Справа № 2-3113/15
760/4837/15-ц
06 липня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Войцеховській М.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Позивачка 06.03.2015 року звернулась з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач за домовленістю з позивачкою в рахунок майбутніх аліментів залишив у власність позивачки цілу квартиру, яку вона після досягнення доньками повноліття розподілить між ними. Представник зазначав, що залишивши свою ? частку квартири відповідачці,позивач змушений винаймати житло, в той час коли позивачка проживає у власній квартирі і не несе додаткових витрат на оренду житла.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст.ст.181,183,184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.04.1999 року, однак сімейні стосунки у них не склалися, а тому рішенням Солом'янського райсуду м. Києва від 28.05.2013 року шлюб між сторонами було розірвано.
Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають на даний час з позивачкою окремо від відповідача.
Позивачка не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню потреб дитини, а саме матеріальних витрат на оздоровлення, відпочинок, витрат на забезпечення життєдіяльності. Окрім того, доньки сторін мають проблеми із зором, що потребує витрачання позивачкою значних коштів на їх лікування.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Суд критично відноситься до тверджень відповідача та його представника щодо передачі в рахунок майбутніх аліментів ? частини квартири, оскільки договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, вказаний факт не заперечує і відповідач, який в судовому засідання пояснював, що він лише має намір укласти даний договір.
Щодо найму житла, то відповідач не позбавлений права користування житлом, за адресою якого він зареєстрований як постійним місцем проживання. Тому такі витрати не можуть бути визнані судом виправданими та такими, що підтверджені будь-якою належною документацією.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, правила конвенції декларують, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст.3).
Враховуючи те, що відповідач як батько зобов'язаний утримувати неповнолітніх дітей, а також те, що стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідач не має, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та наявність законних підстав для їх задоволення, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з 06.03.2015 року і до їх.
Керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 06.03.2015 року і до досягнення ними повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 грн. в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: