справа № 0603/5-734/11
15.09.2011 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Заїки Г.М., за участю секретаря Біляєва О.О., прокурора Грибанова О.Л., розглянувши в Райківській виправній колонії № 73 заяву засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, до засудження проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого: 17.12.1999 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 229-6 ч. 1 КК України (ред. 1960р.) до 1 року позбавлення волі; 04.12.2000 року Богунським районим судом м. Житомира за ст. 229-6 ч. 1 КК України (ред. 1960р.) до 2 років позбавлення волі; 07.10.2003 року Корольовським районим судом м. Житомира за ст.ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки; 19.03.2004 року постановою Богунського районного суду іспитовий строк скасовано. Засудженого 4 квітня 2009 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 роки 9 місяців позбавлення волі, про застосування до нього Закону України про амністію від 28 липня 2011 pоку,
встановив:
4 квітня 2009 року ОСОБА_1 засуджений вироком Богунського районного суду м. Житомира за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 роки 9 місяців позбавлення волі.
Засуджений відбуває покарання у Райківський виправній колонії №73.
Початок строку відбування покарання : 24.04. 2009 року Кінець строку: 24.01. 2012 року.
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 1 п. „г” Закону Укpаїни „Про амністію” вiд 28 липня 2011 pоку. Своє прохання мотивує тим, що він хворіє на тяжкі хвороби зазначені в п.„г” ст. 1 Закону Укpаїни „Про амністію”.
В судовому засіданні засуджений пояснив, що вищевказану заяву до суду написала його дружина, він підтримує заяву та має вищезазначені хвороби, тому просить звільнити його від відбування покарання.
Представник адміністрації РВК № 73 щодо заяви заперечив та зазначив, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано Закон Укpаїни “Про амністію”, оскільки він є злісним порушником режиму відбування покарання та засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України.
Прокурор також вважає, що до засудженого не може бути застосовано акт амністії, оскільки він підпадає до переліку осіб, передбачених ст. 7 Закону Укpаїни “Про амністію”, що виключає його звільнення від подальшого відбування покарання.
Відповідно до статті 7 п.п. „є”, „з” Закону Укpаїни “Про амністію”вiд 28.07.2011 pоку амністія не застосовується до осіб: які злісно порушують режим у період відбування покарання та яких засуджено за незаконне виробництво, виготовлення, придбання зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (стаття 309 КК України 2001 р.)
Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений за умисний злочин, передбачений ст. 309 ч. 2 КК України, за час відбування покарання має 12 стягнень, двічі був поміщений у ДІЗО строком на 3 доби. Заохочень за час відбування покарання засуджений не має. Вказане дає підстави вважити його злісним порушником режиму відбування покарання. Тому, відповідно до ст. 7 п.п. „є”, „з” Закону України “Про амністію” від 28 липня 2011 року, засуджений ОСОБА_1 не підлягає звільненню.
Hа пiдставi викладеного та керуючись ст.ст. 7 п.п.„ є”, „з”, 10 Закону Укpаїни “Про амністію”, суд ,
Постановив:
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 відмовити на підставі ст. п.п.„ є”, „з” Закону України „Про амністію” від 28.07.2011 року.
На постанову може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд.
Головуючий