Справа № 0603/8186/12 Провадження № 2/0603/2714/12
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
06.02.2013 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1
доІванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області
провизнання права власності на будинок та прибудинкові споруди в порядку спадкування
ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою з вимогою до Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, у якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок та прибудинкові споруди (погріб, сарай), розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Від Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області заперечень проти позову не надходило.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, проте від неї надійшла заява, у якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу за її відсутності.
Представник Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області у судове засідання також не з'явився, про час і місце судового розгляду Іванковецька сільська рада Бердичівського району Житомирської області була повідомлена належним чином.
Суд, виходячи зі змісту статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що справа підлягає розгляду за відсутності ОСОБА_1 та представника Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки № 474 від 11.12.2012 р., виданої Виконавчим комітетом Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, згідно записів погосподарських книг за 1971 - 2012 рр. житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, рахується за ОСОБА_2 (а. с. 18).
Разом з тим, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 не зареєстрований, правовстановлюючі документи на цей будинок також не зареєстровані, що підтверджується довідкою від № 1442 від 10.05.2012 р., виданою Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" (а. с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.09.1999 р. (а. с. 7).
Статтею 525 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент смерті ОСОБА_2, передбачалось, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Таким чином, у день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, у тому числі - на житловий будинок та прибудинкові споруди за адресою: АДРЕСА_1.
Статтею 527 Цивільного кодексу Української РСР встановлювалось, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Статтею 529 Цивільного кодексу Української РСР визначалось, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.02.1957 р. та свідоцтвом про шлюб від 26.04.1981 р. (а. с. 4, 5), а відтак є його спадкоємцем першої черги за законом.
Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.12.1981 р. (а. с. 6).
Таким чином, спадкоємцем першої черги за законом всього майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1, що також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.07.2008 р. та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.07.2008 р. (а. с. 8, 9).
Відповідно до частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_1 проживала разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, на день його смерті та шість місяців після цього, а також проживає за вказаною адресою і у даний час, що підтверджується довідкою № 474 від 11.12.2012 р., виданою Виконавчим комітетом Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а. с. 18).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом прийняла у 1999 р. спадщину від свого батька щодо житлового будинку з прибудинковими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 560 та частиною першою статті 561 Цивільного кодексу Української РСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу). Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
З заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 звернулась лише 25.12.2009 р., що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріусу Бердичівської державної нотаріальної контори Ковбаси Г.А. від 25.12.2009 р. № 2314 (а. с. 14). Таке звернення не суперечить положенням статей 1296 - 1298 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 р., які регулюють питання одержання та видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ці норми не встановлюють строку, протягом якого спадкоємець зобов'язаний звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Між тим, вказаною постановою державного нотаріусу Бердичівської державної нотаріальної контори Ковбаси Г.А. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Частиною другою статті 12 Закону України "Про власність", яка була чинною на момент прийняття ОСОБА_1 як спадкоємцем першої черги за законом спадщини від свого батька щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, передбачалось, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 ще у 1999 р. набула у порядку спадкування як спадкоємець першої черги за законом право власності на майно - житловий будинок з прибудинковими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, проте у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього не може оформити це право у передбаченому законодавством України порядку.
Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення її позовної вимоги, а відтак задовольняє цю вимогу.
Керуючись статтями 3, 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 64, 208, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну вимогу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 р, проживає за адресою: АДРЕСА_1) право власності на житловий будинок та прибудинкові споруди (погріб, сарай) за адресою: АДРЕСА_1.
Роз'яснити, що:
- дане рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;
- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;
- апеляційна скарга на дане рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення;
- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Корбут