Справа № 136/1486/13-ц
"12" серпня 2013 р. м.Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д. Т, отримавши та розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
12.08.2013 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення його позову в цивільній справі до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті ДТП. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2013 р. було відкрито провадження у цивільній справі № 136/1486/13-ц, за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків на суму 36481,17 грн., та моральної шкоди в сумі 10000 грн., заподіяних в результаті ДТП. Разом загальна сума відшкодування складає 46481,17 грн. Однією із причин, що є підставою і необхідністю забезпечити позов, є те, що відповідач з 07.06.2013 р.,по даний час, жодних дій не вчинив щодо предмету заявленого ним позову, а навпаки відкрито наголошує та демонструє про те, що ніякого відшкодування від нього він, ОСОБА_1 не отримає, так як у нього все схвачено, як в суді так і в інших правоохоронних органах, а тому жодних відшкодувань робити не буде. У підтвердження намірів відповідача є те, що ОСОБА_2, знаючи свою безкарність, а тим самим підтримку посадових осіб правоохоронних органів, після вчинення протиправних дій, продовжував керувати власним автомобілем "NISSAN NAVARA", державний номерний знак НОМЕР_1, який як речовий доказ в адміністративній справі не вилучений. В подальшому ОСОБА_2, відремонтував зазначений власний автомобіль, чим знищив сліди вчиненого правопорушення. Вважає, що за таких обставин, він, ОСОБА_2, не має наміру добровільно відшкодовувати заподіяну йому шкоду, тому просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль ОСОБА_2 та майно і грошові кошти, заборонивши органам, які здійснюють державну реєстрацію рухомого та нерухомого майна вчиняти його відчуження.
Суд, ознайомившись із заявою про забезпечення позову вважає, що вона не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, оскільки позивачем у заяві не наведено об'єктивних причин із посиланням на докази, у зв'язку з наявністю яких слід забезпечити позов, а наведені ним у заяві обставини стосовно того, що відповідач не вчинив жодних дій щодо предмета позову та відремонтував свій транспортний засіб, стали підставою для нього на звернення до суду із зазначеним вище позовом, щодо зв'язків із правоохоронними органами, то це лише припущення позивача.
Крім цього, позивачем не доведено у заяві із посиланням на докази те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На це вказав у своїй постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Разом з цим, заява про забезпечення позову не оплачена судовим збором за ставками встановленими Законом України "Про судовий збір" у розмірі 114, 70 гривень.
За таких обставин, у відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151, ч.8 ст.153, 208, 210 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути особі, яка звернулась до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Після закінчення цього строку ухвала набирає законної сили, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:ОСОБА_3