14 червня 2011 року 12:22 Справа № 2а-0870/3532/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Павлові С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
м. Запоріжжя
до: Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій»,
м. Бердянськ Запорізької області
про: стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №117 від 30.05.2011,
ОСОБА_2 за довіреністю від №117 від 30.05.2011,
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом (далі - ЗОВФСЗІ) до Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» (далі - ПВКФ «Меркурій», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконано норматив із забезпечення робочих місць для працевлаштування інвалідів. На підставі зазначеного порушення ЗОВФСЗІ було нарахована відповідачу сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 30904 грн. 63 коп., з яких 284 грн. 89 коп. - пеня, проте зазначені санкції та пеня відповідачем не сплачені внаслідок чого утворилась заборгованість.
Представник позивача у судове засідання 14.06.2011 не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують, надали суду письмові заперечення на адміністративний позов у яких наголошують на тому, що відповідачем були здійснені всі вичерпні заходи щодо виконання нормативу з працевлаштування інвалідів.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», №875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон №875-XII), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно ст. 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 31.01. 2007 за № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства подають інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно до наявного в матеріалах справи звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, який надавався відповідачем до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вбачається, що у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, працюючих у ПВКФ «Меркурій» дорівнювала нулю.
Заперечуючи у судовому засіданні проти задоволення позову, представники відповідача зазначили, що відповідачем були здійснені всі вичерпні заходи щодо виконання нормативу з працевлаштування інвалідів, а саме були створені три вакансії прибиральників виробничих приміщень, надавав оголошення у ЗМІ (на радіо, у друкованих виданнях) про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, звітував за встановленою формою до місцевого центру зайнятості про наявні вакансії для інвалідів.
На обґрунтування заперечень, представники відповідача надали суду копії наказу про створення у 2010 році трьох робочих міць для інвалідів №162-К від 20.12.2009, звітів форми 3-ПН із яких вбачається, що відповідач дійсно звітував на протязі 2010 року до центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, довідки БР КРО «Радіо Бердянщини» та ЧП «Бердянск деловой», що свідчать про надання відповідачем у 2010 році оголошень у ЗМІ про наявність вакантних робочих місць для інвалідів.
Дослідивши і оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем були вжиті всі необхідні заходи та виконання всі передбачені законодавством зобов'язання щодо забезпечення реалізації прав інвалідів на працевлаштування.
Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до Рекомендацій Президії Вищого адміністративного суду України № 07.2-10/2 від 14.04.2008, якщо при розгляді справи буде встановлено, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то адміністративним судам потрібно визнавати незаконним застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць і відмовляти у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту до Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суддя,
У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту до Приватної виробничо-комерційної фірми «Меркурій» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова