04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" липня 2015 р. Справа№ 904/10264/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Ільєнок Т.В.
розглянувши апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 р. у справі № 904/10264/14 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з
іноземними інвестиціями "Інтеркерама"
до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в особі
Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного
товариства "Банк Камбіо"
про стягнення 61 163,70 грн.
за участю представників сторін:
позивача- Прохорова К.В. за довіреністю
відповідача- Горбенка К.О. за довіреністю
Рішенням господарського суду м. Києва № 904/10264/14 від 28.04.2015 задоволений позов р. задоволений позов Приватного акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтеркерама" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в особі Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про стягнення 61 163,70 грн.
Не погоджуючись з рішенням відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційної скарзі, заперечував, вважає їх такими що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома.
За змістом ст.64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наявність у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання сторонами ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, розписки про відкладення розгляду у справі з підписами представників сторін, приписи ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників що не з'явились.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 03.10.2014 Приватне акціонерне товариство "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтеркерама" (позивач) з поточного рахунку, відкритого у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" № 2600900014312.980, перерахував на банківський рахунок контрагента Комунального підприємства "Дніпроводоканал" №26000800100158, відкритий в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" (відповідач), 61163,70 грн., з призначенням платежу: "за водопостачання згідно договору 10561 від 04.12.2012, по рахункам 84423 та 84424 від 30.09.2014", на підтвердження чого позивач надав виписку з особового рахунку від 03.10.2014.
Листом за вих. № 02-4-419 від 24.10.2014 позивач звернувся до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" з проханням повернути помилково перераховані кошти у розмірі 61163,70 грн.
Листом №11598/819 від 03.11.2014 Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" повідомило позивача про закриття рахунку Комунального підприємства "Дніпроводоканал" №26000800100158 у відповідача з 12.09.2014.
У зв'язку з цим листами №02-04-438 від 10.11.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 61163,70 грн., які були перераховані позивачем на рахунок Комунального підприємства "Дніпроводоканал" №26000800100158, який було закрито з 12.09.2014.
Відповідно до повідомлення відповідача про невиконання розрахункового документа від 18.11.2014 платіжне доручення позивача №4001 від 03.10.2014 не виконано, у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку відповідача.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, вказує, що не зважаючи на закриття рахунку Комунального підприємства "Дніпроводоканал" №26000800100158 у відповідача з 12.09.2014, відповідач не вжив заходів щодо повернення перерахованих позивачем на цей рахунок коштів і на дату звернення до суду з позовом відповідач не повернув позивачу кошти в розмірі 61 163,70 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що пунктом 2.31 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22,передбачено, що банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування. Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення. Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу кошти не пізніше 08.10.2014.
Заперечуючи проти рішення суду, відповідач вказує на те, що у Банку введена тимчасова адміністрація. Крім того, вказує, що вимога позивача є вимогою кредитора, яка підпадає під дію ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України). Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язала вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (п. 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
У пункті 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 ЦК України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Відповідно до п. п. 2.2, 2.3 Договору платежі з рахунку клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок клієнта протягом операційного часу. Операції за розрахунковим документами у гривні, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються банком в день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, банк виконує не пізніше наступного робочого дня.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2014р. N 140 з 05.12.2014 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Камбіо» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Відповідно до ч. 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
Посилаючись на постанову Вищого господарського суду України № 910/7157/14 від 16.09.2014, апелянт вказує на те, що зобов'язання є майновими, а тому переказ коштів у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації не припускається.
Колегія суддів погоджується, що відносини що склались між сторонами є майновими зобов'язаннями, але обов'язок здійснити переказ у Банку виник 08.10.2014, тобто за два місяця до введення тимчасової адміністрації, без належної письмової відмови, як того вимагає п. 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Між тим, колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки в судовому засіданні представник відповідача надав докази того, що позивач у справі є кредитором, про що свідчить затверджений реєстр кредиторів, а також зазначив, що 03.03.2015 року у Банку відізвано банківську ліцензію на здійснення діяльності.
Представник позивача підтвердив дані обстіавини, але пояснив, що на момент подання позовних вимог, відповіді щодо включення його до реєстру кредиторів не було, а тому скористався правом на звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга є обгрунтованою, а рішення таким, що підлягає скасуванню
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 28.04.2015 у справі № 904/10264/14 - скасувати.
Прийняти нове рішення. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Підприємство з іноземними інвестиціями "Інтеркерама" до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" в особі Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про стягнення 61 163,70 грн. відмовити
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
повний текст постанови підписаний 03.07.2015
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді П.В. Авдеєв
Т.В. Ільєнок