07.07.2015 Справа № 904/2497/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач)
суддів: Величко Н.Л., Подобєд І.М.
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 року у справі №904/2497/15
за позовом Спільного підприємства "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю , м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 425 131,03 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 року у даній справі (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" на користь Спільного підприємства "ВІТМАРК-УКРАЇНА" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса основний борг у сумі 4 252 770,79 грн., 41 637,95 грн. - інфляційні, 118 819,18 грн. - пені, 11 903,10 грн. - 3 % річних, 73080, 00 грн. - судового збору.
Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТМАРК-УКРАЇНА" про стягнення боргу відмовити.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.
У відповідності до п. 2 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
У відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. № 7 зазначено, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії апеляційної скарги; таким доказом може бути й засвідченій належним чином витяг з відповідного реєстру.
До апеляційної скарги скаржником не надано доказів направлення копії апеляційної скарги стороні, а саме Спільному підприємству "ВІТМАРК-УКРАЇНА" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю , м. Одеса.
Додані до апеляційної скарги поштова квитанція від 25.03.2015 року та опис вкладення також від 25.03.2015 року не є доказом надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні оскільки за цими документами надіслано не апеляційну скаргу, а зустрічну позовну заяву, і не Спільному підприємству "ВІТМАРК-УКРАЇНА", а ДП з іноземними інвестиціями «ПЕРНО РІКАР», яке не є стороною у справі.
Згідно з п. 3 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Одночасно в апеляційній скарзі скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Апеляційний господарський суд, з метою дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якими передбачено, що кожний має право на розгляд його справи судом, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 94, 95 ГПК України, дійшов висновку про необхідність повернення останньої з наступних підстав.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Оскільки оспорювана суму складає 4 425 131,03 грн., але ставка судового збору за подання позовної заяви за цією оспорюванню сумою відповідно до п.п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" складає не 88 502,62 грн. (4 425 131,03 грн. х 2%), а 73 080 гривень, оскільки не може бути більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже, 50% вищезазначеної ставки, обчисленої виходячи з 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а саме максимальний судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру складає 36 540 гривень (73 080 / 2).
Частиною 1 статті 6 згаданого Закону передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Згідно з ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не розповсюджується на скаржника як такого.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.
В п.3.1 розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору, однак не посилається на будь-які докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й суб'єктів господарювання, то саме лише клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, на думку колегії суддів, не може вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
У зв'язку з чим, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не надано доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору, а саме того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З огляду на викладене, обставини, наведені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" не є підставою для відстрочення судового збору.
Згідно п.4 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення десятиденного строку встановленого статтею 93 ГПК України для його оскарження, без клопотання про відновлення цього строку.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області винесено 08.06.2015р., оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 15.06.2015р., відповідно, апеляційну скаргу належало подати у строк до 25.06.2015 року, а фактично подана апеляційна скарга до господарського суду Дніпропетровської області - 26.06.2015 року.
З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку скаржник не звертався, що підтверджується змістом апеляційної скарги.
Також відсутня окрема заява про відновлення строку.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду.
Водночас, слід зауважити, що, після усунення обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 року може бути подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повторно.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 року у справі №904/2497/15 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №б/н від 25.06.2015 року з доданими до неї матеріалами всього на 7 аркушах.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Н.Л. Величко
Суддя І.М. Подобєд