01 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/254/15
Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Прилипка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , звернулись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі ГУ ДМС України в Одеській області) про визнання протиправною відмови відповідача у реєстрації позивачів в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області зареєструвати позивачів в будинку за вказаною адресою.
В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та неповнолітня ОСОБА_5 є власниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому також мешкають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 21 березня 2014 року всі позивачі знялися з постійного місця реєстрації за вказаною адресою, проте в липні 2014 року повернулися до попереднього місця проживання та неодноразово зверталися до ГУ ДМС України в Одеській області із заявами про реєстрацію постійного місця проживання у будинку за вказаною адресою. Однак у здійсненні реєстрації їм було відмовлено на підставі необхідності визначення законного спадкоємця померлої ОСОБА_7 та надання останнім згоди на реєстрацію місця проживання членів сім'ї ОСОБА_8 . На думку позивачів, відмова відповідача в реєстрації місця проживання є грубим порушенням Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позивачам відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначають, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. На думку апелянтів, отримання спадщини є правом, а не обов'язком правонаступників померлої ОСОБА_7 .. При цьому не вступ у право власності на долю ОСОБА_7 жодним чином не пов'язаний із правом членів сім'ї ОСОБА_8 зареєструвати у належному їм будинку своїх близьких родичів. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови відповідача у реєстрації позивачів - апелянтів у будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області зареєструвати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку за вказаною адресою.
Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови ГУ ДМС України в Одеській області у реєстрації ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача зареєструвати названих позивачів в будинку за вказаною адресою в апеляційному порядку не оскаржено.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи позивача в підтримку апеляційної скарги, а також представника відповідача, який частково визнав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та неповнолітня ОСОБА_5 є власниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому також мешкають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6
21 березня 2014 року всі позивачі знялися з постійного місця реєстрації за вказаною адресою, проте в лині 2014 року повернулися до попереднього місця проживання.
09 грудня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через Центр надання адміністративних послуг звернулись до ГУ ДМС України в Одеській області (Приморський районний відділ у м. Одесі) із заявами про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , додавши до заяв відповідні документи.
Листами ГУ ДМС України в Одеській області (Приморський районний відділ у м. Одесі) від 10 грудня 2014 року за № 2871 та № 2870 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за вказаною адресою з посиланням на те, що оскільки ОСОБА_7 , яка була співвласником будинку, померла, необхідно визначити законного спадкоємця для надання згоди на реєстрацію місця проживання.
Відмовляючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не визначено законного спадкоємця померлої ОСОБА_7 для надання згоди на реєстрацію місця проживання позивачів.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно ст. 6 названого Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України); документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Відповідно до п. 2.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Згідно п. 2.2 названого Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:
- письмову заяву про реєстрацію місця проживання;
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують:
- право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;
- право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 «Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397;
- проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;
- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
- свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;
- заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
Пунктом 2.6 Порядку передбачено, що працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):
- перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;
- реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);
- заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України;
- вносить відомості до повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов'язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов'язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;
- вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401;
- видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11);
- повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.
Як встановлено матеріалами справи, 09 грудня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись через міський Центр надання адміністративних послуг до ГУ ДМС України в Одеській області (Приморський РВ у м. Одеси) за отриманням адміністративної послуги у вигляді реєстрації місця проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , додавши до заяв певні документи (а. с. 26, 27).
Листами ГУ ДМС України в Одеській області (Приморський районний відділ у м. Одесі) від 10 грудня 2014 року за № 2871 та № 2870 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за вказаною адресою з посиланням на те, що оскільки ОСОБА_7 , яка була співвласником будинку, померла, необхідно визначити законного спадкоємця для надання згоди на реєстрацію місця проживання (а. с. 28, 29).
Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_7 , яка була співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 16).
Станом на момент звернення позивачів до відповідача із заявами про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою жоден з правонаступників померлої ОСОБА_7 не оформив на себе її частину власності у вказаному будинку.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Оцінюючи оскаржені рішення відповідача про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з не визначенням спадкоємця померлої ОСОБА_7 , враховуючи при цьому тривалий час, що минув з дня смерті останньої, апеляційний суд приходить до висновку про невідповідність цих рішень принципу верховенства права, що є підставою для задоволення вимог позивачів - апелянтів в частині визнання протиправною відмови відповідача у реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, як правильно зазначено апелянтами, отримання спадщини є правом, а не обов'язком спадкоємців. Не бажання спадкоємців отримати спадщину не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання позивачів у будинку, в якому вони проживають протягом тривалого строку.
Апеляційний суд відхиляє посилання суду першої інстанції на не оскарження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмови відповідача в реєстрації їх місця проживання за вказаною вище адресою, викладеної в листах ГУ ДМС України в Одеській області (Приморський районний відділ у м. Одесі) від 10 грудня 2014 року за № 2871 та № 2870, оскільки виходячи з положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.
Разом з цим, визнаючи протиправною відмову ГУ ДМС України в Одеській області у реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи посилання представника відповідача в судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій на ненадання позивачами усього переліку необхідних для реєстрації місця проживання документів, а також дискреційний характер повноважень органу міграційної служби, апеляційний суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо реєстрації позивачів - апелянтів в будинку за вказаною вище адресою.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в оскарженій частині постанови суду першої інстанції, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язання відповідача зареєструвати названих позивачів в будинку за вказаною адресою скасувати.
Прийняти у названій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
У неоскарженій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови складено 06 липня 2015 року.
Головуючий: О.С. Золотніков
Судді: Ю.В. Осіпов
В.О. Скрипченко