Справа № 822/609/15
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
01 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Александрової К.В.,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "СП-Арта" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до приватного підприємства "СП-Арта" про стягнення податкового боргу,
Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулась в суд з позовом до приватного підприємства "СП-Арта" , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.68), про стягнення податкового боргу в сумі 180610,80 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2015 року адміністративний позов задовольнив. Стягнув з Приватного підприємства "СП-Арта" (код ЄДРПОУ 36871065) кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 180610 (сто вісімдесят тисяч шістсот десять) грн. 80 коп. за рахунок коштів, які знаходяться на банківських рахунках платника податків та за рахунок належної йому готівки.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги факт оскарження до Вищого адміністративного суду України постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2014 та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 у справі №822/1825/14 за позовом приватного підприємства "СП-Арта" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000162203 від 17.01.2014, про відмову в задоволенні позову, тоді як сума оскарженого повідомлення-рішення є предметом позову у справі про стягнення податкового боргу.
Крім того, відповідач зазначив, що судом не прийнято до уваги заперечення приватного підприємства "СП-Арта" та не надано належної оцінки оплати задекларованих зобов'язань.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом з матеріалів справи, приватне підприємство "СП-Арта" зареєстроване як юридична особа від 03.03.2010 року, код ЄДРПОУ 36871065, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач у відповідності до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та згідно п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приватним підприємством "СП-Арта" рахується податковий борг в загальній сумі 180610,80 грн., а саме:
- по земельному податку з юридичних осіб в сумі 492,72 грн., який виник на підставі декларації з плати за землю № НОМЕР_1 від 03.06.2014, податкового розрахунку земельного податку №9031544451 від 03.06.2014.
- з податку на додану вартість в розмірі 123849,34 грн., штрафні санкції в розмірі 45830,00 грн. та пені в розмірі 10931,46 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.01.2014, декларацій з податку на додану вартість №9059677264 від 17.10.2014 року, №9067387848 19.11.2014 року, №9073631800 від 19.12.2014 року.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Що стосується доводів відповідача стосовно коштів сплачених згідно платіжних доручень №477 від 30.10.2014 в сумі 12533 грн., №513 від 28.11.2014 в сумі 17358 грн., №54 від 23.12.2014 - 33523 грн., №28 від 30.01.2015 - 15947 грн., судом встановлено що вони були спрямовані в рахунок погашення податкового боргу по черговості його виникнення.
Відповідно до ст. 87.9 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, враховуючи, що доказів погашення податкового боргу за самостійно визначеними та іншими узгодженими податковими зобов'язаннями відповідачем суду не надано, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення податкового боргу в сумі 180610 грн. 80 коп.
Щодо посилань відповідача на оскарження в касаційному порядку податкового повідомлення-рішення №0000162203 від 17.01.2014 суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені обставини жодним чином не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, оскільки за приписами статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Таким чином, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2014 у справі №822/1825/14 за позовом приватного підприємства "СП-Арта" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000162203 від 17.01.2014, якою в задоволенні позову відмовлено повністю, набрала законної сили 22 липня 2014 року відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
В силу вимог частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного підприємства "СП-Арта" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 липня 2015 року.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
ОСОБА_3