контроль за виконання судових рішень).
Разом з цим, в будь-якому випадку, відповідач має чітко визначитися з підставами та формою звернення до суду, оскільки розгляд справ в порядку цивільного судочинства здійснюється лише в межах заявлених вимог.
Крім цього, у своїй заяві відповідач просить зняти арешт та передати заставлене майно відповідачу.
Фактично дана вимога містить вимоги, які при умові того, що арешт було накладено за постановою ВДВС має розглядатися в порядку глави 7 ЦПК України;
При умові того, що арешт накладено в порядку забезпечення заставного майна -в порядку позовного провадження про звільнення майна з -під арешту, а така позовна заява має відповідати вимогам ст. 119-121 ЦПК України.
При умові того, що дана заява подана в порядку забезпечення позову то відповідно така заява має відповідати вимогам ст. 151-152 ЦПК України , подана разом з позовною заявою в порядку цивільного судочинства на загальних підставах.
В іншому випадку відповідач має зазначити, умови та підстави, згідно яких ним подано таку заяву у спосіб поновлення порушених прав, зазначених у п.2 прохальної частині скарги .
З огляду на викладене, відповідач має чітко визначитися з порядком та підставами звернення до суду, конкретно зазначити прохання до суду та відповідно цьому повно та чітко викласти обставини справи в обґрунтування подання відповідної заяви та надати її копію з додатками відповідно до сторін у справі, з дотриманням форми та змісту заяви, яка відповідає обраному способу захисту прав та інтересів відповідача.
За таких обставин вважаю за необхідне надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 229, 121 ЦПК України, суддя, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків.
Надати строк на усунення недоліків терміном не більше 3-х днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової заяви з урахуванням вимог викладених у даній ухвалі. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: