Постанова від 10.12.2012 по справі 0603/5567/12

Справа № 0603/5567/12

н/п 2-а/0603/567/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2012 року м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого -судді Замеги О.В., при секретарі -Павлюк А.В., розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Бердичеві та Бердичівському районі про визнання відмови щодо зарахування стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, незаконною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі щодо зарахування стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах -незаконною, та зобов"язати відповідача зарахувати стаж, що дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позовні вимоги мотивує тим, що в період з 30 серпня 1990 року по 4 вересня 2001 року вона працювала на посаді рентгенолаборанта рентгенівського відділення клініки першого Ленінградського медінституту ім. Академіка Павлова Російської Федерації. Відповідно до довідки, виданої УПФ Російської Федерації в Петроградському районі Санкт - Петребургу, в період з 30.08.1990 року по 4.09.2001 року вона постійно перебувала у сфері іонізуючого випромінювання протягом повного робочого дня, та повного робочого тижня, мала 15 % надбавку за шкідливі умови праці та п"ятигодинний робочий день. У зв"язку з викладеним вона звернулась до відповідача щодо зарахування її стажу, що надає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідач 07.06.2012 року надав їй негативну відповідь. Вважає, що рішення відповідача незаконним з наступних підстав. У листі відповідач посилався на частину "а" ст. 13 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування" якою, на його думку, і передбачено право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Однак вказана стаття не містить ні частину "а", та нею передбачено не право на пільгову пенсію, а підстави припинення участі в системі загальнообов"язкового державного пенсійного страхування. Таким чином, відповідач посилався на одну правову норму, а застосовував до даних правовідносин іншу. Відповідно до п. 10 порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для підтвердження стажу роботи необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Підставою для відмови у задоволенні її вимог стала ніби то відсутність документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць на вищезгаданих установах, які підтверджуються висновком державної експертизи умов праці. Але даний висновок не є достовірним.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій підтримала свій позов у повному обсязі, та просила його задовольнити, також просить суд розглядати справу в її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги не визнає, надав суду заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала в період з 30.08.1990 року по 4.09.2001 року на посаді рентгенолаборанта рентгенівського відділення клініки першого Ленінградського медінституту ім. Академіка Павлова Російської Федерації, та перебувала у сфері іонізуючого випромінювання протягом повного робочого дня, та повного робочого тижня, мала 15 % надбавку за шкідливі умови праці та п"ятигодинний робочий день( а.с.10-13).

Посада, на якій вона працювала, включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

По досягненню віку, який дає прово на пільгову пенсію ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві і Бердичівському районі із заявою про призначення пільгової пенсії.

Відповідно до відповіді управління Пенсійного Фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі їй відмовлено у зарахуванні стажу за період 30.08.1990 року по 4.09.2001 року , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах( а.с.7-8).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, або часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таку позицію виклав Вищий адміністративний суд України у оглядовому листі № 1406/100/13-08 8.2008 року “Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення“.

З 01.01.2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 -IV, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

У відповідності до п. 2 Розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п."a" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 даного Закону.

Ст.100 вказаного Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст.12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст.13, 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383.

Так, згідно з п.п.3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Посада позивачки була внесена до Списку № 1 постановою Кабінету Міністрів СРСР № 591 від 09.08.1991 року.

П. 4 вказаного Порядку передбачено, що згідно з п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р., атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і діях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на здоров'я працюючих, а також на їх нащадків як тепер, так і в майбутньому, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Ч.2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих на керівників підприємств, а тому її непроведения не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Протягом часу, коли позивач працювала в період з 30.08.1990 року по 4.09.2001 року на посаді рентгенолаборанта рентгенівського відділення клініки першого Ленінградського медінституту ім. Академіка Павлова Російської Федерації атестація її робочого місця не проводилася, оскільки це не було передбачено діючим на той час законодавством.

Непроведення або неналежне проведення атестації робочих місць не можуть позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відмова управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі в зарахуванні стажу роботи позивачки на вказаному підприємстві до пільгового стажу, що дає право призначити пенсію на пільгових умовах, на підставі відсутності атестації робочих місць позивачів є неправомірною, оскільки обов'язок проведення та відповідальність за несвоєчасне проведення атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 422 покладено на керівника підприємства, організації, а тому не може бути підставою для відмови у включенні відповідного періоду роботи до пільгового стажу.

Таким чином, суд вважає, що до пільгового стажу за Списком №1 позивачці слід зарахувати період її роботи з 30.08.1990 року по 4.09.2001 року на посаді рентгенолаборанта рентгенівського відділення клініки першого Ленінградського медінституту ім. Академіка Павлова Російської Федерації

За таких обставин, позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.19 Конституції України, ст.ст. 13, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 2 Розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 159,159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі задовольнити.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі щодо зарахування стажу, що дає право ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах -незаконною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Пенсійного фонду України зарахувати стаж за період роботи ОСОБА_1 з 30.08.1990 року по 4.09.2001 року на посаді рентгенолаборанта рентгенівського відділення клініки першого Ленінградського медінституту ім. Академіка Павлова Російської Федерації, який дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

Попередній документ
46216477
Наступний документ
46216479
Інформація про рішення:
№ рішення: 46216478
№ справи: 0603/5567/12
Дата рішення: 10.12.2012
Дата публікації: 10.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл