Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"24" червня 2015 р. Справа № 911/1898/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Автосіті", Бориспільський район, с. Чубинське
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промет", Макарівський район, с.Бишів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи громадянина України Басмата Василя Серафимовича
про стягнення 206018,75 грн.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді Автосіті" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промет" (надалі відповідач) про стягнення 206018,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, згідно договору уступки прав від 15.10.2014 р. № 13/10-14/АСА, не сплачено на користь позивача заборгованість, що випливає із додаткової угоди від 01.02.2012 р. № 2 до договору № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.02.2012 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 20.05.2015 р.
18.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про залучення третьої особи та клопотання про збільшення розміру позовних вимог до 348662,38 грн., з яких: 309028,13 грн. основний борг, 38525,14грн. інфляційні втрати та 1109,11 грн. 3 % річних.
20.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 09.06.2015 р. та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина України Басмата Василя Серафимовича (08630, Київська область, Васильківський район, с.Глеваха, вул. Коцюбинського, буд., 17; РНОКПП 2420505277).
25.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.
09.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.
Крім того, 09.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та відзив у справі № 911/1898/15, яким останній не визнає позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 09.06.2015 р. судом оголошено перерву до 24.06.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
15.06.2015р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав додаткові пояснення по суті спору.
24.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
21 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді Автосіті" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віді-Будівництво" (Генпідрядник) було укладено Договір № 09/21-11 г.п. генерального підряду (надалі - Договір генпідряду), відповідно до умов якого Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації виконати роботи на об'єкті "Автомобільне містечко ВіДі Автосіті Бориспіль", розташованого за адресою: в межах Великоолександрівської сільської ради, Бориспільського району, Київської області та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
01 лютого 2012 року Генпідрядник уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС Контакт" (Підрядник) Договір №02/01-12 будівельного підряду на виконання будівельно-монтажних робіт (надалі - Договір №02/01-12), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи, необхідні для забезпечення можливості приєднання Об'єкта будівництва до електричних мереж. Вартість будівельних робіт (договірна ціна), відповідно до п. 2.1. Договору № 02/01-12, була визначена Генпідрядником та Підрядником у розмірі 969500,00 грн.
У свою чергу, підрядник, на виконання умов Договору №02/01-12, підписав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промет", як субпідрядником, Договір № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.02.2012 (надалі - Договір № 6Б). Вартість будівельних робіт (договірна ціна), відповідно до п. 2.1. Договору № 6Б, була визначена підрядником та відповідачем у розмірі 969500,00 грн.
Підрядник, на виконання умов Договору № 6Б, сплатив відповідачу за Договором № 6Б коштів у розмірі 824075,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 100 від 22.03.2012, № 181 від 15.05.2012 та № 186 від 16.05.2012.
05 червня 2014 року, підрядник та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 6Б про внесення змін до договору, якою змінили договірну ціну за Договором № 6Б, визначивши її у розмірі 610940,00 грн., а також визначили обов'язок відповідача повернути Підряднику у строк до 01.12.2014 надлишково сплачені за Договором № 6Б кошти у розмірі 213135,00 грн.
Враховуючи перебування генпідрядника у стані ліквідації, позивач, генпідрядник та підрядник уклали між собою Договір № 16/04-14/ВДБ про передання прав та обов'язків від 05.06.2014 (надалі - Договір № 16/04-14/ВДБ), відповідно до умов якого права та обов'язки сторони замовника за Договором № 02/01-12 були переведені з генпідрядника на позивача.
На виконання умов Договору № 16/04-14/ВДБ, було укладено Додаткову угоду № 2 від 05.06.2014 до Договору № 02/01-12 та Додаткову угоду № 3 від 05.06.2014 р. до Договору № 02/01-12, відповідно до яких права та обов'язки Генпідрядника за Договором № 02/01-12 були припинені, а позивач виступив стороною замовника за вказаним договором.
Станом на жовтень 2014 року підрядником не було виконано, генпідрядником та позивачем не було прийнято жодних робіт за Договором №02/01-12, а сторонами не укладались та не підписувались акти приймання-передачі виконаних робіт та будь-які інші документи, які б підтверджували виконання підрядником робіт за Договором №02/01-12, виконання передбаченого таким договором зобов'язання втратило інтерес для позивача, у зв'язку з чим позивач та підрядник уклали Додаткову угоду №4 від 13.10.2014 р. до Договору № 02/01-12 про розірвання договору (надалі - Додаткова угода № 4), відповідно до умов даної угоди підрядник зобов'язався, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту підписання сторонами такої додаткової угоди, повернути позивачу сплачені за Договором №02/01-12 кошти у розмірі 824075,00 грн., з яких: 610 940,00 грн. - договірна ціна, 213 135,00 грн. кошти, надлишково сплачені підряднику за Договором №02/01-12. Після повернення вказаних коштів, відповідно до положень Додаткової угоди № 4, Договір № 02/01-12 мав вважатись розірваним.
Станом на жовтень 2014 року відповідачем також не було виконано, підрядником не було прийнято жодних робіт за Договором № 6Б, а сторонами не укладались та не підписувались акти приймання-передачі виконаних робіт та будь-які інші документи, які б підтверджували виконання відповідачем робіт за Договором № 6Б, у зв'язку з чим підрядник підписав із відповідачем Додаткову угоду № 2 від 13.10.2014 р. до Договору № 6Б про розірвання договору (надалі - Додаткова угода № 2), відповідно до умов якої відповідач зобов'язався у строк та в порядку, визначеному Графіком платежів, що є невід'ємним Додатком № 1 до такої додаткової угоди (надалі - Графік платежів), повернути Підряднику сплачені за Договором № 6Б кошти у розмірі 824 075,00 грн., з яких: 610 940,00 грн., в т. ч. ПДВ, - Договірна ціна, 213 135,00 грн., кошти, надлишково сплачені відповідачу за Договором № 6Б. Після повернення вказаних коштів згідно Графіку платежів, відповідно до положень Додаткової угоди № 2, Договір № 6Б мав вважатись розірваним.
Підрядник та відповідач підписали Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.02.2012-13.10.2014 за Договором № 6Б, у якому станом на 13.10.2014 р. було підтверджено заборгованість відповідача на користь підрядника у розмірі 824 075,00 грн.
15 жовтня 2014 року позивач, підрядник та відповідач уклали між собою Договір №13/10-14/АСА уступки прав від 15.10.2014 р. (надалі - Договір уступки), відповідно до положень якого підрядник за згодою відповідача відступив на позивача своє право вимоги до відповідача за Додатковою угодою № 2 до Договору № 6Б, а позивач замінив Підрядника як сторону за Договором № 6Б та Додатковою угодою № 2 та прийняв на себе право вимоги Підрядника за Договором № 6Б та Додатковою угодою № 2.
Окрім того, позивач та відповідач підписали Акт звірки взаєморозрахунків за період: 01.10.2014-20.10.2014 за Договором уступки, у якому станом на 20.10.2014 було підтверджено заборгованість відповідача на користь позивача у розмірі 824 075,00 грн.
Договором уступки було також передбачено, що позивач приймає права вимоги підрядника за Договором № 6Б та Додатковою угодою № 2 за ціною 824 075,00 грн., які позивач зобов'язався сплатити підряднику протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання сторонами Договору уступки.
16 жовтня 2014 року позивач та підрядник уклали Договір № 14/10-14/ЗВ зарахування зустрічних однорідних вимог (надалі - Договір зарахування вимог), відповідно до умов якого сторони домовились зарахувати вимогу позивача до підрядника за Додатковою угодою № 4 до Договору № 02/01-12 у розмірі 824 075,00 грн., та вимогу підрядника до позивача за Договором уступки у розмірі 824 075,00 грн., таким чином, що з моменту підписання сторонами Договору зарахування вимог, у позивача та підрядника зникли будь-які претензії майнового та/або немайнового характеру по відношенню один до одного, що пов'язані з виконанням позивачем та підрядником взаємних зобов'язань за Договором № 02/01-12 та Договором уступки.
Відповідно до положень Графіку платежів, відповідач зобов'язаний був здійснити четвертий, п'ятий та шостий платежі, в рахунок погашення боргового зобов'язання перед позивачем, у розмірах 103009,38 грн., 103009,37 грн. та 103009,38 грн., у терміни 27.02.2015 року, 31.03.2015 р. та 30.04.2015 р., проте, вказані платежі за Графіком платежів відповідачем так і не були сплачені. Доказів іншого суду не надано.
Про порушення термінів оплати вказаних платежів згідно з Графіком платежів позивач повідомив відповідача претензіями за вих. № 12/16/8.05/007-15 від 18.03.2015р., №12/16/8.05/014-15 від 03.04.2015р. та № 12/16/8.05/017-15 від 05.05.2015р., які надіслані за адресою, визначеною Договором уступки як місцезнаходження відповідача, рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення. Даним листом позивач також вимагав оплатити вказані платежі згідно з Графіком платежів у строк протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання відповідачем претензій. Факт відправлення вказаних претензій підтверджується наявними у матеріалах справи копіями описів вкладення у цінні листи.
З огляду на вищезазначені обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати коштів обумовлених графіком платежів у сумі 309028,13 грн.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав довідки з банків, у яких у ТОВ"Віді Автосіті" відкриті рахунки. Відповідно до даних довідок, станом на 15 травня 2015 року грошові кошти від ТОВ "Промет" на рахунки позивача не надходили.
В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ТОВ "Віді Автосіті" у розмірі 309028,13 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 309028,13 грн. боргу підлягає задоволенню.
До тверджень відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву від 09.06.23015 р. щодо того, що заміна кредитора можлива лише у зобов'язанні, існуючому на момент укладення договору про уступки права вимоги, суд ставиться критично, оскільки з після розірвання основного договору грошові зобов'язання, що виникли за вказаним договором не припинилися.
Разом з тим, відповідач у відзиві від 24.06.2015 р. на позовну заяву стверджує, що позивач не має права звертатися до суду з даним позовом, оскільки у провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа №362/706/15ц за позовом ТОВ «Віді Автосіті» до фізичної особи Басмата В.С. про стягнення 120000,00 грн., як поручителя за основним договором у даній справі. До вказаних тверджень відповідача суд ставиться критично, оскільки останні спростовуються приписами частини першої ст. 543 ЦК України, відповідно до змісту якої, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 38525,14 грн. інфляційних втрат та 1109,11 грн. 3% річних.
Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних по вказаній вище заборгованості за кожним платежем окремо за період з 28.02.2015 р. по 13.05.2015 р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1109,11 грн. задовольняє повністю, оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по вказаній вище заборгованості за кожним платежем окремо за період з 01.03.2015 р. по 13.05.2015 р. (вказаний у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 38525,14 грн. задовольняє повністю, оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.
До тверджень відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву від 09.06.23015 р. щодо того, що на суму боргу у розмірі 309028,13 грн. не можна нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки останні не нараховуються на суму попередньої оплати, суд ставиться критично, з огляду на той факт, що після підписання додаткової угоди №2 від 13.10.2014 р. до договору №6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 22.03.2012 р. про розірвання та графіку платежів (додаток №1), заборгованість у розмірі 309028,13 грн. перейшла у категорію грошового зобов'язання у розумінні ст. 625 ЦК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 309028,13 грн. боргу, 1109,11 грн. 3% річних, 38525,14 грн. інфляційних втрат, загалом 348662,38 грн.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» (08072, Київська обл., Макарівський район, с. Бишів, вул. Гагаріна, 39; код ЄДРПО України 30473061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Київська, 51; код ЄДРПО України 32045498) - 309028 (триста дев'ять тисяч двадцять вісім) гривень 13 коп. основного боргу, 38525 (тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять п'ять) гривень 14 коп. інфляційних втрат, 1109 (одну тисячу сто дев'ять) гривень 11 коп. 3% річних та 6973 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 25 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07.07.2015 року.
Суддя А.В. Лопатін