17 червня 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Колесника П.І.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А.,
Жайворонок Т.Є., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2015 року у справі № 911/2044/14 за позовом ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»), сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» (далі - СТОВ «Краснянське») про стягнення суми,
У травні 2014 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до суду з позовом до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» і СТОВ «Краснянське» про стягнення 8 871 грн 40 коп. заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що заборгованість виникла у результаті дооцінки вартості товару через різницю курсу долара США до гривні, який на час фактичної сплати СТОВ «Краснянське» вартості отриманого товару перевищував курс, встановлений на день підписання договору між сторонами.
Рішенням господарського суду Київської області від 25 червня 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2014 року, позов ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» задоволено. Стягнуто солідарно з СТОВ «Краснянське» і ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 8 871 грн 40 коп. дооцінки вартості товару, 500 грн 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката і 1 827 грн 00 коп. судового збору.
Суди виходили із того, що на момент виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу СТОВ «Краснянське» не здійснило коригування ціни товару та не сплатило продавцю товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (далі - ТОВ «Тридента Агро») курсову різницю, у зв'язку із чим утворилася відповідна заборгованість, право вимоги якої відступлено ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2015 року зазначені судові рішення скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, Вищий господарський суд України зазначив, що на час укладання угод про заміну кредитора у зобов'язанні договір купівлі-продажу було виконано у повному обсязі, тобто це зобов'язання припинено виконанням відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому відсутні правові підстави для стягнення дооцінки вартості товару (курсової різниці).
У заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить скасувати цю постанову, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 512-519 ЦК України.
В обґрунтування заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надано, зокрема, копії постанов Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 911/3606/13, від 22 квітня 2014 року у справі № 911/2767/13, від 19 лютого 2014 року у справі № 911/2682/13, від 16 вересня 2010 року у справі № 17/308, від 25 серпня 2010 року у справі № 19/301, від 11 грудня 2014 року у справі № 910/8733/14, від 15 січня 2010 року у справі № 925/527/14.
Так, у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 911/3606/13 суд касаційної інстанції, зазначивши, що кредитора у зобов'язанні було замінено за угодою про відступлення права вимоги, рішенням господарського суду в іншій справі з відповідача стягнуто заборгованість за договором купівлі-продажу, а зобов'язання виконано боржником частинами без урахування курсових коливань гривні до євро, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення курсової різниці на користь нового кредитора.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та СТОВ «Краснянське», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи судами установлено, що 27 березня 2008 року між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) і СТОВ «Краснянське» (покупець) укладено договір купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу № 101 (далі - договір № 101).
Відповідно до пункту 2.1 договору № 101 асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.
Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, наведеною у додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 5.1 договору № 101).
За змістом пунктів 5.2 та 5.3 договору № 101 товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця у національній валюті. Оплата товару приводиться наступним чином: 20 % від вартості товару сплачуються покупцем у строк до 15 квітня 2008 року, 80 % від вартості товару сплачуються покупцем у строк до 15 вересня 2008 року.
Пунктом 8.5 договору № 101 встановлено, що покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю у повному обсязі всі збитки, які можуть бути понесені продавцем при невиконанні чи неналежному виконанні покупцем умов цього договору. Відповідно до пункту 2 статті 232 Господарського кодексу України сторони дійшли згоди, що збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.
Додатком до договору № 101 сторони визначили офіційний курс долара США до гривні на день підписання договору та передбачили, що у разі, якщо цей курс на день оплати перевищуватиме курс долара США, встановлений на день підписання договору, для визначення суми, яка підлягає сплаті, сторони застосовують наступну формулу: S = (A1/A2) * B, де S - ціна на момент сплати; В - ціна на момент підписання; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
Відповідно до умов договору № 101 та додатку № 1 до нього ТОВ «Тридента Агро» поставило відповідачеві товар на загальну суму 31 905 грн 90 коп., що підтверджується накладною від 12 квітня 2008 року № РН-00158.
На січень 2009 року борг СТОВ «Краснянське» перед ТОВ «Тридента Агро» з оплати товару, поставленого за договором № 101, становив 16 905 грн 90 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням СТОВ «Краснянське» умов договору № 101 щодо оплати вартості поставленого товару ТОВ «Тридента Агро» звернулося до суду з позовом до СТОВ «Краснянське» про стягнення 16 905 грн 90 коп. основного боргу, 1 011 грн 57 коп. пені, 2 535 грн 88 коп. штрафу, 545 грн 30 коп. інфляційних втрат, 126 грн 49 коп. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Луганської області від 6 березня 2009 року у справі № 18/18 позов ТОВ «Тридента Агро» задоволено частково. Стягнуто зі СТОВ «Краснянське» на користь ТОВ «Тридента Агро» 1 011 грн 57 коп. пені, 2 535 грн 88 коп. штрафу, 545 грн 30 коп. інфляційних втрат, 126 грн 49 коп. 3 % річних. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 16 905 грн 90 коп. заборгованості припинено у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем суми основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями від 23 січня 2009 року та 2 лютого 2009 року.
Ні підставі угод про заміну кредитора у зобов'язанні від 23 грудня 2010 року № 189-ТА і від 2 липня 2012 року № 120/07-12 ТОВ «Тридента Агро» (первісний кредитор) відступило право вимоги виконання СТОВ «Краснянське» зобов'язання щодо сплати суми заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 101, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, який, у свою чергу, відступив це право ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
За змістом пунктів 2.1 і 2.2 зазначених угод вартість відступлених зобов'язань була визначена з урахуванням курсових коливань долара США до гривні за формулою, наведеною у додатку до договору № 101. Вартість зобов'язання, що відступається за угодами, становить 15 662 грн 23 коп., з якої розмір заборгованості (дооцінки вартості товару) становить 8 871 грн 40 коп.
11 березня 2013 року між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) і ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено договір поруки № 11-03-2013-71, відповідно до умов якого останній поручився перед кредитором за виконання СТОВ «Краснянське» грошового зобов'язання щодо сплати заборгованості (дооцінки вартості товару) у розмірі 8 871 грн 40 коп. за договором № 101.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, чинним законодавством передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як установлено судами, на момент укладення договорів про відступлення права вимоги СТОВ «Краснянське» виконало свої зобов'язання перед ТОВ «Тридента Агро» щодо сплати суми основного боргу за договором № 101 у повному обсязі, що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 6 березня 2009 року у справі № 18/18.
Оскільки угода про заміну кредитора у зобов'язанні від 2 липня 2012 року № 120/07-12 не породжувала жодних прав та обов'язків для СТОВ «Краснянське» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», висновок суду касаційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним і обґрунтованим.
Згідно з частиною першою статті 11126 ГПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Ураховуючи те, що суд касаційної інстанції при вирішенні цієї справи правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» слід відмовити.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» і керуючись статтями 11123 , 11124 , 11126 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 28 березня 2015 року), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий П.І. Колесник
Судді:В.П. Барбара
І.С. Берднік
В.С. Гуль
А.А. Ємець
Т.Є. Жайворонок
О.І. Потильчак
І.Б. Шицький