Справа № 0603/3329/12
пр.№ 2/0603/1683/12
Справа № 2-
Рішення
Іменем України
21.12.2012 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Потапової Т.М., з участю секретаря Ситяшенка І.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Авто Просто” про визнання договору недійсним, -
Встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом зтих підстав, що 31.03.2010 року між ним та відповідачем була укладена Угода №315289, Додаток № 1 та Додаток № 2 до неї з метою придбання легкового автомобіля. Відповідач виступив виконавцем послуг, вказаних в ст.1 Угоди, а він є їх споживачем, при цьому спірною угодою порушуються його права споживача, зокрема: відповідно до ст.1 додатку 2 предметом угоди є надання особі послуг по адмініструванню системи, що умовно називається ОСОБА_3 з метою придбання автомобіля в групі. Перед укладенням Угоди представник відповідача запевнив його у вигідності умов Угоди, через місяць після сплати першого внеску отримує автомобіль, в результаті чого він її підписав та сплатив на користь відповідача 3168 грн. в якості вступного внеску, загалом ним було внесено 32107 грн. внесків згідно умов Угоди. Однак, незважаючи на постійні обіцянки з боку відповідача автомобіль він так і не отримав. Позивач вказує, що зі змісту укладеної Угоди вбачаються явно невигідні одній стороні - споживачу договірні умови, які відповідач сформулював в односторонньому порядку, чим створив істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін за Угодою на свою користь і не врахував при цьому його інтересів, як споживача. Діяльністю відповідача є створення та обслуговування пірамідальної схеми, що полягає у формуванні групи учасників за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених учасниками системи, формуванні Фонду даної групи. Зазначений Фонд групи формується виключно за рахунок внесків учасників системи придбання в групах „ Авто Так” , без залучення коштів ТОВ „ Авто Просто”, а розподіл коштів Фонду групи між учасниками системи являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми , що порушує вимоги ст.ст.18, 19 Закону України „ Про захист прав споживачів” . Він сплачував кошти не за одержання автомобіля, а фактично за можливість отримати право на його отримання. Така діяльність відповідача ввела його, як споживача, в оману та є елементом нечесної підприємницької практики у вигляді створення та експлуатації пірамідальної схеми, до якої він був залучений внаслідок укладення оспорюваної Угоди. Вважає, що умови оспорюваної ним Угоди є несправедливими, остання укладена у зв'язку в використанням відповідачем нечесної підприємницької практики, що в силу положень Закону України „ Про захист прав споживачів” є підставою для визнання такої Угоди недійсною. Згідно із ст.1212 ЦК України йому підлягають поверненню 32107 грн. коштів, сплачених відповідачу. Просить визнати недійсною угоду № 315289 від 31.03.2010 року, стягнути з відповідача сплачені кошти в сумі 32107 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення проти позову, просить розглянути справу за його відсутності та відмовити в позові з тих підстав, що діяльність товариства є цілком законною, базується на нормах Цивільного кодексу України про свободу договору та свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Позивач підписав угоду, перед цим отримав повну та достовірну інформацію про послуги та порядок їх надання, протягом 7 днів мав право розірвати угоду та отримати внесені ним кошти. Вважає, що позивачем не доведено нерівності та дисбалансу обов'язків сторін у договорі, не зазначено наскільки вони нерівні і чи є ця нерівність на шкоду позивача. Товариство не використовує пірамідальну схему, оскільки особа, яка сплатила кошти, не зобов'язана залучити інших осіб, які також сплатять свої кошти, щоб позивач отримав відповідну компенсацію за рахунок тих осіб. Предметом угоди є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля шляхом формування груп покупців.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази , суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 31.03.2010 року між сторонами було укладено Угоду № 315289, предметом якої є надання Учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля.( а.с .6).
При виконанні договорів з учасниками в рамках системи, відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля на основі системи АВТО ТАК. Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організацій і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених Угодою.
Укладена між сторонами угода складається з основного тексту Угоди, Додатку № 1 та Додатку № 2 ( Правила функціонування системи придбання в групах АВТО ТАК), які підписані сторонами і є невід'ємними частинами угоди ( а.с.7-9).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність ( дії чи бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми. А не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації пірамідальної схеми.
Як вбачається з наданих позивачем письмових доказів, він сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. ТОВ „Авто Просто” без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи АвтоТак.
Викладене вище є правовою позицією Верховного Суду України (справа № 6-35цс12), яка є обов'язковою до застосування судом.
Таким чином, суд вважає, що спірна угода не є досягнутою між сторонами угодою про посередницьку діяльність, яка не порушує права позивача, а діяльність ТОВ „Авто Просто” з реалізації системи АвтоТак є такою, що вводить споживача в оману.
З цих підстав угода № 315286 укладена між сторонами 31.03.2010 року визнається судом недійсною.
Позивач на виконання недійсної угоди сплатив відповідачу кошти за послуги придбання автомобіля в розмірі 3168 грн. вступного внеску та 28939,01 грн. щомісячних авансових внесків, в загальній сумі 32107 грн., що вбачається з наданих суду квитанцій та визнається відповідачем. (а.с.12,13).
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. У зв'язку з цим відповідач зобов'язаний повернути позивачеві сплачені ним кошти в сумі 32107 грн..
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню, оскільки між сторонами існували договірні правовідносини, укладеним між ними договором не передбачено випадків та обов'язку відшкодування моральної шкоди. Крім того, відшкодування завданої моральної шкоди, згідно із положенням п.5 ч.1 ст.4 ЗУ „Про захист прав споживачів” може мати місце лише у разі, коли ця шкода завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), що в даному випадку не має місце.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, - суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ТзОВ „Авто Просто” про визнання договору недійсним задовольнити частково.
Визнати недійсною угоду № 315289 від 31.03.2010 року, укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Авто Просто”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто” на користь ОСОБА_2 32107 грн. сплачені ним на виконання недійсної угоди.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто” в дохід держави судовий збір в сумі 428,37 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: