6 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Коротких О.А.,
суддів: Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., -
розглянувши заяву розглянувши скаргу ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року, якою постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2011 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, а саме у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV).
Оскільки заява ОСОБА_2. не відповідала вимогам статей 239 та 2391 КАС, то Суддею Верховного Суду України було винесено ухвалу від 28 травня 2015 року про залишення заяви без руху та надано строк для усунення її недоліків.
24 червня 2015 року ОСОБА_2 подав заяву про усунення недоліків.
На обґрунтування заяви додав копії ухвал Вищого адміністративного суду від 23, 29 березня, 19 травня 2011 року, які, на його думку підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом згаданих положень Закону № 1058-ІV та, зокрема, у постановах від 12 та 26 червня 2012 року (№№ 21-187а12, 21-195а12 відповідно) міститься висновок, відповідно до якого перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, а розмір пенсії розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Висновок Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року, з яким погодився Вищий адміністративний суд України щодо застосування положень статей 40, 42 Закону № 1058-ІV відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом України.
За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року у цій справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року.
Суддя-доповідач О.А. Коротких
Судді: В.Л. Маринченко
І.Л. Самсін