справа № 0603/5-472/11
07.07.2011 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Заїки Г.М., за участю секретаря судового засідання Гурковської Н.В., прокурора Шпірука М.В., представника Бердичівського ВКВІ ОСОБА_1, розглянувши подання Бердичівського ВКВІ про скасування звільнення від відбування покарання засудженій ОСОБА_2, -
Згідно вироку Бердичівського міського суду Житомирської області від 22 вересня 2009 року ОСОБА_2 засуджена за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням протягом двохрічного іспитового строку. Відповідно до ст. 76 КК України на неї покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Як вбачається з подання засуджена за період відбування покарання зарекомендувала себе з негативної сторони. Так, 9 лютого 2010 року засуджена не з'явилась на реєстрацію до Бердичівського ВКВІ, за що їй 12 лютого 2010 року було винесено застереження у виді письмового попередження про можливість скасування іспитового строку та направлення останньої для відбування призначеного судом покарання. Однак, 13 квітня 2010 року засуджена також не з'явилась на реєстрацію до підрозділу інспекції, за що їй 20 квітня 2010 року було винесено письмове попередження.
Крім того, 14 червня 2011 року засуджена не з'явилась на реєстрацію та 15 червня 2011 року за місцем її проживання була здійснена перевірка, якою встановлено, що остання за місцем проживання відсутня і її місце знаходження невідоме. 16 червня 2011 року засудженій було винесено чергове застереження у виді письмового попередження та 20 червня 2011 року Бердичівський ВКВІ звернувся з поданням до суду про скасування засудженій іспитового строку.
Представник Бердичівського ВКВІ в судовому засіданні подання підтримав.
Засуджена суду пояснила, що протягом іспитового строку постійно з'являється на реєстрацію у Бердичівську ВКВІ. Однак, має три пропуски реєстрації. Щодо пропуску 9 лютого 2010 року засуджена пояснила, що хворіла, 13 квітня 2010 року перебувала у селі, допомагала копати картоплю та запізнилась на автобус, а 15 червня 2011 року тимчасово проживала у подружки.
Прокурор зазначив, що в задоволенні подання слід відмовити, оскільки підстав вважати, що засуджена не бажає стати на шлях виправлення немає.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні подання, оскільки відповідно до ст. 78 ч. 2 КК України, ст. 166 КВК України, якщо засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про
його небажання стати на шлях виправлення, іспитовий строк може бути скасований.
Судом встановлено, що засуджена ОСОБА_2 протягом іспитового строку, незважаючи на неодноразові попередження про наслідки, передбачені ст. 78 КК України, поодиноко не з'являлась на реєстрацію до Бердичівського ВКВІ, чим порушувала обов'язки покладені на неї судом. Проте, загалом засуджена з'являлась на реєстрацію, давала письмові пояснення і отримувала попередження. З характеристик, що є в особовій справі, вбачається, що засуджена під час випробувального терміну характеризувався позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання Бердичівського ВКВІ.
Керуючись ст. 78 ч. 2КК України, ст.408-2 КПК України, ст. 166 КВК України, суд, -
В задоволенні подання Бердичівського ВКВІ щодо скасування іспитового строку засудженій ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена прокурором та засудженим протягом семи діб до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд.
Головуючий