30 червня 2015 р. Справа № 5082/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-
28.09.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови ВП № 27604749 від 21.09.2011 року про накладення штрафу на позивача в розмірі 1360,00грн. та скасувати зазначену постанову.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.09.2011 відповідачем винесено постанову ВП №27604749 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1360 грн. за повторне невиконання без поважних причин судового рішення, прийнятого Трускавецьким міським судом Львівської області за результатами розгляду в скороченому проваджені. Однак вважає, що оскаржувана постанова винесена всупереч норм чинного законодавства, без встановлення фактичних обставин справи. Відповідачу надсилались листи в яких повідомлялось про оскарження в апеляційному порядку постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року. Крім того, повідомлялось про часткове виконання вимог вищенаведеної постанови суду, зокрема, про нарахування стягувачеві - ОСОБА_1 доплати до пенсії за один місяць та про включення таких коштів у виплатні відомості за липень 2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови ВП №27604749 від 21.09.2011 р. про накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області в розмірі 1360,00 грн. Скасовано постанову ВП №27604749 від 21.09.2011 р. про накладення штрафу на Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області в розмірі 1360,00 грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, винесено оскаржувану постанову.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, Трускавецьким міським судом Львівської області 07 червня 2011 року видано стягувачу - ОСОБА_1 виконавчий лист №2-а-1324-43/11, виписаний на підставі постанови вказаного суду від 10 травня 2011 року по адміністративній справі, розглянутій в порядку скороченого провадження, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни(а.с.48).
14.07.2011 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову ВП №27604749, якою відкрито виконавче провадження з виконання вищенаведеного виконавчого листа №2-а-1324-43/11 від 07 червня 2011 року та надано боржнику строк до 21 липня 2011 року на добровільне виконання рішення суду(а.с.15).
13.09.2011 року за невиконання у визначений строк рішення суду державним виконавцем винесено постанову ВП №27604749 про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 грн.(а.с.25).
21.09.2011 року за повторне невиконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову ВП №27604749 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1360 грн.(а.с.32).
Позивач надсилав відповідачу листи від 20 липня 2011 року, 01 серпня 2011 року, 06 вересня 2011 року, 16 вересня 2011 року, 22 вересня 2011 року, 23 вересня 2011 року в яких повідомляв про оскарження в апеляційному порядку постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року(а.с.16, 19, 21, 26, 30, 33-34). Крім того, повідомляв про часткове виконання постанови Трускавецького міського суду Львівської області, зокрема, про нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії за 1 місяць та про включення суми таких виплат у відомості за липень 2011 року.
З наявної в матеріалах справи ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року слідує, що відкрито апеляційне провадження щодо перегляду постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року(а.с.29).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XІV.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим законом, зокрема підлягають до виконання виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст.11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим законом, зокрема підлягають до виконання виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
Cт. 30 вказаного Закону передбачає обов'язок державного виконавця щодо невідкладного початку примусового виконання, якщо боржник у встановлений державним виконавцем строк добровільно не виконав рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього, рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що обов'язковими до виконання на всій території України є постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили.
Згідно до частини першої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
З матеріалів справи слідує, що постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року у справі № 2а-1324-43/11 прийнято в порядку скороченого провадження відповідно до статті 183-2 КАС України та 10 травня 2011 року видано виконавчий лист(а.с.8-9).
Із змісту вказаного рішення слідує, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплати пенсії.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, а також постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження (абзац 2 пункту 9 частини першої цієї статті, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За умовами частини 8 статті 183-2 КАС України, постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Частинами третьою та четвертою статті 254 цього Кодексу передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі оскарження в апеляційному порядку постанови суду про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України, прийнятої за результатами розгляду в скороченому проваджені, спеціальним для цієї категорії справ є пункт 1 частини першої статті 256 КАС України. Отже, у цій категорії справ негайно виконуються постанови про стягнення періодичних платежів в межах присуджених платежів за один місяць.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач оскаржив в апеляційному порядку судове рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2011 року та на виконання зазначеного рішення провів перерахунок пенсії в межах платежів за один місяць, зазначивши що суму доплати включено у додаткові списки, виплата за якими буде проведена за наявності фінансування з Державного бюджету України(а.с.10).
Крім цього, згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі - Положення, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.
Отже, невиконання судового рішення УПФ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача були поважні причини невиконання судового рішення, а постанова про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. є передчасною.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 24 березня 2015 року у справі № 21-66а15.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року у справі № 2а-10642/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.Б. Заверуха
Судді О.М. Гінда
В.В. Ніколін