Рішення від 01.07.2015 по справі 924/682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"01" липня 2015 р.Справа № 924/682/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" м. Хмельницький

про стягнення 38983063,32 грн. заборгованості

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - за довіреністю №14-95 від 18.04.2014р.

відповідач: не з'явився

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 38983063,32грн., з яких 4047530,60 грн. пені, 1560065,93 грн. 3% річних, 29924920,14 грн. нарахувань інфляції та 3450546,65 грн. 7% штрафу відповідно до договору купівлі - продажу природного газу №173/14-ПР(Т) від 15.01.2014р.

В обґрунтування позову зазначає, що 15.01.14р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" м. Хмельницький (Покупець) був укладений договір №173/14-ПР (Т) купівлі - продажу природного газу.

На виконання умов договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України”), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору, до сплати за 1000 тис. куб.м. природного, який передається - 3 129, 50 грн., крім того ПДВ - 20 % - 625,90 грн., всього з ПДВ - 3 755,40 грн.

На виконання умов договору, а саме пункту 2.1. позивач поставив, а відповідач прийняв у лютому 2014 року природний газ об'ємом 35 731,000 тис. куб.м. на загальну суму 133 476 723,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014р.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків передбачених умовами договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за газ, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Оскільки, Відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача інфляційні витрати у розмірі 29924920,14 грн., пеню в сумі 4047530,60 грн., штраф у розмірі 3450546,65 грн. та 3% річних від простроченої суми, розмір яких складає 1560065,93 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився та наполягає на задоволені позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання в якому просить розглядати справу без участі представника та в своєму відзиві на позов повідомив, що проти позову заперечує частково, посилається на те, що позивачем порушено вимоги ст. 232 ГК України в частині нарахування розміру пені за період з 15.08.2014р. по 16.06.2015р.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено.

15.01.2014 між публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (Покупець) укладено договір № 173/14-ПР(Т) купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2 договору, продавець зобов'язується передати покупцеві у 2014 році природний газ, (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору. Покупець не є кінцевим споживачем природного газу, що передається за цим договором.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 360000,00 тис. куб. м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м): - січень - 30000,00; лютий - 30000,00; березень 30000,00; квітень 30000,00; травень 30000,00; червень 30000,00; липень 30000,00; серпень 30000,00; вересень 30000,00; жовтень 30000,00; листопад 30000,00; грудень 30000,00.

Згідно п. 3.3 Договору, приймання-передача природного газу у відповідному місці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 4.2 Договору, до сплати за 1000 тис. куб.м. природного, який передається - 3 129, 50 грн., крім того ПДВ - 20 % - 625,90 грн., всього з ПДВ - 3 755,40 грн.

На виконання умов договору, а саме пункту 2.1. позивач поставив, а відповідач прийняв у лютому 2014 року природний газ об'ємом 35 731,000 тис. куб.м. на загальну суму 133 476 723,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014, який наявний у матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за газ, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору, відповідач несвоєчасно здійснював оплату за поставлений газ, що підтверджується оборотною відомістю (операції по підприємству „ГАЗТОРГ Україна”) за період з 15.01.2014р. по 31.10.2014р. Вказаний факт та зміст оборотної відомості не заперечується самим відповідачем, а тому судом під сумнів не ставиться.

Згідно з п.6.2. Договору, у разі невиконання Відповідачем пункту 5.1. цього Договору, Відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 8.2 договору, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ, позивач на підставі п.5.1. договору нарахував пеню в розмірі 404750,60 грн. та 7% штрафу в сумі 3450546,65 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 29924920,14 грн. інфляційних втрат, 1560065,93 грн. 3 % річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи умови уплати за газ передбачені п. 5.1 договору та докази часткової оплати, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору №173/14-ПР(Т) від 15.01.2014р.

Зокрема, відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок за отриманий природний газ в наступні строки:

- за газ, отриманий в січні 2014 року - до 14 лютого 2014 року;

- за газ, отриманий в лютому 2014 року - до 14 березня 2014 року;

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював оплату за газ частинами, розрахунок за газ в кожному місяці проводився з порушенням строків, визначених договором.

Суд враховує і те, що приписами частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення умов договору №173/14-ПР(Т) від 15.01.2014р. в частині своєчасної оплати вартості природного газу, тому наявні підстави для нарахування Позивачем Відповідачу пені, штрафу, інфляційних втрат та річних.

Згідно розрахунку пені наявного в матеріалах справи, розрахунок останньої здійснений по кожному акту окремо з врахуванням часткової оплати суми боргу, зокрема: за зобов'язаннями лютого 2014р. за період з 10.04.2014р. по 16.06.2015р. сума пені складає 4047530,60грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують па користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 6.2 договору, у разі невиконання Відповідачем пункту 5.1. цього Договору, Відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань пені в сумі 4047530,60 грн. підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Зазначене нарахування позивачем пені проведені правомірно та підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому судом не приймається посилання відповідача на те, що позивачем здійснено неправомірне нарахування пені з посиланням на ст. 232 ГК України, оскільки п. 8.2 договору, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років, а відповідно до п.6.2 договору, у разі невиконання Відповідачем пункту 5.1. цього Договору, Відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 7 % штрафу за прострочення платежу понад 30 днів в розмірі 3450546,65 грн. Зокрема з врахуванням заборгованості в сумі 49293523,60грн., яка виникла за зобов'язаннями лютого 2014р..

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 2 інформаційного листа ВГСУ "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012р. №06/5026/1052/2011). Аналогічна правова позиція зазначена у постанові ВСУ від 09.04.2012 року №20/246-08.

Нарахований позивачем відповідно до п. 6.2 договору штраф у розмірі 7 % вартості неоплаченого товару в сумі 3450546,65 грн. підставний та обґрунтований.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 1560065,93грн. та індекс інфляції в сумі 29924920,14 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 29924920,14 грн. за зобов'язаннями лютого 2014р. та 3% річних в сумі 1560065,93 грн., нараховані за зобов'язаннями лютого 2014р. за період з 11.04.2014р. по 11.04.2014р. в сумі 4215,91 грн. (сума боргу 51293523,60грн.), за період з 12.04.2014р. по 13.04.2014р. в сумі 8103,04 грн. (сума боргу 49293523,60 грн.), за період з 14.04.2014р. по 14.04.2014р. в сумі 4051,52 грн. (сума боргу 49293523,60 грн.), за період з 15.04.2014р. по 13.05.2014р. в сумі 117494,15грн. (сума боргу 49293523,60 грн.), за період з 14.05.2014р. по 15.05.2014р. в сумі 7938,66 грн. (сума боргу 48293523,60 грн.), за період з 16.05.2014р. по 29.05.2014р. в сумі 54419,94 грн. (сума боргу 47293523,60 грн.), за період з 30.05.2014р. по 04.06. 2014р. в сумі 22336,53 грн. (сума боргу 45293523,60 грн.), за період з 05.06.2014р. по 16.07.2014р. в сумі 149451,62 грн. (сума боргу 43293523,60 грн.), за період з 17.07.2014р. по 13.09.2014р. в сумі 209943,94 грн. (сума боргу 43293523,60 грн.), за період з 14.09.2014р. по 16.06.2015р. в сумі 982110,62 грн. (сума боргу 43293523,60 грн.).

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань 3% річних в сумі 1560065,93 грн. та нарахувань інфляції в сумі 29924920,14 грн. підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" м. Хмельницький про стягнення 38983063,32 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Газторг Україна" (м. Хмельницький, Пр. Миру, 57/3, оф.3, код 36185253) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 4047530,60 грн. (чотири мільйони сорок сім тисяч п'ятсот тридцять гривень 60 коп.) пені, 1560065,93 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят тисяч шістдесят п'ять гривень 93 коп.) 3% річних, 29924920,14 грн. (двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять гривень 14 коп.) нарахувань інфляції, 3450546,65 грн. (три мільйони чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок шість гривень 65 коп.) 7% штрафу, 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 06.07.2015р.

Суддя С.В. Гладій

Пом. судді: І.М. Вальчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6)

3 - відповідачу. (м. Хмельницький, Пр. Миру, 57/3, оф.3) (прост.)

Попередній документ
46353473
Наступний документ
46353476
Інформація про рішення:
№ рішення: 46353475
№ справи: 924/682/15
Дата рішення: 01.07.2015
Дата публікації: 14.07.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії