01 липня 2015 р.Справа № 816/572/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2015р. по справі № 816/572/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 17.02.2015 р. № 37 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2015 р. скасувати та винести нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції доводів позивача щодо прийняття наказу № 37 від 17.02.2015р., поза межами повноважень та не у спосіб встановлений законом, без дозволу Кабінету Міністрів України, що привело до невірного вирішення справи.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідачем надано заперечення проти апеляційної скарги.
Згідно ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.10.2014р. ОСОБА_2 подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області декларації про початок виконання будівельних робіт по об'єктам "Зблокований житловий будинок по вул. Єлизавети Милорадович, 45 та 47 в м. Полтава" , які зареєстровані Інспекцією 27.10.2014р. за № ПТ 082143000459 та №ПТ 082143000524(т. 1 а.с. 47-48, 52-53).
13.02.2015 р. відповідачем, на підставі наказу заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області № 17 від 29.01.2015р., направлення № 8 від 29.01.2015р листа прокуратури м. Полтави від 17.01.2015р., листа управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 21.01.2015р., колективної скарги власників земельних ділянок вулиць Г.Майфети, ОСОБА_3, Кучеренка в м. Полтаві від 14.01.2014р., проведено позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил громадянином ОСОБА_1 на вище вказаних об'єктах, за результатами яких складено два акти від 13.05.2015 р. (т. 1 а.с. 57-58, 60-61).
Актами перевірки зафіксовано, що будівництво зазначених об'єктів здійснюється позивачем без належно затвердженого проекту, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, в декларації про початок виконання будівельних робіт вказано недостовірні дані щодо найменування проектувальника (ПП "Полтавський регіональний центр забудови, благоустрою і дизайну", не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єктах, не надано довідку про визначення категорії складності об'єкта будівництва.
За результатами проведених перевірок 13.02.2015р. встановлено, що документи , надані під час проведення позапланової та планової перевірок не підтверджують достовірність даних зазначених в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 27.10.2014р., будівництво зазначених об'єктів здійснюється без належно затверджених проектів, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, про що складено службову записку посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 16.02.2015 р. (т. 2, а.с. 2).
17.02.2015 р. відповідачем винесено наказ № 37 "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстровані 27.10.2014 за № ПТ 082143000459 на об'єкт будівництва "Зблокований житловий будинок по вул. Єлизавети Милорадович, 45 в м. Полтава; Полтавська обл." (замовник - ОСОБА_1) та за № ПТ 082143000524 на об'єкт будівництва "Зблокований житловий будинок по вул. Єлизавети Милорадович, 47 в м. Полтава; Полтавська обл." (замовник - ОСОБА_1) (т. 1 а.с. 21).
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірного наказу відповідач діяв в порядку, з підстав та у межах повноважень, передбачених законом.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.
Відповідно ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Згідно ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Частиною другою ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено право інспекції державного архітектурно-будівельного контролю скасовувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Відповідно до ч.1,2,10 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011р. № 533 (далі Порядок № 533) , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до п.7 Порядку № 533 підставами для проведення позапланової перевірки , зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до п.14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 /далі - Порядок № 466/, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що наведення у декларації про початок будівельних робіт недостовірних даних на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними є обставиною, яка є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Згідно п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Частиною 1-4 ст.7 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Відповідно до п.п. 9, 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 /надалі - Порядок № 45/, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.
Проектування виконується на об'єкт будівництва у цілому або за його частинами, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об'єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.
Склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 "Про затвердження ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"" затверджено ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Згідно розділу 8 ДБН А.2.2-3:2014 до складу робочого проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення входить: Д.1 Пояснювальна записка;Д.2 Архітектурно-будівельні рішення;Д.3 Технологічні рішення;Д.4 Рішення з інженерного обладнання;Д.5 Основні креслення;Д.6 Організація будівництва;Д.7 Кошторисна документація.
Судом встановлено та не спростовано позивачем, що до складу Робочих проектів на зблоковані житлові будинки на ділянці по вул. Є. Милорадович, 45 та 47 в м. Полтава" входять лише пояснювальна записка, генеральний план, архітектурно-будівельні рішення, що підтверджується копіями цих документів, які містяться в матеріалах справи. (т. 1, а.с. 205-241, а.с. 165-204).
Робочі проекти не містять технологічні рішення, рішення з інженерного обладнання, частину основних креслень, організацію будівництва та кошторисну документацію, а тому вказані документи не можуть бути використані для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта будівництва, його кошторисної вартості у порушення приписів ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та п. 9, 10 Порядку №45 .
Колегія суддів зазначає, що ні до перевірки відповідача, ні до суду позивачем не надано договорів у письмовій формі на виконання проектних робіт та актів приймання-передачі результатів робіт, розрахункових документів на оплату.
Крім того згідно зі ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Пунктом 11 Порядку № 45 визначено, що генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.
Колегія суддів звертає увагу, що пояснювальні записки у складі робочих документів не містять розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16, що порушує підп.. 15 п. Д.1 Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" та вимоги Порядку № 45.
Позивачем не надано довідку про визначення категорії складності вказаних вище об'єктів.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що , наведені в зареєстрованих деклараціях інформація містила недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, що житлові будинки будуються без належно затвердженого проекту, а тому у відповідача були підстави для скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт.
Доводи апеляційної скарги щодо прийняття наказу № 37 поза межами повноважень, при наявності заборони державним контролюючим органам здійснювати перевірки без дозволу Кабінету міністрів України, наявність якого передбачена п. 8 Перехідних положень Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 N 76-VIII встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Відповідно до цього Закону наявність дозволу Кабінету Міністрів України для проведення перевірки контролюючими органами вимагається при перевірці підприємств, установ, організацій та фізичних осіб- підприємців.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка проведена відповідачем на підставі звернення фізичних та юридичних осіб та щодо громадянина ОСОБА_1, як забудовника, який не є фізичною особою-підприємцем.
З огляду на зазначене положення п. 8 Перехідних положень Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ щодо заборони державним контролюючим органам здійснювати перевірки без дозволу Кабінету міністрів України, тому як зазначене положення не стосується спірних правовідносин.
У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ відповідача про скасування реєстрації декларацій позивача є правомірним, прийнятий в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правильно з'ясував обставини та надав оцінку доказам, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2015р. по справі № 816/572/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6
Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.