Справа № 1-18/12
м. Носівка 06 березня 2012 року
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.
з участю секретаря Драбиноги С.М.,
з участю прокурора -помічника прокурора Носівського району Чернігівської області ОСОБА_1,
підсудного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працює, 21 квітня 2003 року засудженого Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком однин рік шість місяців, 16 грудня 2004 року Носівським районним судом на підставі ст. 78 КК України направлено для відбуття покарання призначеного Шевченківським районним судом; 7 вересня 2009 року засудженого Козелецьким районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі, 23 серпня 2011 року звільненого з місць позбавлення волі,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 395 КК України,
встановив:
15 серпня 2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова ОСОБА_2 було встановлено адміністративний нагляд терміном дванадцять місяців з встановленням обмежень, а саме: прибувати в період нагляду в 1, 2, 3 та 4 тижні кожного місяця до співробітника в територіальному органі внутрішніх справ, який проводить реєстраційну відмітку; заборонено залишати своє помешкання після 22 години до 6 години ранку без відповідного на те дозволу керівництва ВВС; заборонено виїзд за межі пункту проживання на постійне чи тимчасове перебування без письмово дозволу керівництва ВВС; заборонено відвідування барів, ресторанів, кафе, магазинів та інших громадських місць, де алкогольні напої реалізуються на розлив, а також вокзалів та аеропортів без відповідного на те дозволу ВВС.
23 серпня 2011 року ОСОБА_2 звільнився з колонії.
З жовтня 2011 року по лютий 2012 року ОСОБА_2, ігноруючи та порушуючи обмеження адміністративного нагляду, які встановлені постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2011 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, неодноразово, без дозволу органів внутрішніх справ, залишав своє місце проживання та безпричинно не з'являвся на реєстраційну відмітку.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, дав показання про те, що 23 серпня 2011 року він звільнився з місць позбавлення волі та прибув на проживання в с. Держанівка. Щодо нього було встановлено адміністративний нагляд. У жовтні та грудні 2011 року, не маючи дозволу він виїздив до м. Києва, де проживав у знайомих. На реєстраційну відмітку не з'являвся. Його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за порушення адміністративного нагляду.
Винність підсудного в інкримінованому діянні підтверджується дослідженими по справі доказами, а саме:
Показаннями свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що в жовтня 2011 року на залізничному вокзалі ст. Носівка ним був зупинений ОСОБА_2, який пояснив, що повертався з м. Києва. ОСОБА_2 не звертався до органів внутрішніх справ за дозволом про виїзд за межі району. З жовтня місяця підсудний жодного разу не з'явився на відмітку, при перевірці місця проживання після 22 години тричі вдома був відсутній.
Показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні пояснили, що дільничний інспектор контролював поведінку ОСОБА_2, цікавився чому останній не являється на відмітки. Вони повідомляли ОСОБА_2, щоб останній з'явився до органів внутрішніх справи або зателефонував дільничному. ОСОБА_2 відмовлявся телефонувати та їхати на відмітку.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 встановлений адміністративний нагляд терміном дванадцять місяців з встановленням певних обмежень (а.с. 12).
Рапортами ДІМ Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області, які містяться в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 систематично не з'являвся на реєстраційну відмітку в період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року, без дозволу органів внутрішніх справи виїздив за межі пункту проживання.
Оцінюючи добуті у справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими, оскільки ці докази викривають обставини скоєння злочину, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Аналізуючи зібрані в справі і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_2 органами досудового слідства правильно кваліфіковані по ст. 395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Вина ОСОБА_2 в межах даної кваліфікації доказана повністю.
ОСОБА_2 підлягає покаранню за вчинений ним злочин.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не було встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його вік, стан здоров'я, сімейне положення, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обираючи вид і міру покарання підсудному, суд приймає до уваги його характеризуючі дані, приходить до висновку про те, що необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів буде покарання у виді арешту.
ОСОБА_2 повинен відбувати призначене покарання.
Запобіжний захід щодо підсудного, до набрання вироком законної сили, необхідно обрати підписку про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, призначивши покарання у виді арешту строком на один місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання.
Обрати щодо ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: О.В Киреєв