Справа №0603/2475/12
Провадження № 2/0603/1474/12
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .
16.11.2012року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л.,представника позивачів - ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2,ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство № 11837 " про відшкодування матеріальної і моральної шкоди
Позивачами згідно позову та уточнень до нього заявлено вказані вимоги до відповідача з тих підстав, що 15.10.2011 року мала місце дорожньо-транспортна пригода , в якій належний позивачу ОСОБА_4 автомобіль отримав механічні ушкодження , а позивач ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження . В позові зазначено, що виннним у ДТП є працівник відповідача -ОСОБА_7, який керував транспортним засобом - БАЗ ,д.н. АМ 0053АА,який належить відповідачу . Позивачка ОСОБА_4 просить відшкодувати їй 510 грн. франшизи(зізниці між страховою виплатою та розміром заподіяної шкоди) та 7000 грн. моральної шкоди.Позивач ОСОБА_6 просить стягнути 1107,71 грн. матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування та 15000 грн. моральної шкоди .
В судовому засіданні представник позивачів заявлені позовні вимоги підтримав повністю.Ствердив, що вина працівника відповідача у скоєнні ДТП доведена , вимоги про стягнення матеріальної і моральної шкоди стверджені доданими доказами.Проситьврахувати, що позивач ОСОБА_6 внаслідок травмування в ДТП не міг пересуватись, відчував біль, вимушений був купувати ліки , знеболювальні препарати .Позивачка ОСОБА_4 за страхове відшкодування не могла купити інший автомобіль, а її автомобіль було знищено.
Представники відповідача заявлені вимоги визнали частково - в сумі 510 грн. різниці між розміром шкоди та страховим відшкодуванням .В решті позов вважають безпідставним.Зазначили, що позивачу ОСОБА_6 третя особа ОСОБА_7 надавав необхідну матеріальну допомогу на лікування , про що є твердження свідків .Відповідачем моральна шкода позивачам не заподіювалась і вини в її заподіянні немає.
Представник третьої особи ПАТ "Страхова група "Тас" , третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з"явились, хоча про день і час слухання справи було повідомлено належним чином.Згідно письмових пояснень представника страхової компанії - третьої особи в справі (а.с.59) позивачці ОСОБА_4 було виплачено страхове відшкодування в сумі 21821,93 грн., франшиза становить 510 грн.
Третя особа ОСОБА_7 при розгляді справи був допитаний в якості свідка.Стьвердив, що він допомагав ОСОБА_6 матеріально -забирав з лікарні, для чого винаймав автомобіль, купував продукти, ліки,ремонтував куртку , вартість допомоги становить 2300 грн, проте розписку на ці кошти йому ніхто не давав.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників,свідків, дослідивши представлені сторонами докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного .
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що 15.10.2011 року біля с.Копилів Макарівського району на автодорозі Київ-Чоп близько 15-50 годин сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса БАЗ ,д.н. НОМЕР_1,яким керував ОСОБА_7,та автомобіля НОМЕР_2 ,яким керував ОСОБА_8. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_3 ,належний на праві власності позивачці ОСОБА_4 ,отримав механічні ушкодження, а позивач ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження ,що спричинили короткочасний розлад здоров”я(а.с.6, 7).
Постановою дізнавача від 24.10.2011 року (а.с.19) у порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України відносно третьої особи ОСОБА_7 відмовлено за відсутності в його діях складу злочину. Дізнавачем встановлено, що ОСОБА_7 виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з іншим автомобілем. Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_7 закрито через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності,отже з нереабілітуючих підстав.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає : шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Отже,судом встановлено , що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими є транспортні засоби -автомобілі, належні позивачці ОСОБА_4 та відповідачу (а.с.47).Вина третьої особи ОСОБА_6 у спричиненні ДТП ним самим, сторонами не оспорюється,така обставина визнається ,отже в силу вимог ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Третя особа ОСОБА_7 під час вчинення протиправних дій перебував в трудових відносинах з позивачем ,що сторонами не оспорюється,він керував автомобілем, належним позивачу.Згідно з вимогами ст.ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями відшкодовуються в повному об”ємі особою, яка її завдала, юридична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов”язків.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність , як це встановлено ст.1194 ЦК України, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Як вбачається з письмових пояснень страховика , квитанції про виплату страхового відшкодування (а.с.13) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 при експлуатації автобуса БАЗ АМ 0063 АА,який належить відповідачу , була застрахована .На підставі ст. 22.1 Закону України „ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик відшкодував у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, якою є позивач ОСОБА_9.Вона отримала страхове відшкодування в сумі 21821,93 грн.(а.с.9-13), а тому для повного відшкодування завданої шкоди відповідач зобов”язаний виплатити позивачці ОСОБА_4 510 грн. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Тілесні ушкодження позивачу ОСОБА_6 були спричинені використанням працівником відповідача при виконанні трудових обов”язків транспоортного засобу -автобуса БАЗ ,д.н. ОСОБА_3 0063АА , який є джерелом підвищеної небезпеки , а тому відповідач зобов”язаний відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України.
Позивач ОСОБА_6 при ДТП 15.10.2011 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому сідничної кістки тазу ,забій грудної клітини,правого плечового суглобу, забійно-рваної рани правого колінного суглобу ,закритої черепно-мозкової травми ,струсу головного мозку (а.с.72,45)Позивач знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні , йому було призначено лікування.Відповідно до предстаілених доказів ним понесено витрати на придбання ліків за призначенням лікаря (а.с.14-15) на загальну суму 308,49 грн.( чеки на суму 65,5 грн.+ 101,4 грн+66,6 грн+74,99 грн.), решта чеків про придбання медикантів на суму 147,5 грн,60 грн., 29,5 грн. про сплату комісії банку в сумі 4,29 грн, на відпуск пального на суму 256 грн, 199,93 грн. заявлених вимог про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування від наслідків ДТП не стверджують.Пояснення свідків ОСОБА_7,ОСОБА_10,ОСОБА_11, Руцького про виплату коштів позивачу третьою особою ОСОБА_7 та його матір"ю заявлених вимог про понесення витрат на лікування на загальну суму 308,49 грн.не спростовують.
Вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.1167,ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання трудових обов”язків.
Відповідно до п.3.ч.2ст.23ЦК України право на відшкодування моральної шкоди має особа, яка зазнала душевних страждань у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно із звітом про визначення вартості матеріального збитку (а.с.10-12,108)в результаті ДТП за участю та з вини працівника відповідача було пошкоджено майно, яке належить позивачці ОСОБА_4, вартість збитків становить 22331,93 грн..Позивач не мала можливості використовувати майно за призначенням, що змусило її вживати додаткових зусиль для організації свого життя, звертатись за страховими виплатами. Суд задовольняє вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. виходячи із принципу розумності і справедливості з врахуванням тривалості моральних страждань, їх характеру, вимушеності та істотності змін в житті позивача ОСОБА_4.
Позивачем ОСОБА_6 частково доведено порушення його прав і заподіяння йому моральної шкоди,яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв”язку з ушкодженням здоров”я,що дає йому право на відшкодування моральної шкоди відповідно до п.1 ч.2 ст.23 ЦК України. Суд враховує, що позивач отримав легкі тілесні ушкодження ,відчував фізичний біль, знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Тривалість моральних і фізичних страждань, їх характер, вимушеність та істотність змін в житті, можливість відновлення попереднього стану дають суду підстави прийти до висновку про стягнення з відповідача 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди , з врахуванням принципу розумності і справедливості .
Витрати позивачів підлягають відшкодуванню на їх користь з відповідача, суд також стягує згідно з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави недоплачене державне мито із вимог немайнового характеру за вимогами обох позивачів про відшкодування моральної шкоди .
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215,209,218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство № 11837 " про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство № 11837 " на користь ОСОБА_4 510 грн.різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою , 1000 грн. моральної шкоди , 214,60 грн. витрат по сплаті судового збору . В решті вимог ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю .
Позов ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство № 11837 " про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство № 11837 " на користь ОСОБА_5 308,49 грн. матеріальної шкоди, 5 000 грн. моральної шкоди, 214,60 грн. витрат по сплаті судового збору .В решті вимог ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівське автотранспортне підприємство № 11837 " на користь держави 214,60 грн. судового збору .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя :