справа № 1-261/11
08.06.2011 року Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого-судді Заїки Г.М., за участю секретаря Гурковської Н.В., прокурора Дубцова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого 12 листопада 2010 року Бердичівським міськрайонним судом за ст. 185 ч.1 КК України на 100 годин громадських робіт, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, - за ст. 389 ч.2 КК України, -
ОСОБА_1, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і вчинив рецидив злочинів.
Так, 12 листопада 2010 року ОСОБА_1 був засуджений Бердичівським міськрайонним судом за ст.185 ч. 1 КК України на 100 годин громадських робіт.
9 грудня 2010 року у Бердичівській кримінально-виконавчій інспекції Державного департаменту України з питань виконання покарань ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання. Цього ж дня, ОСОБА_1 було видано направлення до МКП “Інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева” для відбування покарання.
З 10 грудня 2010 року в МКП “Інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева” ОСОБА_1 допустив ряд прогулів без поважних причин, а саме:
при кількості 16 робочих днів в грудні 2010 року ОСОБА_1 допустив 6 прогулів, а саме: 13,15,17,21,30 та 31 грудня. В січні 2011 року при кількості 19 робочих днів допустив 3 прогули, а саме: 4, 5 та 31 січня. В лютому 2011 року при кількості 10 робочих днів допустив прогул 4 лютого 2011 року.
Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_1 свою вину визнав частково і по суті обвинувачення пояснив, що дійсно він був викликаний у Бердичівську ВКВІ, де йому було роз'яснено порядок виконання громадських робіт. Відпрацьовувати громадські роботи підсудний повинен був з 8 години до 12 години. За таким графіком він не мав можливості відпрацьовувати громадські роботи у зв'язку з навчанням. Про вказані обставини він повідомляв інспекторам ВКВІ, але вони йому відмовили. За таких обставин виникли пропуски у грудні 2010 року, оскільки він відвідував навчання та мусив допомагати матері. В інші дні він допускав прогули без поважних причин.
Недивлячись на те, що підсудний свою вину визнав частково, його вина повністю підтверджується показами свідків та матеріалами справи, а саме:
показами свідка ОСОБА_2, яка пояснила, що вона працює інспектором Бердичівського ВКВІ. Підсудному повністю було роз"яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт. Графік відпрацювання громадських робіт був складений з урахуванням того, що підсудний відвідує навчання. В подальшому вона отримала повідомлення, що підсудний не з'являється для відпрацювання громадських робіт. При відвідуванні підсудного, він був відсутній за місцем проживання. Тому інспектором було здійснено дзвінок його матері. Після чого підсудний з'явився у ВКВІ та пояснював свої пропуски хворобою, однак ніяких документів з цього приводу не надав. В зв'язку з прогулами підсудного, Бердичівським ВКВІ відносно нього було направлено подання до прокуратури м. Бердичева;
показами свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що працює інспектором Бердичівського ВКВІ. Вона приймала на облік підсудного та роз'яснювала йому наслідки ухилення від відпрацювання громадських робіт, про що у нього було відібрано розписку. Графік відпрацювання громадських робіт був складений з урахуванням навчання підсудного, тобто з 15 години до 17 години. 5 січня 2011 року стало відомо, що підсудний з 13 грудня 2010 року вчинив ряд прогулів. В подальшому підсудним займався інший інспектор ВКВІ, а потім знову його справу прийняла свідок. В січні та лютому 2011 року підсудний також вчиняв прогули, однак пояснити їх причини не зміг. При бесіді з матір'ю підсудного остання пояснила, що про прогули сина їй не було відомо. Вона направляла його відпрацьовувати вищевказані роботи, на що давала гроші на проїзд;
показами свідка ОСОБА_4, який пояснив, що раніше працював начальником МКП “Інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева”. ОСОБА_1 прибув до них для відпрацьовування громадських робіт та кожен день отримував відповідний наряд. Однак інколи підсудного не було на об'єкті, де він повинен був працювати, про що складались відповідні акти. Причини прогулів підсудний пояснити не міг. Графік відпрацювання громадських робіт складався з урахування його навчання, тобто підсудний мав можливість працювати та навчатись;
вироком Бердичівського міськрайонного суду від 12 листопада 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до громадських робіт на строк 100 годин ( а. с. 28 );
підпискою від 9 грудня 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_1 під розпис було роз”яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт та попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч.2 КК України ( а. с. 12 );
направленням від 9 грудня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений в МКП “Інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева” для відбування призначеного вироком суду покарання у виді 100 годин громадських робіт ( а. с. 16 );
протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4
В.С., відповідно до якого ОСОБА_5 викриває ОСОБА_1 у скоєному злочині та неправдивих показах (а. с.67 );
графіком виконання покарання у виді громадських робіт ( а. с.26-27);
табелями кількості відпрацьованих днів ОСОБА_1 в грудні 2010 року та в січні, лютому 2011 року в МКП “Інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева” , відповідно до яких протягом вказаного часу підсудний вчинив 10 прогулів (а. с.28,29,30)
довідками з МКП “Інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева”, згідно яких ОСОБА_1 допустив ряд прогулів під час відбування покарання у виді громадських робіт (а. с.31.32).
Оцінивши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в скоєнні злочину.
Суд знаходить вину ОСОБА_1 в скоєнні ухилення від відбування громадських робіт, вчиненого особою, засудженою до цього виду покарання, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, повністю доведеною.
При призначенні міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин невеликої тяжкості, особу винного, який характеризується посередньо, раніше судимий.
Суд виключає з обвинувачення підсудному обставину, яка пом"якшує покарання - щире каяття, оскільки така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 ч.1 п.1 КК України обтяжує покарання підсудному, суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_1 покарання у виді арешту.
Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 12 листопада 2010 року, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, та засудити його на 1 місяць 28 днів арешту.
На підставі ст.ст. 71 ч.1,72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 12 листопада 2010 року та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття 2 місяці арешту.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.
Початок строку відбуття покарання засудженому рахувати з моменту зміни відносно нього запобіжного заходу, тобто з 8 червня 2011 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в тойже строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий