02 липня 2015 р.Справа № 553/205/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 31.03.2015р. по справі №553/205/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві
про зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та виплати недоотриманої позивачем суми,
22.01.2015 року, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Ленінського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу в розмірі відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати, відображеної у довідці №96 від 29.12.2014р., виданій Полтавською митницею Міндоходів, відповідно до законодавства з дати призначення пенсії 18.07.2012 року та сплатити грошові кошти до яких належить матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші платежі, що не враховані Пенсійним фондом та становлять 35136, 58 грн.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 31.03.2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу.
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсії позивачу, в розмірі відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати, відображеної у довідці №96 від 29.12.2014р., виданій Полтавською митницею Міндоходів, відповідно до законодавства з дати призначення пенсії 18.07.2012 року та сплатити грошові кошти до яких належить матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку та інші платежі, що не враховані Пенсійним фондом та становлять 35136, 58 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом істотних обставин, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 31.03.2015 року по справі №553/205/15-а в частині задоволених позовних вимог та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви позивача відмовити в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 02.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності, як державний службовець, в розмірі 80% від загального розміру заробітної плати.
Станом на 17.07.2012 року позивач мав 26 років 05 місяців стажу державного службовця, до виходу на пенсію працював на різних посадах в Полтавській митниці, пенсія була призначена позивачу з 18.07.2012 року.
24.04.2014 року позивач звернувся до Полтавської митниці Міндоходів, щодо надання йому довідки за формою затвердженою Постановою Пенсійного фонду від 14.02.2011 року № 5-1 з зазначенням виплат, які не увійшли до заробітної плати, а саме матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати.
17.12.2014 року позивач також звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок його пенсії , згідно довідки від 15.12.2014 р. № 83 Полтавської митниці Міндоходів пенсії з урахуванням “Інших виплат”.
Одночасно позивач звернувся до Полтавської Митниці Міндоходів з проханням надати довідку про доходи, вдруге, з урахуванням оновленої дати, що підтверджується копією заяви та довідки.
Отримавши різницю в нарахуванні 18.12.2014 року позивач звернувся втретє, згідно копії заяви та копією листа Полтавської митниці з довідками.
Позивачем всі довідки були передані до відповідача, згідно копій заяв від 17.12.2014 та від 19.01.2015 року.
Листом відповідача від 26.12.2014 р. № 139/г-02 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, та вказано, що при призначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату не враховується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, компенсація за невикористану відпустку та індексація заробітної плати, оскільки ці виплати не належать до складових заробітної плати державного службовця, а тому підстав до зарахування зазначених виплат при нарахуванні пенсії державного службовця немає.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача, щодо відмови у перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається із суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вищевказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цих положень матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим же Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011р. № 5-1 змінено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". До нової форми довідки введено додаткову колонку «Інші виплати», де слід зазначати виплати, які не увійшли до заробітної плати в попередніх колонках.
Окрім того, відповідно до листа Пенсійного фонду України від 13.07.2011р. №14399/03-20 "Щодо нарахування ЄСВ на суму матеріальної допомоги" базою для нарахування єдиного внеску є сума заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Згідно з підпунктом 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5.
Відповідно до п.п. 2.2.7, 2.2.12, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати індексація заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога відносяться відповідно до: додаткової заробітної плати; оплати за невідпрацьований час, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а отже є базою для нарахування та утримання ЄСВ і, відповідно, для нарахування пенсії.
Отже, аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зазначена правова позиція також була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року у справі № 21 -430а11 та 28 травня 2013 року № 21 -97а13.
Статтею 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Враховуючи, що на виплачені мені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та щомісячної індексації заробітної плати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вважаю неправомірною відмову Відповідача здійснити перерахунок моєї пенсії.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача, щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії є незаконною та необґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 31.03.2015 року по справі №553/205/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 31.03.2015р. по справі №553/205/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2015 р.