18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"07" липня 2015 р. Справа № 925/1056/15
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дженерал
Інжиніринг”, м. Київ
до приватного підприємства “Екструд”, смт. Чорнобай, Черкаської
області
про стягнення 690 664 грн. 29 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Дженерал Інжиніринг” до приватного підприємства “Екструд” про стягнення 690 664 грн. 29 коп. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов дистриб'юторського договору від 06 лютого 2014 року за №20140206/1 та укладених до нього додаткових угод.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 червня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07 липня 2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 червня 2015 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 07 липня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1056/15.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 лютого 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Дженерал Інжиніринг” (компанія) та приватним підприємством “Екструд” (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір за №20140206/1.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору компанія доручила, а дистриб'ютор зобов'язався розповсюджувати товари компанії. Компанія надала дистриб'ютору статус офіційного дистриб'ютора в м. Полтаві та Полтавській області, м. Суми та Сумській області.
З метою виконання п. 1.1. даного договору компанія зобов'язується передати товар в кількості і асортименті, заявленому дистриб'ютором, а останній зобов'язався прийняти і оплатити його (п. 1.2. договору).
Право власності на товар переходить від компанії до дистриб'ютора з моменту підписання уповноваженими представниками компанії та дистриб'ютора накладної, яка підтверджує момент фактичної передачі товару (п. 4.4. договору).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 702 664 грн. 23 коп., що підтверджується видатковими накладними:
- №79 від 06 лютого 2014 року на суму 64 767 грн. 16 коп.;
- №80 від 06 лютого 2014 року на суму 11 242 грн. 13 коп.;
- №85 від 18 лютого 2014 року на суму 574 589 грн. 80 коп.;
- №96 від 18 лютого 2014 року на суму 52 065 грн. 14 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).
Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача у вищевказаних накладних.
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп., про що було вказано позивачем у позові.
Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 690 664 грн. 29 коп. заборгованості за поставлений товар згідно дистриб'юторського договору від 06 лютого 2014 року за №20140206/1.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.5. договору дистриб'ютор оплачує товар, поставлений на підставі його замовлень, на протязі 30 календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок компанії.
Додатковою угодою №1 до дистриб'юторського договору визначено інший порядок розрахунків по накладній №79 від 06 лютого 2014 року, а саме якщо покупець фактично не продав весь товар за 90 днів, він зобов'язаний заплатити за товар не пізніше ніж через 90 днів з моменту отримання товару, або повернути товар через 90 днів з моменту отримання товару протягом 30 днів з моменту настання 90 днів. Після завершення терміну відстрочення платежу (90 днів), якщо покупець не виявив бажання повернути товар за видатковою накладною №79 від 06 лютого 2014 року у письмовому вигляді, товар за даною видатковою накладною підлягає оплаті протягом терміну зазначеного в п.1. Згідно п. 1.2. додаткової угоди покупець щотижня зобов'язаний перераховувати кошти на рахунок постачальника за фактично проданий товар.
Додатковою угодою №2 було визначено аналогічні умови оплати і відносно видаткової накладної №85 від 18 лютого 2014 року.
З урахуванням вищенаведених умов договору, строк оплати поставленого товару на час прийняття рішення суду настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище товар було поставлено на суму 702 664 грн. 23 коп., сплачено 15 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим сума боргу складає 687 664 грн. 23 коп.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 687 664 грн. 23 коп., в решті стягнення 3 000 грн. 06 коп. слід відмовити у зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-84 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства “Екструд”, вул. Леніна, 110, смт. Чорнобай, Черкаської області, ідентифікаційний код 33465512, р/р 26006322531 в ПАТ “Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 380805 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дженерал Інжиніринг”, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38418341, р/р 26001060836335 в ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 320649 - 687 664 грн. 23 коп. - основного боргу та 13 753 грн. 90 коп. витрат на сплату судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 08 липня 2015 року.
Суддя А.В.Васянович