18 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1372/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.,
суддів - Димерлія О.О.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року по справі за позовом Дочірнього підприємства "Бі єнд Вай" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Дочірнє підприємство "Бі єнд Вай" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податковим органом було проведено камеральну перевірку ДП "Бі єнд Вай", якою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено податкову накладну від 08.10.2012 року №24/2 на загальну суму 278 961, 50 грн., у т.ч. ПДВ 46 493, 58 грн. виписану постачальником ФГ «Буян». Однак, вказана податкова накладна була знята актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки позивачем до вказаної перевірки надано копію вказаної податкової накладної замість оригінала. При цьому, податковим органом при проведенні камеральної перевірки не здійснено відповідного аналізу щодо формування ДП «Бі єнд Вай» податкового кредиту у вересні 2013 року по вказаній податковій накладній. Так, позивачем зазначену податкову накладну було включено до податкового кредиту у грудні 2012 року та відображено в реєстрі податкових накладних під №1, однак актом перевірки суму ПДВ по податковій накладній від 08.10.2012 року №24/2 було знято. У вересні 2013 року ДП «Бі єнд вай» при наявності оригіналу вказаної накладної було включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493, 58 грн. по податковій накладній №24/2 від 08.10.2012 року під №37 в РПН, а запис у грудні 2012 року під №1 у РПН значиться помилковим. При цьому, у позивача не було технічної можливості здійснити виправлення помилки у вересні 2013 році за грудень 2012 року у зв'язку з тим, що за грудень 2012 року сума ПДВ по податковому кредиту вже була знята. Оскільки, підприємством було внесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493, 58 грн. по податковій накладній 24/2 від 08.10.2012 року лише один раз у вересні 2013 року під №37 в РПН, дана помилка в РПН не вплинула на грошове зобов'язання та розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України по даній податковій накладній також не значиться, виявлені обставини не призвели до заниження податкового зобов'язання, а отже податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 06.12.2013 року №0000862280 про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 46493 грн. (за основним платежем) та штрафних санкцій у розмірі 23247грн.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.11.2013 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V ПКУ, в порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПКУ проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року ДП «Бі єнд Вай».
При перевірці було використано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.11.2013 року №9066797911, додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.11.2013 року №9066797286, реєстр отриманих та виданих податкових накладних від 21.11.2013 року №9066796434).
За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт № 2896/22-8/31121174 «Про результати проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП «Бі єнд Вай» за вересень 2013 року».
В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ДП «Бі єнд Вай» норм Податкового кодексу України, а саме: позивачем включено до складу податкового кредиту податкову накладну від 08.10.2012 року №24/2 на загальну суму 278961, 50 грн., у т.ч. ПДВ на суму 46493, 58 грн., виписану постачальником ФГ «Буян», яка була знята актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №3395/22-60/31121174 від 12.06.2013 року, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 розділу ПКУ.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 року №0000862280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69740 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 розділу ПКУ (у т.ч. 46493 грн. - за основним платежем, 23247 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, а також приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінетом Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року, понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Крім того, відповідно до п. 201.14, 201.15 статті 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2013 року ДП «Бі єнд Вай» до складу податкового кредиту включено податкову накладну від 08.10.2012 року № 24/2 на загальну суму 278961,50 грн., у т.ч. ПДВ 46493,58 грн. виписану постачальником ФГ "Буян", і.п.н. 308186915082.
Вказана сума відображена у розділі II додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» по строчці 49 та включена до складу податкового кредиту вересень 2013 року.
Постачальником податкова накладна від 08.10.2012 року №24/2 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.10.2012 року. ДП «Бі єнд Вай» зазначену податкову накладну було включено до податкового кредиту у грудні 2012 року та відображено в реєстрі податкових накладних під № 1, але актом перевірки від 12.06.2013 р. № 3395/22/31121174, дану суму ПДВ було знято.
У вересні 2013 року ДП «Бі єнд Вай» при наявності оригіналу податкової накладної № 24/2 від 08.10.12 року віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493,58 грн. за вересень 2013 року.
Отже, підприємством фактично було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 46 493,58 грн. по податковій накладній № 24/2 від 08.10.12 лише один раз у вересні 2013 року під № 37 в РПН. а запис у грудні 2012 під № 1 у РПН значиться помилково. Дана помилка в РПН не вплинула на грошове зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет. Розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДПС України по даній податковій накладній також не значиться.
Податковим органом при проведенні камеральної перевірки не були враховані вище вказані обставини, що призвело до неправильних висновків про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2013р. у зв'язку із включенням податкової накладної №24/2 від 08.10.2012р.
З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя О.В.Єщенко
суддя О.О.Димерлій
суддя В.Л.Романішин