06 липня 2015 року Справа № 876/5155/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.,
судді Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 03.04.2015року по справі № 447/639/15-а, за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за вислугою років та зарахування до спеціального стажу права на пільгове пенсійне забезпечення,
11.03.2015 ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про визнання неправомірною відмову відповідача у призначенні йому пільгової пенсії та зобов'язання призначити пенсію за вислугою років на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.01.2015 року.
В обгрунтування адміністративного позову позивач покликається на те, що з 01.08.1977 року по 01.04.2003 року працював трактористом в колгоспі «Дністер»,який перейменовано 25.07.1994 року в Агроторгову селянську спілку «Дністер». Його загальний стаж роботи становить 37 років 5 місяців 08 днів,з них 23 роки 8 місяців 1 день на посаді тракториста, тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому в призначенні пенсії, оскільки його трудовий стаж підтверджується документально.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 03.04.2015 року адміністаритвний позов задоволено, визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апелянт просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю. Апелянт посилається на той факт, що відсутні відповідні документи ,які б підтвердили зайнятість на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного польового сезону в рослинництві,або цілий календарний рік у тваринництві.
Відповідно до п.1.ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1, з 01.08.1977 року по 01.04.2003 року працював на посаді тракториста в колгоспі «Дністер» с. Верин Миколаївського району Львівської області (переіменованого 25.07.1994 року в Агроторгову селянську спілку «Дністер»).Позивач має посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1,що підтверджується відповідною копією вказаного документа.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок про наявність відповідних записів в трудовій книжці, які підтверджують пільговий характер роботи та професії позивача, крім того, прийнято до уваги наявність у позивача загального стажу більше 25 років та пільгового стажу за професією тракториста-машиніста більше 20 років, а отже у відповідача не було законних підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до пункту 1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Згідно ст.62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з вищенаведеного, позивач на час досягнення 55-річного віку і звернення за отриманням пенсії мав не менше 20 років стажу роботи трактористом-машиністом та не менше 25 років загального стажу.
Доводи апелянта про відсутність підтвердження зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до довідки № 4 виданої 13.01.2015 року ПАФ "Дністер" позивач працював з 01.08.1977 року по 01.04.2003 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві. Довідка видана на підставі книг по нарахуванню оплати праці за 1977 р. по 2003 роки.
Як вбачається із довідки №2 від 13.01.2015 року виданої ПАФ «Дністер» кількість відпрацьованих трудоднів позивача підтверджують його зайнятість на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного польового сезону в рослинництві.
Враховуючи те, що позивач працював трактористом-машиністом в колгоспі «Дністер»,який перейменовано 25.07.1994 року в Агроторгову селянську спілку «Дністер», позивачем надано письмові докази на підтвердження його роботи трактористом і зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, а стаж його роботи, дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та становить більше 20 років, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії та обґрунтовано зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 19.01.2015 року.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 03.04.2015 року по справі № 447/639/15-а- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копій особам, що беруть участь у справі,та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М
Запотічний І.І.