"12" лютого 2013 р. справа № 15/5027/397/2011
Суддя Господарського суду Чернівецької областіШвець Микола Васильович
Розглянувши скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Айстра Україна»
На бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції по справі № 15/5027/397/2011
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Айстра Україна»
ВідповідачКолективного підприємства «Фірма «ЛАД-98»
Представники: не викликались
07.06.2011 року Рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 15/5027/397/2011 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айстра Україна» м. Київ до Колективного підприємства «Фірма «ЛАД-98» м. Чернівці та стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість за надані послуги в сумі 34407,97 грн., державне мито в розмірі 344,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн..
На виконання вищезазначеного рішення видано відповідний Наказ від 20.06.2011 року.
24.06.2011 року скаржник направив на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження від 24.06.11р., Наказ та заяву про арешт коштів.
01.07.2011 року - органом ДВС відкрито виконавче провадження, а 16.11.2011 року винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» - Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
07.02.2013 року до господарського суду Чернівецької області із скаргою на бездіяльність органів Державної виконавчої служби по даній справі звернулося ТзОВ «Асстра Україна», а також просить відновити пропущений строк подання цієї скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Про дії чи бездіяльність органу ДВС щодо невиконання наказу стягувачеві повинно було стати відомо ще у 2011 році, однак із скаргою до суду стягувач звернувся лише у лютому 2013 року. Таким чином, позивачем пропущений встановлений ст. 121-2 ГПК строк для звернення з подібними скаргами, а підстав для його поновлення наведені у клопотанні про відновлення пропущеного строку - суд не вбачає.
Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.
Дана правова позиція суду узгоджується з п. 9.7. Постанови Пленуму ВГСУ № 09 від 17.10.2012р. - «Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження».
На підставі викладеного, керуючись п. 9.7. Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012р., ст.ст. 53, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Скаргу залишити без розгляду.
Суддя М. В. Швець