Єдиний унікальний номер справи: 648/1581/15-к
Провадження №11кп/791/617/15 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Категорія: УДО Доповідач ОСОБА_2
08 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 25.05.2015 року, -
Цією ухвалою клопотання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його умовно - дострокове звільнення від відбування покарання задоволено частково.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_7 намагається стати на шлях виправлення, отримував заохочення та застосував більш м'який вид покарання- у вигляді обмеження волі на строк, що залишився - два роки два місяці чотири дні.
У апеляційній скарзі ОСОБА_7 прохає скасувати ухвалу суду, взяти до уваги характеризуючі його матеріали, заохочення за сумлінну поведінку та вирішити питання про його повне умовно - дострокове звільнення.
Вислухавши головуючого по справі, прокурора, який вважав апеляційну скаргу безпідставною та прохав відмовити у її задоволенні, у судових дебатах прокурор залишився на своїх міркуваннях, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до слідуючого.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений Джанкойським міським судом АР Крим за ч. 2 ст.307, ст..71 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі, тобто вчинив тяжкий злочин та відбув 2/3 частини призначеного строку покарання. Має заохочення за сумлінну поведінку та відношення до праці. До дисциплінарної відповідальності притягувався сім разів, проте стягнення в законному порядку зняті та погашенні. Працевлаштований, отримав професію електрика та швачки другого розряду, закінчив Дар'ївську вечірню школу та отримав повну загальну середню освіту.
Проте, із досліджених судом першої інстанції матеріалів справи вбачається, що засуджений на заходи виховного впливу реагує не завжди вірно та своєчасно, характеризується посередньо, у скоєному злочині розкаюється частково, його поведінка та ставлення до праці не є сумлінними, на заходи виховного впливу реагує не завжди вірно та своєчасно, ввічливість з представниками адміністрації установи показова та робиться лише з метою отримання поблажливості.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для закріплення досягнутих ОСОБА_7 результатів, ще необхідний вплив на нього в умовах більш м'якого виду покарання і доводи апеляційної скарги ці висновки не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 25 травня 2015 року щодо нього - без зміни.
Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Судді:(три підписи)
згідно оригінала суддя ОСОБА_2 .