27 квітня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/1441/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Воробйової І.А.
при секретарі судового засідання: Чорного В.В.
за участю представників :
позивача : Стадника С.І., Лановенка М.Є.
відповідача : Петрука С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Військової частини НОМЕР_1
до: Територіального Центрального контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства Оборони України
про: визнання протиправною та скасування вимоги
В проваджені Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом військової частини НОМЕР_1 до Територіального Центрального контрольно-ревізійного управління Контрольно -ревізійного департаменту Міністерства Оборони України про визнання протиправними вимог щодо усунення порушень вказаних в пунктах 1, 2, 4, 8 доповіді № 234/3/1411 від 22.11.2010 р. та їх скасування.
В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті судом поставлено на розгляд клопотання, подане через канцелярію суду відповідачем, про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване, зокрема, тим, що контрольно-ревізійне управління у своїй діяльності керується: постановою Кабінету Міністрів України №2 від 06.01.2010 року "Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади", наказами Міністра оборони України № 409 від 15.09.2004 р. "Про затвердження Положення про Контрольно-ревізійний департамент Міністерства Оборони України ", № 234 від 28.04.2006 р. "Типового положення про Територіальне контрольно-ревізійне управління", №375 від 30.06.2006 року "Про затвердження Положення про контрольно-ревізійну службу Збройних Сил України" та №522 від 12.09.2007 року "Про затвердження Положення про фінансовий контроль у Міністерстві Оборони України та Збройних Силах України". Оскаржувана у справі доповідь складена на виконання та відповідно до зазначених нормативно-правових актів. При цьому, жодним із них не передбачено що лист керівнику об'єкта контролю про усунення встановлених ревізією порушень є обов'язковим до виконання останнім та права управління, у випадку не усунення порушень, звертатись до суду. Встановлені ревізією порушення усуваються через листи керівникам об'єктів контролю та доповіді керівникам вищих органів управління, які в адміністративному порядку зобов'язують керівників об'єктів контролю усувати порушення. Таким чином, листи керівникам об'єктів контролю в тому числі і оскаржувана доповідь не є нормативно-правовими актами або актами індивідуальної дії, обов'язковими для виконання, які можуть оскаржуватись в порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладені в останньому.
Представник позивача проти поданого клопотання заперечив, посилаючись на положення Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок та реалізації їх матеріалів органами контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України, якою передбачена обов'язковість виконання вимог контрольно-ревізійного управління. Відповідно, доповідь, що є предметом оскарження та якою зобов'язано усунути виявлені ревізією порушення є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке обов'язкове до виконання та підлягає оскарженню в судовому порядку.
Суд розглянувши подане клопотання, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, дійшов висновку про наступне.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, предметом оскарження у даній справі є вимоги Територіального Центрального контрольно-ревізійного управління Контрольно - ревізійного департаменту Міністерства оборони України щодо усунення порушень вказаних в пунктах 1.2.4.8 доповіді.
Пунктом 5.4 Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок та реалізації їх матеріалів органами контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 409 від 15.09.2004 р., передбачено направлення листа, підписаного керівником відповідного органу контрольно-ревізійної служби ЗС України з вимогами про усунення виявлених порушень та вжиття в установленому чинним законодавством порядку заходів щодо повного відшкодування збитків та притягнення осіб, винних в допущених порушень, до відповідальності, передбаченої законодавством.
Разом з тим, пунктом 2.1 Положення про контрольно-ревізійну службу Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра Оборони України №375 від 30.06.2006 р., зокрема, встановлено, що органи контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України вносять за матеріалами ревізій військових частин обов'язкові до виконання пропозиції щодо усунення порушень вимог чинного законодавства України. При цьому, у зазначеній нормі не зазначено у якій формі (листом, вимогою, приписом, доповіддю, рішенням тощо) мають бути оформлені такі пропозиції.
Зазначене спростовує твердження представника відповідача про те, що вимога контрольно-ревізійного управління не є обов'язковою, адже її невиконання тягне за собою настання для військової частини певних негативних наслідків, як то притягнення до відповідальності.
Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).
Форма вимоги, яку органи державної контрольно-ревізійної служби повинні пред'являти підконтрольним установам, що ревізуються - не встановлена. Тобто юридичної форми вимоги, як рішення суб'єкта владних повноважень - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, не передбачено.
Разом з тим, представники не заперечували проти того, що вимоги, викладені у доповіді повинні виконуватись. Більш того, як зазначалось вище, та передбачено Інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок невиконання вимог контрольно-ревізійного управління тягне за собою притягнення осіб до відповідальності.
Крім того, слід зазначити про те, що ставлячи питання про закриття провадження у справі з тих підстав, що лист (доповідь) не може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства, відповідач не зазначає в порядку якого судочинства слід розглядати даний спір.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 165, 254 КАС України суд, -
В задоволені клопотання про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду , які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна