Провадження №1-кп/748/132/15
Єдиний унікальний № 748/1614/15-к
07 липня 2015 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Ладан, Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.402 КК України, за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 березня 2014 року за № 54 рядового ОСОБА_3 відповідно до мобілізаційного плану призначено на посаду номера обслуги 1 реактивно-артилерійського взводу 3 реактивно-артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ).
Так, під час виконання своїх службових обов'язків військовослужбовець за призовом під час мобілізації рядовий ОСОБА_3 , відповідно до положень Військової присяги та ст.ст. 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів, беззастережно виконувати накази начальника, стримувати інших й самому не допускати негідних вчинків.
23 вересня 2014 року о 17 год 00 хв тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_5 на шикуванні перед особовим складом військової частини НОМЕР_2 зачитав наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 587 від 23.09.2014 року «Про вибуття у відрядження військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 ».
Після оголошення наказу рядовий ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.ст. 11, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, завідомо знаючи вимоги наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 587 від 23.09.2014 року «Про вибуття у відрядження військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 », будучи повідомленим про відповідальність за відкриту відмову виконати наказ та не вчинення дій щодо його виконання, через особисту недисциплінованість, умисно, через небажання вибувати до іншого місця дислокації разом з підрозділом, виявив непокору - відкрито, в категоричній формі, публічно перед строєм відмовився виконати зазначений вище наказ, покинув стрій, тим самим підірвав бойову готовність підрозділу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, пояснивши, що дійсно відмовився від виконання наказу та вибуття до іншої військової частини. У вчиненому щиро розкаявся.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд вважає за необхідне визнати щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, також суд бере до уваги відношення обвинуваченого до скоєного, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, наявність на утриманні матері похилого віку і вважає наведені обставини такими, що істотно знижують суспільну небезпеку скоєного ним злочину. З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 402 КК України покарання з застосуванням ст. 69 КК України, а саме перейти до більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 402 КК України у виді штрафу в межах, визначених статтею 53 Загальної частини Кримінального кодексу України в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, враховуючи при цьому майновий стан обвинуваченого, який офіційно не працює та тяжкість вчиненого ним злочину.
Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 402 КК України, і призначити йому за даний злочин покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом тридцять днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1