01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26
"25" червня 2015 р. Справа № 911/1594/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»
про стягнення 19 749 398, 46 грн.
Представники:
від прокуратури: Попельнюк В.В.
від позивача1: не з'явилися
від позивача 2: не з'явилися
від позивача 3: не з'явилися
від позивача 4: не з'явилися
від відповідача: Корчук О.В.
суть спору:
Прокурор Городоцького району Львівської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради з позовом про стягнення з відповідача 19 749 398, 46 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного видобування підземних вод.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що відповідач в період часу з 07.02.2012 по 09.01.2013, в порушення вимог законодавства, здійснював забір підземних прісних вод без чинного дозволу на спеціальне водокористування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.05.2015.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.05.2015 (вх. № 11784/15 від 20.05.2015) про відкладення розгляду справи.
21.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшов супровідний лист № 04/21-205-15 від 14.05.2015 (вх. № 11814/15 від 21.05.2015), до якого додано документи по справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015, за клопотанням представника прокуратури, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/1594/15 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 11.06.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивачів і відповідача та неналежним виконанням учасниками провадження вимог суду.
До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшли письмові пояснення по справі № 09-1404 від 18.05.2015 (вх. № 11945/15 від 22.05.2015), у яких, крім іншого, позивач 1 просить суд розглядати справу без участі його представника та задовольнити позовні вимог в повному обсязі, а також клопотання № 09-1405 від 18.05.2015 (вх. № 11963/15 від 22.05.2015), до якого додано оригінали (для огляду суду) документів, що долучені до позовної заяви.
10.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшов супровідний лист № 04/21-205-15 від 04.06.2015 (вх. № 13587/15 від 10.06.2015), до якого додано документи по справі.
Присутній у судовому засіданні 11.06.2015 представник відповідача надав суду документи по справі (вх. № 13802/15 від 11.06.2015).
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2015 розгляд справи відкладено на 25.06.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивачів 2, 3, 4 та невиконанням ними вимог суду.
До господарського суду Київської області від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі № 04/21-205-15 від 23.06.2015 (вх. № 14922/15 від 24.06.2015).
25.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли відзив на позов № 4-2/570 від 25.06.2015 (вх. № 15081/15 від 25.06.2015) та клопотання про витребування доказів № 4-2/570/1 від 25.06.2015 (вх. № 15080/15 від 25.06.2015), у якому він просить суд витребувати у Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації оригінал листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області № 16-10931 від 02.11.2012 та направити письмовий запит до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації щодо наявності (відсутності) рішення компетентного органу про припинення права спеціального водокористування, що виникло у відповідача на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області № УКР-493-09/Льв.ГДС зі строком дії до 06.02.2012.
Суд, дослідивши вищезазначене клопотання відповідача про витребування доказів, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки воно є необґрунтованим та не відповідає вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідачем не доведено неможливості самостійно отримати та подати необхідні для розгляду справи докази.
Присутній у судовому засіданні 25.06.2015 прокурор надав суду документи по справі (вх. № 15105/15 від 25.06.2015), підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача присутній у судовому засіданні 25.06.2015 заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.
Представники Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що неявка представників Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності вказаних представників за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 25.06.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Державною екологічною інспекцією у Львівській області, на підставі наказу № 366-і/п від 07.06.2013 та направлення на перевірку № 1186 від 07.06.2013, в період з 11.06.2013 по 03.07.2013 проведено перевірку Великолюбінського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами, за результатами якої складено акт № 1186/04-1067.
В ході перевірки встановлено, що відповідач в період з 07.02.2012 по 09.01.2013 здійснював забір підземних прісних вод без чинного дозволу на спецводокористування, чим порушив вимоги статей 6, 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України.
По факту перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на спецводокористування (підземні води) ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Великолюбінське місце провадження діяльності (МПД) з власного підземного водозабору, розташованого на території смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 179, на загальну суму 19 749 398, 46 грн.
Прокурор Городоцького району Львівської області зазначає, що відповідач в період часу з 07.02.2012 по 09.01.2013, в порушення вимог статей 6, 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, без чинного дозволу на спеціальне водокористування, самовільно здійснив забір 414642 куб.м. підземних прісних вод, чим заподіяв державі збитків на суму 19 749 398, 46 грн., у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на наступне: рішення про припинення права спеціального водокористування компетентними органами не приймалося; відповідач має право без спеціального дозволу видобувати підземні води з ціллю їх використання у власних господарсько-побутових потребах; застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків з відповідача за неотримання дозволу в період призупинення розгляду клопотань щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області є необґрунтованим; розрахунок завданих державі збитків не відповідає п. 9.2 наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України № 389 від 20.07.2009; наказ Міністерства охорони навколишнього середовища України № 389 від 20.07.2009 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» є таким, що суперечить Конституції України, прийнятий з перевищенням владних повноважень, що в свою чергу свідчить про незаконність та необґрунтованість розрахунку завданих державі збитків.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 6 Водного кодексу України передбачено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Відповідно до ст. 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011.
Відповідно до п. 7 вказаного положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 995 від 14.09.2011 утворено територіальні органи Державної екологічної інспекції України, серед яких Державна екологічна інспекція у Львівській області.
Одним з основних завдань Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами (п. 3 положенням про Державну екологічну інспекцію України).
Відповідно до п. 6 положенням про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення певного заходу із здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області перевірки дотримання вимог Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Великолюбінське місце провадження діяльності (МПД) природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами, крім іншого, встановлено, що відповідач в період з 07.02.2012 по 09.01.2013 здійснював забір підземних прісних вод без чинного дозволу на спецводокористування, про що складено акт № 1186/04-1067.
Відповідно до акту № 1186/04-1067 при здійснення вищезазначеної перевірки був присутній керівник Великолюбінського МПД Михайляк Володимир Володимирович та заступник керівника з технічних питань Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Великолюбінського місця провадження діяльності Юрчак Володимир Євгенійович, які від підписання та отримання акту відмовилися, про що внесено відповідний запис та складено акт про відмову від підписання акту перевірки від 03.07.2013. Будь-які пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акту № 1186/04-1067 посадовими особами відповідача до вказаного акту не вносилися.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області супровідний листом вих. № 04-4372 від 04.07.2013 було направлено на адресу відповідача акт № 1186/04-1067 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами Великолюбінським МПД від 11.06.2013-03.07.2013, а також акт про відмову від підписання акту перевірки від 03.07.2013.
Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 та ст. 151 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Водним кодексом України передбачено, що підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994).
Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.
Тобто, прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра).
Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.
Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.
Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття «господарсько-побутові потреби».
Проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) Водного кодексу України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями «водокористування для потреб галузей економіки» та «промислові потреби».
З наявних у матеріалах справи звітів про використання води за 4 картали 2012 року та 1 квартал 2013 року за формою N 2-ТП, які були прийняті та зареєстровані Львівським облводресурсів відділу водних ресурсів, вбачається, що вода використовувалась відповідачем в основному для виробничих потреб, що виключає можливість використання підземних вод без отримання відповідного дозволу та спростовує посилання відповідача на те, що він має право без спеціального дозволу видобувати підземні води.
За таких обставин, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою забору та використання підземних прісних вод для виробничих потреб є наявність у особи дозволу на спеціальне водокористування, а його відсутність може свідчити про самовільний забір підземних прісних вод.
Факт самовільного забору (без чинного дозволу на спеціальне водокористування) відповідачем 414642 куб.м. підземних прісних вод встановлений матеріалами перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період з 11.06.2013 по 03.07.2013.
Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи дозволів на спеціальне водокористування № Укр-493-09/Льв. від 06.02.2009 та № Укр-493-13/Льв. від 10.01.2013, що видавалися відповідачу, вбачається, що дозвіл № Укр-493-09/Льв. від 06.02.2009 виданий з терміном дії до 06.02.2012 та із зазначенням, що здійснення водокористування після закінчення терміну дії дозволу кваліфікується як самовільне використання водних ресурсів (ст. 110 Водного кодексу України), що спростовує посилання відповідача на те, що відсутність рішення компетентного органу про припинення права спеціального водокористування свідчить про правомірність використання ним підземних прісних вод.
Таким чином, з вищезазначеного та наявних у матеріалах справи журналів обліку води (водовідведення) вбачається, що в період з 07.02.2012 по 09.01.2013 відповідач здійснював забір та використання підземних прісних вод для виробничих потреб без дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно з статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у самовільному захопленні водних об'єктів, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до якої розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника «Інші водні об'єкти», встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).
Відповідно до п. 9.2 вказаної Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.
Як вбачається із матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) відповідно до вищезазначеної методики № 389 від 20.07.2009 із використанням об'єму води, що використана самовільно без дозвільних документів - 414642 м3, який визначений на основі довідки Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Великолюбінського місця провадження діяльності № 13/06-6 від 11.06.2013, яка підписана керівником суб'єкта господарювання та засвідчена печаткою, а також розміру, аналогічного ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення - 0, 4763 грн./м3, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про те, що розрахунок завданих державі збитків не відповідає п. 9.2 наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України № 389 від 20.07.2009.
Згідно здійсненого Державною екологічною інспекцією у Львівській області розрахунку розмір відшкодування збитків становить 19 749 398, 46 грн., який відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурором Городоцького району Львівської області правомірно заявлено позовні вимоги в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради про стягнення з відповідача 19 749 398, 46 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного видобування підземних вод.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Твердження відповідача про необґрунтованість застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків з відповідача за неотримання дозволу в період призупинення розгляду клопотань щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області не береться судом до уваги, оскільки відповідачем в установленому законом порядку бездіяльність або незаконні дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області з приводу порушення строку розгляду заяв про видачу дозволу або відмову у видачі дозволу не оскаржені та будь-яких доказів вчинення дій щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування до суду не надано.
Щодо посилання відповідача на те, що наказ Міністерства охорони навколишнього середовища України № 389 від 20.07.2009 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» є таким, що суперечить Конституції України, прийнятий з перевищенням владних повноважень, що в свою чергу свідчить про незаконність та необґрунтованість розрахунку завданих державі збитків, суд зазначає, що до компетенції господарського суду не відносяться питання щодо конституційності чи неконституційності наказів Міністерства охорони навколишнього середовища України та встановлення правомірності їх прийняття, а тому господарський суд їх не розглядає.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач, в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами заявлених до нього позовних вимог не спростував.
З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлений факт забору та використання відповідачем в період з 07.02.2012 по 09.01.2013 підземних прісних вод без чинного дозволу на спеціальне водокористування та обґрунтованість здійсненого розрахунку розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного видобування підземних вод, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Прокурора Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної казначейської служби України, Львівської обласної ради та Великолюбінської селищної ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16, ідентифікаційний код - 37199618) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 5 924 819 (п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 54 коп. збитків.
3. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16, ідентифікаційний код - 37199618) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Великолюбінської селищної ради 9 874 699 (дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 23 коп. збитків.
4. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16, ідентифікаційний код - 37199618) в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Львівської обласної ради 3 949 879 (три мільйони дев'ятсот сорок дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 69 коп. збитків.
5. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16, ідентифікаційний код - 37199618) в дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено: 07.07.2015.
Суддя Т.В. Лутак