02 липня 2015 року Справа № 876/2000/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. по справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,-
встановив:
01.12.2010 р. позивач - Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 59177 грн.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортних засобів фактично не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме за автомобілі: 21.10.2009 року VOLKSVAGEN (д.н.з НОМЕР_5) 2002 року випуску; 15.12.2009 року VOLKSVAGEN (д.н.з НОМЕР_6) 1997 року випуску; 25.02.2010 року MERCEDEC - BENZ (д.н.з НОМЕР_7) 1998 року випуску.Тому є підстави для стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів податковим органом в примусовому порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 р. адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету заборгованість в розмірі 59 177 (п'ядесят дев'ять тисяч сто сімдесят сім) гривень.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що податок з власників наземних транспортних засобів сплачується фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки - перед проведенням першої реєстрації в Україні. Перша реєстрація транспортних засобів на ім'я відповідача здійснена 21.10.2009 року, 15.12.2009 року, та 25.02.2010 року. Оскільки на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію транспортних засобів, відтак відповідач є платником податку з власників наземних транспортних засобів.
Сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації до місцевого бюджету Залізничному району м. Львова, не зарахована, що підтверджується довідками ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 20.10.2010 року за № 28477/9/19-023/1322 та від 29.10.2010 року № 29416/9/19-023/1388.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, підлягають задоволенню повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, з наступних підстав.
Так, із матеріалів справи слідує, що із Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вбачається, що за автомобіль НОМЕР_1, (рік випуску 2002 р., об'єм двигуна 2461 см. куб., ставка податку за 100 см. куб. 700 грн.) належить сплатити 17227, 00 грн., за автомобіль НОМЕР_2, (рік випуску 1997 р., об'єм двигуна 1896 см. куб., ставка податку за 100 см. куб. 1000 грн.) належить сплатити 18960, 00 грн., за автомобіль MERCEDEC -BENZ VITO номерний знак НОМЕР_8, (рік випуску 1998 р., об'єм двигуна 2299 см. куб., ставка податку за 100 см. куб. 1000 грн.) належить сплатити 22990, 00 грн. (а.с.8-9).
04.10.2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова за № 26651/10/17-114/3927 на адресу ОСОБА_1 скеровано запрошення з питання першої реєстрації автомобіля в Україні у 2009 році та сплати податків з власників транспортних засобів (а.с.12).
Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 28477/9/19-023/1322 від 20.10.2010 року податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 15.12.2009 року у сумі 18960, 00 грн., 21.10.2009 року у сумі 17227, 00 грн., на рахунок відкритого у ВДК у Залізничному районі надходжень від відповідача не було (а.с.11).
Відповідно до довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 29416/9/19-023/1388 від 29.10.2010 року податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 25.02.2010 року у сумі 22990, 00 грн. на рахунок відкритого у ВДК у Залізничному районі надходжень від відповідача не було (а.с.10).
Згідно листа управління Державтоінспекції Львівського відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи від 28.04.2010 року за № 9504/10/17-108/174 (а.с.5-7) вбачається, що гр. ОСОБА_1, було зареєстровано автомобілі марки 21.10.2009 року VOLKSVAGEN TRANSPORTER номерний знак НОМЕР_3, (рік випуску 2002 р.), 15.12.2009 року VOLKSVAGEN TRANSPORTER номерний знак НОМЕР_4, (рік випуску 1997 р.), 25.02.2010 року MERCEDEC -BENZ VITO номерний знак НОМЕР_8, (рік випуску 1998 р.).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі-Закон №1963-XII) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 п. 3 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок,), державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
У відповідності до ч. 4 п. 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС № 379 від 11.08.2010 року (далі - Інструкція) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 5 Закону №1963-XII, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку.
Згідно п. 3.11 Інструкції, після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Частиною 6 статті 5 Закону встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було вчинено всі необхідні дії для своєчасної та повної сплати відповідної суми податку.
Слід зазначити, що платник податку не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету. Відсутність надходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його з відповідача.
Також, пунктом 8 Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.
Згідно п. 3.1 Інструкції, для проведення реєстрації транспортного засобу посадовими особами РЕП ДАІ приймаються до розгляду письмові заяви власників транспортного засобу.
Відповідно до п. 3.2 Інструкції, особа власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи встановлюється на підставі паспорта громадянина України або іншого документа, що його замінює.
Задовольняючи позов суд першої інстанції не взяв до уваги очевидну протиправність дій посадових осіб ВРЕР, працівників Приватбанку при проведенні реєстрації автомобілів, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам закону.
Слід зауважити, що реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність посадових осіб ВРЕР, які здійснили таку реєстрацію. Тому, відсутність надходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його з відповідача.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів. Відтак, провівши реєстрацію транспортного засобу, посадові особи Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області підтвердили виконання відповідачем усіх необхідних вимог, зокрема і сплати податку з власників транспортних засобів.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать, що першій реєстрації в Україні транспортних засобів на ім'я ОСОБА_1 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи податкового органу про відсутність сплати податку.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, існування обставин, які б свідчили про наявність вини відповідача у ненадходженні коштів в розмірі 59177,00 грн. до місцевого бюджету, податковим органом не доведено.
Тому, встановивши обставини справи та оцінивши наявні в ній письмові докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин невірно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. по справі № 2а-11284/10/1370 - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді Н.В. Ільчишин
Т.І. Шинкар
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2015 року.