23 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Маринченка В.Л.,
суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представника публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» (далі - Товариство) - Чебачової Юлії Олександрівни, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування припису,
У липні 2013 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправним і скасувати пункт 1 припису Інспекції від 20 травня 2013 року № 513-06 щодо зобов'язання здійснювати спеціальне користування надрами (підземними водами) для виробничих потреб лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, позов задовольнив.
Вказуючи на протиправність оскаржуваного пункту припису щодо зобов'язання здійснювати водокористування для виробничих потреб лише за наявності спеціального дозволу на користування надрами, суди виходили з того, що Товариство не перевищує встановлену статтею 23 Кодексу України про надра продуктивність водозабору підземних вод (300 куб. м на добу) для господарсько-побутових потреб, а тому має право видобувати воду без спеціального дозволу.
Вищий адміністративний суд України постановою від 4 лютого 2015 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позову відмовив, вказавши на незаконність здійснення Товариством спеціального водокористування для виробничих потреб без спеціального дозволу на користування надрами.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статті 23 Кодексу України про надра, просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2015 року, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.
На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 січня, 10 квітня 2014 року та 4 березня 2015 року (К/800/57527/13, К/800/43385/13, К/800/28201/14 відповідно), у яких касаційний суд з огляду на положення статті 23 Кодексу України про надра дійшов висновку про необов'язковість отримання спеціального дозволу на користування надрами при водокористуванні для виробничих потреб із водозабором, продуктивність якого не перевищує встановлені цією статтею 300 куб. м на добу.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 23 Кодексу України про надра при вирішенні питання можливості здійснювати видобування надр (підземних вод) на виробничі потреби без отримання відповідного спеціального дозволу.
Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом вищезазначеної норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).
Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Відповідно до положень статей 46, 48 ВК водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44, стаття 49 ВК).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (
Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.
Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття «господарсько-побутові потреби».
Проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК
Суди встановили, що основним видом діяльності Товариства за Класифікацією видів економічної діяльності є виробництво цементу. Товариство здійснює підземний водозабір, в тому числі і для власних потреб зі свердловин.
Водозабір здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № УКР-822-12/Льв, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 5 вересня 2012 року, терміном дії з 5 вересня 2012 року до 5 вересня 2015 року.
Відповідно до цього дозволу водокористування дозволяється з підземних джерел на виробничі потреби в об'ємі 615,8 куб. м на добу.
Отже, оскільки Товариство використовувало воду не тільки для власних господарсько-побутових потреб, а й для виробничих, то Вищий адміністративний суд України в постанові від 4 лютого 2015 року дійшов правильного висновку, вказавши на обов'язковість наявності спеціального дозволу на користування надрами.
З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами - при використанні підземних вод за умови неперевищення продуктивності забору води в обсязі 300 кубічних метрів на добу - мають право суб'єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, а видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Ураховуючи наведене, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про обов'язковість наявності спеціального дозволу на користування надрами для видобування підземних вод для виробних потреб ґрунтується на правильному застосування норм матеріального права, тому в задоволенні заяви Товариства слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.Л. Маринченко
Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців
О.А. Коротких О.В. Кривенда
П.В. ПанталієнкоІ.Л. Самсін
О.О. Терлецький