Справа № 751/8477/14 Провадження № 22-ц/795/1181/2015 Головуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Губар В. С.
Категорія - цивільна
24 червня 2015 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого -судді: Губар В.С.,
суддів: Кузюри Л.В., Позігуна М.І.
при секретарі: Козлачковій Ю.В.
за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»,- Гапонова Я.О., позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної шкоди, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергопак»,-
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 23719,02 грн. та 2449,79 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Провідна» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю ОСОБА_2 в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ «СК «Провідна» зводяться до того, що згідно положень ст.ст. 1166, 1188 ЦК України у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини, а у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден з них не має право на відшкодування, проте ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не притягувалися до відповідальності за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тобто дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 15.10.2013 року по вул. Ціолковського в м. Чернігові не є страховою подією.
Апелянт зазначає, що ТОВ «Ергопак» не виконало обов'язку, передбаченого ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що з врахуванням положень ст.1188 ЦПК України та взаємної вини учасників ДТП 15.10.2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, із страховика ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 23719,02 грн., тобто половина суми матеріального збитку, визначеного експертизою від 19.02.2015 року № 92.
З таким висновком погоджується апеляційний суд, з наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля «Daewoo Lanos TF69Y ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с.169).
Постановою старшого слідчого СВ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області Толочко О.О. про закриття кримінального провадження від 30.01.2014 року встановлено, що 15.10.2013 року приблизно о 12 год. 18 хв. в м. Чернігові по вул. Ціолковського в районі будинку № 20 по вул. Стахановців трапилася ДТП за участю автомобіля «Daewoo Lanos TF69Y ЗНГ», р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, яка, рухаючись по вул. Ціолковського від вул. Попова в напрямку вул. Щорса та виконуючи маневр обгону, скоїла зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3302-414 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який виконував маневр повороту ліворуч, в результаті чого виїхала на лівий тротуар по ходу свого руху, де скоїла наїзд на електроопору.
У діях водія автомобіля «Daewoo Lanos TF69Y ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б), 12.3 ПДР, яка не маючи посвідчення водія відповідної категорії, проявила неуважність, неправильно оцінила дорожню обстановку, неправильно відреагувала на її зміну та при виникненні небезпеки для руху, не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3302-414 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що є причиною події вказаної ДТП.
У діях водія автомобіля «ГАЗ 3302-414 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_3 вбачається порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.4 ПДР, який перед початком зміни напрямку руху та виконання лівого повороту не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого, автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF69T ЗНГ», р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, скоїв зіткнення з його автомобілем.
Цією ж постановою від 30.01.2014 р., яка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оскаржувалась і є чинною, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260010005300 від 15 жовтня 2013 р., закрито у зв»язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (т.1 а.с.5-7).
Як правильно встановлено судом, вина водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у скоєній ДТП підтверджується висновком автотехнічної експертизи від 17.01.2014 року № 622 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Чернігівській області, з якого, зокрема, вбачається наступне: (а.с.68-75 т.2)
- Водій автомобіля «Daewoo Lanos TF69Y ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 в умовах місця події мала в своєму розпорядженні достатню відстань для уникнення зіткнень, тобто мала технічну можливість уникнути ДТП шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування або робочим гальмуванням і зниженням швидкості керованого автомобіля, з зупинкою до місця зіткнення, своєчасно виконуючи п.12.03 ПДР України.
- Дії водія транспортного засобу, безпечні прийоми в керуванні, які він повинен виконувати для уникнення ДТП в разі виникнення небезпеки або перешкоди для руху, чітко розтлумачені в п.12.3 ПДР України.
- З технічної точки зору водію автомобіля «Daewoo Lanos TF69Y ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 необхідно було своєчасно діяти з врахуванням терміну «небезпека для руху» п. 12.3 ПДР України.
- Водію автомобіля «ГАЗ 3302-414 ЗНГ», р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_3 необхідно було діяти згідно вимог п. 10.1; 10.4 ПДР України.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційному суду не надано належних і допустимих доказів, які могли спростувати зазначені висновки експертизи, які свідчать про порушенням ними Правил дорожнього руху України.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За положеннями ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 8 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Отже, за цих обставин обовязок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.
Відтак, районний суд, встановлюючи ступінь вини кожного з учасників ДТП, згідно до вимог ст. ст. 57-60, 212 ЦПК України, зокрема, на підставі висновків експертизи від 17.01.2014 року № 622, проведеної в рамках кримінального провадження №12013260010005300, та постанови старшого слідчого СВ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області Толочко О.О. про закриття кримінального провадження від 30.01.2014 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність взаємної вини учасників ДТП 15.10.2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Апелянтом не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих доказів, які б достовірно підтвердили відсутність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні ДТП та спростували б висновки оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Апеляційний суд відхиляє як такі, що спростовуються наявними у справі доказами, доводи скарги про те, що ДТП, яка відбулася 15.10.2013 року по вул. Ціолковського в м. Чернігові, не є страховою подією, оскільки ОСОБА_3, та ОСОБА_4 не притягувалися до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, що могло б бути наслідком вчинення ДТП. Зокрема, постановою старшого слідчого СВ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області Толочко О.О. про закриття кримінального провадження від 30.01.2014 року встановлено, що у діях водія автомобіля ОСОБА_3 вбачається порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.4 ПДР, а у діях водія ОСОБА_4 - порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б), 12.3 ПДР. Висновки постанови в апеляційному суді сторони не спростовували і не заперечували. Згідно висновку експертизи від 17.01.2014 року № 622 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Чернігівській області встановлено, що з технічної точки зору водію ОСОБА_4 необхідно було своєчасно діяти з врахуванням терміну «небезпека для руху» згідно п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а водію ОСОБА_3 - з дотримання вимог п. п. 10.1, 10.4 цих Правил і ці висновки експертизи в апеляційному суді апелянтом не спростовані.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 3302-414, д.н.з. НОМЕР_2, вказаний автомобіль належить ТОВ «Ергопак» (т.1 а.с.53).
Згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/8845344 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ГАЗ 3302-414, д.н.з. НОМЕР_2, на час ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» (т.1 а.с.76).
Сукупність досліджених обставин та наявних в матеріалах справи доказів приводить апеляційний суд до переконання, що оскаржуваним рішенням правильно встановлено наявність страхового випадку і до правовідносин між сторонами судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального закону - ст.ст. 3, 6, 22, ч. 1 ст. 28, ст. 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 1188 1192 ЦК України.
Таким чином, районний суд обґрунтовано виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля 3302-414, д.н.з. НОМЕР_2, водій якого є винним у скоєнні ДТП, була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», то відповідно до положень Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» шкода, завдана застрахованою особою, відшкодовується страховиком.
Висновком експерта від 19.02.2015 року № 92 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління МВС України у Чернігівській області встановлено, що вартість відновлювального ремонту легкового автомобілю «DAEWOO LANOS TF69Y ЗНГ», д.р.н. НОМЕР_1, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 15.10.2013, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, станом на день проведення експертизи становить 47 438,03 грн. (а.с.225-235 т.1).
Отже, за наявності взаємної вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 15.10.2013 року по вул. Ціолковського в м. Чернігові, районний суд вірно визначив розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_2 тільки в межах половини суми матеріального збитку, розмір якої визначений вищевказаною експертизою - 23719,02 грн.
Твердження апелянта про те, що ТОВ «Ергопак» не виконало обов'язку, передбаченого ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спростовується матеріалами справи. Так ПрАТ «СК «Провідна» направлено ТОВ «Ергопак» листа від 14.03.2014 року за вих. № 2501-11/44 про те, що на розгляді в Управлінні врегулювання збитків ПрАТ «СК «Провідна» знаходиться повідомлення про подію, що сталася 15.10.2013 року за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, буд.20 за участю автомобіля ДеоЛанос д.р.н.НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ГАЗ3302-414 ЗНГ, д.р.н. НОМЕР_2, що належить ТОВ «Ергопак» під керуваннням ОСОБА_3 Страховиком були вжиті заходи щодо оформлення необхідних документів. Для виконання подальшої процедури врегулювання заявленої події зазначено документи, які повинно надати ТОВ «Ергопак» (а.с.191 т.1).
Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СК «Провідна» - відхилити,
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: