10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"01" липня 2015 р. Справа № 817/1759/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Майора Г.І.
ОСОБА_2,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю представника позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" листопада 2014 р. у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення ,стягнення надмірно сплачених коштів ,
У червні 2014 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» (далі ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс») звернулося з позовом до Рівненської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 02.06. 2014 року № 204050001/2014/000018/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2014/10003 від 02.06. 2014 року та стягнення надмірно сплачених коштів.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року в задоволенні вказаного позову ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги в межах ст. 195 КАС України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.06. 2014 року ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс» до Рівненської митниці Міндоходів подано електронну митну декларацію № 204050001/2014/ на товар - розчин сечовини (карбаміду) та дистильованої води для вантажних автомобілів. Умови поставки - FCA Puіawy, фактурна вартість 0,17EUR/л, заявлений виробник Grupa Azoty Zaklady Azotowe "Puіawy" S.A., Польща, заявлена країна походження Польща, з комплектом документів (а.с. 30, 150-172).
Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, з метою здійснення об'єктивної оцінки заявленого вартісного рівня товарів та стягнення податків до Держбюджету України у повному обсязі, посадовою особою Рівненської митниці встановлено, що у документах, наданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, не містяться всі данні відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2013 між компаніями «Grupa Azoty Zakіady Azotowe «Puіawy» Spуіka Akcyjna» та компанією ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс» укладено контракт PL/430528900/13/0196 предметом якого є продаж товару у відповідності до замовлень. Відповідно до п 2.1 пункту 2 даного контракту встановлено, що ціни на товари, включаючи вартість упаковки та маркування, розуміються як франко завод (згідно Інкотермс 2010 термін «франко завод» позначається абревіатурою - EXW). В той же час підпунктом 4.1 пункту 4 цього ж контракту встановлено, що товар постачається на умовах поставки FCA Puіawy, відповідно до Інкотермс 2010 умови поставки FCA визначаються як - франко перевізник (а.с. 15-20).
Водночас, згідно преамбули контракту PL/430528900/13/0196 від 01.04. 2013 року компанія «Grupa Azoty Zakіady Azotowe «Puіawy» Spуіka Akcyjna» наділяє компанію ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс» повноваженнями представляти свої товари на українському ринку (статусом Дистиб'ютера). Підпунктом 1.3. пункту 1 вказаного контракту передбачено, що метою придбання товару є власні потреби та оптовий продаж.
Згідно з частиною 17 статті 58 Митного кодексу України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей Митного кодексу України, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідач вказує про те, що до митного оформлення декларантом не надано жодного документу (дистриб'юційної угоди, договору, контракту, інших документів), яким регламентовано діяльність ТзОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс» як представника продукції компанії «Grupa Azoty Zakіady Azotowe «Puіawy» Spуіka Akcyjna»: чи є імпортер одноосібним (ексклюзивним) дистриб'ютором, чи не здійснюється прямо чи опосередковано перерахування на користь продавця частки виручки від продажу оцінюваного товару на митній території України.
Встановлено, що додатковою угодою №1 від 16.04.2013 до контракту PL/430528900/13/0196 від 01.04.2013 внесені зміни до пункту 5 (упаковка, маркування), зокрема доповнено пункт підпунктом 5.2, яким передбачено, що товар постачається в обертовій тарі, яка є власністю Покупця.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Частинами 1,2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, визначеному розділом VIII цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 4 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах 2 та 3 цієї статті, подає такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів як до так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Наказом Держмитслужби від 13.07.12 № 362 передбачено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює такий контроль проводить: порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язанні подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Фізичні характеристики імпортованого товару передбачають перевезення товару виключно у тарі - ємностях. Експлуатація багато обертової (зворотної) тари передбачає певні витрати, зокрема природній та експлуатаційний знос, витрати на обслуговування та підготовку до експлуатації тощо, відповідно, зазначені витрати мають бути врахованими при обчисленні митної вартості товарів.
Суд першої інстанції встановив, що в поданих декларантом документах відсутні відомості щодо витрат, пов'язаних з експлуатацією зворотної тари, зокрема амортизаційних відрахувань, обробки та підготовки тари для використання тощо.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції оскільки тара, яка була вивезена згідно ВМД № 204050001/2014/100800 від 23.05. 2014 року для транспортування розчину сечовини була ввезена на територію України у вивезеній обертовій тарі, що належить позивачу (а.с. 28).
Крім того, позивачем надано відповідь "ОСОБА_4 ПУЛАВИ" про те, що ціна товару, що постачався, встановлювалась без вартості упаковки; він відпускався в контейнери, які належали Покупцю - ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс", контейнери були раніше придбані у фірми "ОСОБА_4 ПУЛАВИ".
Враховуючи зазначене вище, митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №204050001/2014/000018/2 від 02.06.2014 року за резервним методом діяв протиправно, а тому колегія суддів вважає, що зазначене рішення підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про повернення надмірно сплачених сум, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.
У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом 1-ї інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду 1-ї інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з"ясування судом обставин , що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин6, що мають значення для справи, які суд 1-ї інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" листопада 2014 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» (далі ТОВ ГФ «Камаз-Транс-Сервіс») до Рівненської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 02.06. 2014 року № 204050001/2014/000018/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204050001/2014/10003 від 02.06. 2014 року- задовольнити.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» 4 788, 00грн. надмірно сплачених коштів - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: Г.І. Майор
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "02" липня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" вул.Київська,64-А,м.Рівне,33027
3- відповідачу/відповідачам: Рівненська митниця Державної фіскальної служби України вул.Соборна,104,м.Рівне,33028
-Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028
- ,