441/1664/13-ц 2/441/1/2015
01.07.2015 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Яворської Н.І
при секретарі - Цап І.М.
з участю позивача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
09.08.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поділ спільного подружнього майна, вимоги мотивувала тим, що з 16.12.1988 р. перебувала в шлюбі з відповідачем, за час шлюбу ними було набуте спільне майно, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1; незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2; земельна ділянка площею 0,2227 га в АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка площею 0,5017 га в АДРЕСА_3 для будівництва готельно-відпочинкового комплексу, що придбана нею з відповідачем як статутне майно підприємства ТзОВ «Афродіта»; земельна ділянка площею 0,0600 га, що знаходиться в Садівничому товаристві «Лада» на території Ставчанської сільської ради Пустомитівського району Львівської області для ведення садівництва. Просить про поділ вказаного спільного подружнього майна, із відступом від рівності часток, виділивши їй по 2/3 частин всього переліченого майна.
В суді позивачка уточнила позовні вимоги і зокрема просила поділити спільне майно подружжя, виділивши їй 1/2 частину житлового будинку, відповідно з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0600 га, що знаходиться на території Ставчанської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в Садівничому товаристві «Лада», цільове призначення - для ведення садівництва; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,5017 га, що знаходится в АДРЕСА_3 для будівництва готельно-відпочинкового комплексу; 1/2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, яку виділити реально з наступними геометричними розмірами по периметру 6,25; 8,67; 47,21; 11,75; 33,0 м.п. по частині зовнішньої стіни будинку загальною площею 1012,95 м.кв., що відповідає 1/2 ідеальної частки згідно судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406, а також реально виділити їй 1/2 ідеальної частки побудованого, але не введеного в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_2, згідно варіанту визначеного висновком судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406, виділити приміщення, що зазначені в технічному паспорті: на першому поверсі - частину гаражу І площею 18,5 м.кв., коридор І-І - площею 31,7 м.кв., вітальню 1-2 - площею 40,8 м.кв., житлову кімнату 1-3 - площею 27,0 м.кв., кухню 1-4 - площею 14,4 м.кв., вбиральню 1-5 - площею 1,7 м.кв., коридор 1-6 - площею 10,3 м.кв., всього загальною площею 144,4 м.кв. та визнати за нею право співзабудівника житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, по АДРЕСА_2., з правом здачі цієї реально виділеної частини будинку в експлуатацію та реєстрації права власності на 1/2 реальну частку вказаного будинку, а також стягнути в її користь з відповідача 35 515 грн. грошової компенсації за відступ від рівності частки.
Реально виділити відповідачу ОСОБА_3 1/2 ідеальної частки побудованого, але не введеного в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_2, приміщення, що зазначені в технічному паспорті: на першому поверсі: частину гаражу І площею 17,4 м.кв., на другому поверсі: коридор 1-7 -площею 28,5 м.кв., житлову кімнату 1-8 площею 28,5 м.кв., житлову кімнату 1-9 площею 16,3 кв.м., санвузол 1-10 - площею 7,6 м.кв., житлову кімнату 1-11 площею 27,4 м.кв., житлову кімнату 1-12 площею 17 м.кв., гардеробну 1-15 площею 2,4 м.кв., санвузол 1-16 площею 12,6 м.кв., всього загальною площою 164,8 м.кв. Зобов»язати сторони провести будівельні роботи згідно висновку судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406, і зокрема позивачці - демонтувати сходи, що ведуть на другий поверх, а відповідачу - влаштувати проектну прибудову із сходами на другий поверх.
На підтримку позиції позивачки висловилась її представник ОСОБА_2
Відповідач позов визнав частково, при цьому покликався, що не заперечує про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину житлового будинку, відповідно з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1, в іншій частині позову просив відмовити за безпідставністю. Крім цього посилається на наявність іншого майна, що є спільним подружнім та право власності на яке зареєстровано на позивачку, та про поділ якого він звертатиметься з окремим позовом.
Представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, при цьому покликався, що його довіритель не заперечує про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину житлового будинку, відповідно з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1, як такого, що нажитий спільно, а решта майна, про які йдеться в позові, не може вважатись як спільне подружнє майно, виходячи з наступного: правовстановлюючий документ на земельну ділянку площею 0,0600 га, що знаходиться на території Ставчанської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в Садівничому товаристві «Лада», цільове призначення - для ведення садівництва зареєстроване на іншу особу - ОСОБА_5 і жодних доказів, що така належить подружжю Копко позивачкою суду не надано, земельна ділянка площею 0,5017 га, в АДРЕСА_3 для будівництва готельно-відпочинкового комплексу є майном ТзОВ «Афродіта», а не власність відповідача; земельна ділянка для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 набута відповідачем в результаті безкоштовної приватизації, є дарунком держави, а отже не є власністю подружжя, незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 зводився кількома забудівниками, і зокрема Спільне українсько-польське довірче товариство з додаткової відповідальністю «С.А.Т.», ОСОБА_6 та відповідачем, дольова частка якого в будівництві складає 20%, також покликався, що вказане будівництво є самочинним, а отже позивачці може належати тільки половина вартості будівельних матеріалів із частки відповідача, що складає 10%. З цих підстав просив в цій частині позову відмовити.
Заслухавши сторони, їхніх представників, вивчивши матеріали справи, суд приходить переконання про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. За загальним правилом (ч.2 ст.372 ЦК України, ч.1 ст.70 СК України) частки подружжя у спільному майні є рівними.
Із постанови Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного
ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Як вбачається із пояснень сторін, копії свідоцтва про шлюб ( а.с.6), рішення Городоцького районного суду Львівської обл. від 21.10.2013 р. сторони були в шлюбі з 16.12.1988р., а 11.10.2013р. шлюб між ними розірвано (а.с.248).
Із копії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27.07.1998р. №001335 (а.с.-11), ОСОБА_7 належить на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1
Як вбачається із пояснень сторін, вказаний житловий будинок збудований ними за час перебування в шлюбі і є спільним подружнім майном.
За визнання сторонами вищевказаного факту, такий не потребує додаткового доведення в судовому порядку з огляду на положення ст. 61 ЦПК України.
Із копії Державного акту НОМЕР_1, виданого на підставі рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської обл. №19 від 24.12.2010 р. ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2227 га в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської обл. для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.59).
Із копії технічного паспорту (а.с.48,251-253), оглянутої в суді інвентаризаційної справи Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (а.с.63-68), убачається, що ОСОБА_7 є забудівником житлового будинку по АДРЕСА_2
Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи №3404/3405/3406 від 27 лютого 2015р. (а.с.-170-180) убачається, що ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_2 станом на проведення експертизи складає 90%, станом на 21.10.2013р. складала від 88% до 90%, вартість вказаного незавершеного будівництва станом на проведення експертизи складала 1 076 604 грн., визначено можливість та варіанти реального поділу вказаного незавершеного будівництвом будинку між сторонами.
Так, відповідно до Постанови Пленуму ВС України від 04 жовтня 1991р. №7 № «Про практику застосування судами законодавста, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» за позовом дружини, членів сім»ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців, суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо враховуючи його ступінь готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно довести до кінця будівництво зазначеними особами. При неможливості поділу незавершеного будівництвом будинку, суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали та конструктивні елементи будинку.
Отже будівництво здійснювалось у період шлюбу сторін.
Практично будівництво двоповерхового житлового будинку загальною площею було закінчено в період шлюбу (до домоволодіння не підведені комунікації), але забудівником будинку не було введено в експлуатацію. Відповідач звертав увагу суду, що цей будинок зводили як будинок готельного типу, є співзабудівники, проте доказів такого не представлено.
З огляду на наведене, суд приходить переконання, що незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 будувався сторонами за час шлюбу. є спільним подружнім майном, а з огляду на його ступінь готовності та висновок судової інженерно-технічної експертизи №3404/3405/3406 від 27 лютого 2015р., підлягає реальному поділу, як про це просить позивачка. Такому ж реальному поділу згідно зазначеного висновку підлягає земельна ділянка площею 0,2227 га для будівництва та обслуговування вищезазначеного житлового будинку (а.с.170-180).
Суд критично оцінює покликання відповідача та його представника, що незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 є зведений самочинно, оскільки він збудований на належно відведеній для цієї мети земельній ділянці.
Так, відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», самочинним будівництвом вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Між тим, відповідачем та його представником не подано, а в суді не здобуто доказів, які б вказували на те, що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 ведеться із порушенням норм ДБН або без відповідного дозволу.
Також суд критично відноситься до пояснень представника відповідача, що земельну ділянку в АДРЕСА_2 було подаровано відповідачу державою, для здійснення будівництва готелю, тому вона є особистою власністю його довірителя, оскільки, витяг з Рішення (а.с.106) свідчить про те, що Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської обл. 24.12.2010 р. на сесії шостого демократичного скликання, було вирішено передати у приватну власність земельну ділянку згідно виготовленої технічної документації, площею 0.2227 га ОСОБА_3 конкретно для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.106,107). Крім того, з довідки відділу Держземагенства у Пустомитівському районі (а.с.58) також вбачається, що земельну ділянку площею 0.2227 га, яка розташована в с.Сокільники Пустомитівському районі було виділено ОСОБА_3 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно з п.18-2 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. відповідно до положень ст.81,116 ЗК України земельна ділянка, отримана громадянином в період шлюбу у приватну власність, є його особистою власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя. У випадку, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, споруди до особи, яка не мала право власності або права користування переходить право власності на земельну ділянку у розмірі частки права власності на спільне домоволодіння, споруду відповідно до ст.120 ЗК України .
Оскільки судом встановлено, що земельна ділянка була виділена одному з подружжя для будівництва жилого будинку та господарських споруд, такий будинок було побудовано в період шлюбу, і кожному з подружжя належить 1/2 його частка, то до позивачки переходить і право власності на земельну ділянку у розмірі частки права власності на спільне домоволодіння.
Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи №3404/3405/3406 від 27 лютого 2015р., поділ земельної ділянки для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку розташованого в АДРЕСА_2.. можливий та експертом запропоновано варіанти поділу (а.с.170-180).
Задовольняючи позовні вимоги позивачки про поділ об'єкту побудованого, але не введеного в експлуатацію житлового будинку та земельної ділянки в натурі, суд виходить з того, що право власності на житловий будинок, збудований громадянином, на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці, виникає згідно з ч.2 ст.331 ЦК України з моменту завершення будівництва, здачі його в експлуатацію та державної реєстрації права власності, однак, за позовом дружини суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо враховуючи ступень його готовності можна визначити окремі частини, що підлягають поділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво визначеними особами.
Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи №3404/3405/3406 від 27 лютого 2015р. (а.с.-170-180) убачається, що ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_2 станом на проведення експертизи складає 90%, станом на 21.10.2013 р. складала від 88% до 90%, вартість вказаного незавершеного будівництва станом на дату проведення експертизи складала 1 076 604 грн., визначено можливість та варіанти реального поділу вказаного незавершеного будівництвом будинку між сторонами. Отже, поділ домоволодіння технічно можливий.
Вирішуючи питання про обрання варіанту поділу домоволодіння суд виходить із того, що такий поділ найбільш доцільний, оскільки в результаті поділу сторони отримують окреме користування не тільки житлові кімнати, але й необхідні допоміжні приміщення.
Оскільки вартість частки, яка виділяється відповідачу є більша ніж вартість частки, яка виділяється позивачці підлягає стягненню різниця вартості виділених часток домоволодіння у розмірі 35515 грн.
Суд оцінює як неналежний доказ - звіт-висновок про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж спірного житлового будинку, виконаного експертом ОСОБА_8 (а.с.214-219), оскільки судом проведення такої експертизи не призначалось, експерт не повідомлявся про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, на вказаному звіті-висновку відсутня дата його проведення.
Суд також не бере до уваги покликання відповідача та його представника відповідача про те, що вказаний житловий будинок будувався фактично як готель трьома співзабудовниками, і зокрема Спільним українсько-польським довірчим товариством з додатковою відповідальністю «С.А.Т.», ОСОБА_6 та відповідачем, дольова частка якого в будівництві складає 20%, та долучені на підтвердження вказаного - договір від 04.06.2008р. та протокол зборів учасників будівництва від 06.06.2013р., як такі, що спростовуються матеріалами справи та такі, що не заслуговують на увагу з огляду на те, що згідно державного акту земельна ділянка (а.с.59) рішенням Сокільницької сільської ради 24.12.2010 р. виділена для цільового призначення - обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, конкретно на ім'я ОСОБА_3, а не інших співвласників чи співзабудовників. Суд оцінює такі покази відповідача як не бажання визнавати спільним подружнім майном дане будинковолодіння.
Суд також приходить переконання, що земельна ділянка площею 0,5017 га, в АДРЕСА_3 для будівництва готельно-відпочинкового комплексу, що згідно Державного акту НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_3 належить ТзОВ «Готельно-відпочинковий комплекс «Афродіта», є спільним майном подружжя ОСОБА_3, з огляду на наступне:
Згідно копії Статуту ТзОВ «Готельно-відпочинковий комплекс «Афродіта» (а.с.110-112) засновником вказаного підприємства є відповідач ОСОБА_3, із копії договору купівлі-продажу та копії квитанцій (а.с.108,109, 113-116), він укладав договори купівлі-продажу та вносив гроші за придбання спірної земельної ділянки, із спільних доходів його та позивачки як подружжя.
Як вбачається із рішення Конституційного суду України від 19.09.2012р. положення ст.. 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання спільним подружнім майном земельної ділянки площею 0,0600 га, що знаходиться на території Ставчанської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в Садівничому товаристві «Лада», цільове призначення - для ведення садівництва та вимоги про поділ вказаної земельної ділянки, оскільки як вбачається із копії Державного акту НОМЕР_4 від 21.02.2008р. власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_5
З огляду на положення 88 ЦПК України, суд також стягує із відповідача в користь позивачки понесені нею судові витрати.
Керуючись ст..ст. 10 , 60, 208 ,209, 212-215 ЦПК України, 60, 69, 70,71 Сімейного кодексу України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати належним на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступне майно: -
Житловий будинок по АДРЕСА_1
Житловий будинок по АДРЕСА_2.
Земельну ділянку площею 0.2227 га. в АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,
Земельну ділянку площею 0.5017 га в АДРЕСА_3. для будівництва готельно-відпочинкового комплексу.
Розділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, виділивши в приватну власність:
ОСОБА_1 частину житлового будинку, відповідно з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1.
1/2 частину земельної ділянки площею 0,5017 га., що знаходится в АДРЕСА_3 для будівництва готельно-відпочинкового комплексу.
1/2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, і зокрема виділити реально з наступними геометричними розмірами по периметру 6,25; 8,67; 47,21; 11,75; 33,0 м.п. по частині зовнішньої стіни будинку загальною площею 1012,95 м.кв., що відповідає 1/2 ідеальної частки згідно судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406.
Реально виділити ОСОБА_1 1/2 ідеальної частки побудованого, але не введеного в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_2, і зокрема згідно варіанту визначеного висновком судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406, вартістю запропонованої частки житлового будинку 502 787. 00 грн. виділити ОСОБА_1 - приміщення, що зазначені в технічному паспорті:
перший поверх:
гараж І - частину гаражу площею 18,5 м..кв.
коридор І-І - площею 31,7 м.кв.
вітальня 1-2 - площею 40,8 м.кв.
житлова кімната 1-3 - площею 27,0 м.кв.
кухня 1-4 - площею 14,4 м.кв.
вбиральня 1-5 - площею 1,7 м.кв.
коридор 1-6 - площею 10,3 м.кв.
всього площа приміщень складає 144,4 м.кв.
Визнати за ОСОБА_1 право співзабудовника житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, по АДРЕСА_2., з правом здачі цієї реально виділеної частини будинку в експлуатацію та реєстрації права власності на 1/2 реальну частку вказаного будинку.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 35 515 ( тридцять п»ять тисяч п»ятсот п»ятнадцять) грн. грошової компенсації за відступ від рівності частки.
Зобов'язати ОСОБА_1 в приміщенні коридору 1-1 демонтувати сходи, щоб ізолювати перший і другий поверх
ОСОБА_3 виділити у власність 1/2 частину житлового будинку, відповідно з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1.
1/2 частину земельної ділянки площею 0,5017 га, що знаходится в АДРЕСА_3 для будівництва готельно-відпочинкового комплексу
1/2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 і зокрема виділити реально з наступними геометричними розмірами по периметру: 6,25; 39.70;35,29;33.0; м.п. по частині зовнішньої стіни будинку загальною площею 1012,95 м.кв., що відповідає ? ідеальної частки згідно судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406.
Реально виділити ОСОБА_3 1/2 ідеальної частки побудованого, але не введеного в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_2, приміщення, що зазначені в технічному паспорті зокрема згідно варіанту визначеного висновком судової інженерно-технічної екпертизи від 27.02.2015р. № №3404/3405/3406, вартістю запропонованої частки житлового будинку 573 817.00 грн.
Перший поверх:
Гараж І- частину гаражу площею 17,4 м.кв.
Другий поверх:
Коридор 1-7 -площею 29,7 м.кв.
Житлова кімната 1-8 площею 28,5 м.кв.
Житлова кімната 1-9 площею 16,3 кв.м.
Санвузол 1-10 - площею 7,6 м.кв.
Житлова кімната 1-11 площею 27,4 м.кв.
Житлова кімната 1-12 площею 17.0 м.кв.
Гардеробна 1-13 площею 1,4 м.кв.
Санвузол 1-14 площею 4,5 м.кв.
Гардеробна 1-15 - площею 2.4 м.кв
Санвузол 1-16 - площею 12.6 м.кв.
Всього загальна площа складає 164,8 м.кв.
Зобов'язати ОСОБА_3 влаштувати проектну прибудову із сходами на другий поверх.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1800 грн.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяН. І. Яворська