Кіровоградської області
06 липня 2015 року
Справа № 912/1610/15
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді МакаренкоТ.В. розглянув у відкритому судовому засідання матеріали справи № 912/1610/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування"
про тлумачення умов договору,
представники сторін участі в засіданні суду не брали.
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі по тексту - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", позивач, покупець) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" (далі по тексту - ТОВ "Підйомно-транспортне устаткування", відповідач, постачальник) про розтлумачення п. 4.4 договору поставки № 13-16/389-КП/И від 07.11.2013 "датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про прийняття продукції", виходячи з буквального значення слів та виразів, визначивши, що датою поставки вважається дата, вказана саме представником постачальника на товаросупровідних документах, яким є видаткова накладна, а не дата оформлення цього документу.
Сторони не забезпечили участі своїх представників в засідання суду 06.07.2015, проте були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01963578 та № 01963586 від 29.05.2015.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1610/15 в судовому засіданні 06.07.2015 за відсутності представника сторін та за наявними у справі документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд -
07.11.2013 між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та ТОВ "Підйомно-транспортне устаткування" укладено договір № 13-16/389-КП/И (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 Постачальник зобов'язався поставити у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, визначеними сторонами в даному договорі і специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену продукцію у відповідності до умов даного договору.
Пунктом 4.4 Договору визначено, що датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником про прийняття продукції.
Відповідно п. 5.3. Договору розрахунок за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У разі якщо строк оплати припаде на вихідний/неробочий день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони домовились, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору установлюється до 31.12.2014 включно. У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною своїх зобов'язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами усіх вз'ятих на себе зобов'язань. (п. 8.1 Договору).
Отже, вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Позовні вимоги про тлумачення п. 4.4. договору ґрунтуються, зокрема, на таких доводах, як:
позивач по іншому розуміє п. 4.4 Договору ніж відповідач та вважає, що дата видаткової накладної не може вважатися датою поставки продукції, від якої відраховується строк на оплату, оскільки не підтверджена зазначенням дати в накладній саме представником покупця.
Також, позивач вказує на те, що в квітні 2015 року ТОВ "Підйомно-транспортне устаткування" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" заборгованості за Договором. Позовні вимоги ТОВ "Підйомно-транспортне устаткування" ґрунтувались на тому, що відповідно до п. 5.3 Договору та п. 2 специфікації від 06.11.2014 оплата за поставлений товар здійснюється на 60 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, яка була поставлена за видатковою накладною № 000073 від 11.12.2014.
При вирішенні спору господарський суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється за правилами, встановленими ст. 213 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Правила тлумачення змісту правочину встановлені частинами 3, 4 ст. 213 ЦК України. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу визначено, що договір є обов'язковим до виконання.
Як було встановлено судом в ході розгляду справи, та не заперечується сторонами, зокрема позивачем у позовній заяві, вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Розглядаючи вказану позовну заяву господарський суд також враховує положення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до норм якої:
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт здійснення операції передачі певного товару від постачальника до покупця. Для надання видатковій накладній юридичної сили й доказовості вона повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.
В залежності від умов поставки товарів і особливостей договору на перевіз вантажу визначаються обов'язки учасників перевезень по оформленню первинної транспортної документації.
У 4.3 Договору встановлено, що у підтвердження поставки товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні товаросупроводжувальні документи:
- рахунок-фактуру;
- податкову накладну;
- відповідні товаросупроводжувальні накладні: видаткова накладна, товаротранспортна накладна;
- сертифікат якості;
сертифікат відповідності;
- інструкція по експлуатації;
- технічна документація, передбачена п. 2.3 Договору.
Так, згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортів України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, оформленню підлягають наступні документи:
- накладна на відпуск матеріальних цінностей. Цей документ фіксує передачу матеріальних цінностей водію-експедитору та є підставою для вибуття матеріальних цінностей зі складу підприємства;
- товарно-транспортна накладна;
- подорожній лист вантажного автомобіля.
Суд враховує, що факт поставки та отримання продукції сторонами підтверджується видатковою накладною № 000073 від 11.12.2014.
Відповідач вважає датою поставки продукції дату видаткової накладної, а саме 11.12.2014, тоді як позивач вказує на те, що 11.12.2014 не можна вважати датою поставки продукції, від якої відраховується строк на оплату, оскільки вона не підтверджена зазначенням дати в накладній саме представником покупця.
Разом з тим, як вбачається з Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим реквізитом видаткової накладної є дата її складання, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інші реквізити не обов'язкові, зокрема дата підпису представника покупця щодо отримання продукції.
Тобто підписуючи вказану видаткову накладну представники покупця погоджуються із всіма зазначеними в ній реквізитами.
Отже, пункт 4.4 договору 07.11.2013 № 13-16/389-КП/И укладений між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та ТОВ "Підйомно-транспортне устаткування" слід витлумачити наступним чином: згідно пункту 4.4 договору датою поставки вважається дата складання видаткової накладної на поставку продукції.
За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню господарським судом.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд вважає, що даний спір виник в тому числі внаслідок неправильних дій позивача, тому, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються: на позивача в розмірі 609,00 грн та на відповідача в розмірі 609,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Надати тлумачення пункту 4.4 договору 07.11.2013 № 13-16/389-КП/И укладений між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та ТОВ "Підйомно-транспортне устаткування" наступним чином: згідно пункту 4.4 договору датою поставки вважається дата складання видаткової накладної на поставку продукції.
Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомно-транспортне устаткування" (28000, м. Олександрія, пр. Леніна, 118, код ЄДРПОУ 33423488) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) - 609,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили .
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 06.07.2015.
Суддя Т. В. Макаренко