справа № 0603/1-96/11
13.02.2012 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Заїки Г.М., за участю секретаря судового засідання Гурковської Н.В., прокурора Левченко Ю.Ю., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 40-річчя Перемоги, 3, - за ст. 187 ч. 3 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_8, непрацюючого, раніше судимого 9 лютого 2010 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, - за ст. 187 ч. 3 КК України;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_8, непрацюючого, раніше судимого 9 лютого 2010 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, - за ст. 187 ч. 3 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_13, непрацюючого, раніше судимого: 12 квітня 1982 року Бердичівським районним судом за ст. 186 ч. 3 КК України на 1 рік виправних робіт; 5 травня 1983 року Бердичівським районним судом за ст.ст. 215-3 ч. 1, 140 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі; 6 червня 1985 року Бердичівським міським судом за ст. 141 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; 8 серпня 1991 року Бердичівським районним судом за ст. 186 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі; 18 липня 1997 року Житомирським обласним судом за ст.ст. 69, 196-1 ч. 2, 140 ч. 2 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, - за ст.ст. 187 ч. 3, 190 ч. 2 КК України,
15 травня 2010 року ОСОБА_9, з метою заволодіння чужим майном, вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для скоєння розбійного нападу на ОСОБА_10
ОСОБА_11 цього, приблизно о 24 годині ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи групою осіб за попередньою змовою, одягнувши на обличчя заздалегідь приготовленні панчохи, щоб не бути впізнаними, прийшли до домогосподарства ОСОБА_10, яке розташоване по вул. Щорса, 51, в смт. Гришківці Бердичівського району, де через калитку проникли до огородженого домогосподарства потерпілого і підійшли до приміщення літньої кухні, постукавши у двері. Коли ОСОБА_10 відчинив двері літньої кухні, то ОСОБА_7 наніс ОСОБА_10 один удар кулаком у обличчя, від якого потерпілий впав на підлогу. Скориставшись цим, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 увірвались до приміщення літньої кухні, тобто проникли до житла потерпілого, де почали наносити йому удари кулаками та ногами у життєво важливі органи - голову та тулуб. Під час побиття, потерпілий почав підніматися з підлоги. Тоді ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, невстановленою слідством сокирою та ножем, демонструючи їх потерпілому та приставляючи ножа до обличчя ОСОБА_10, підкріплюючи свої погрози вбивством, тобто погрожуючи застосувати насильство небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, погрозу застосування якого ОСОБА_10 сприйняв як реальну, виказали вимогу передати їм золоті вироби та гроші в сумі 200 гривень. Під дією побиття і погроз, потерпілий ОСОБА_10 погодився видати їм золоту каблучку вагою 9 грам 585 проби вартістю 4600 гривень, золотий ланцюжок вагою 2 грама 583 проби вартістю 400 гривень та гроші в сумі 150 гривень, вказавши, що майно зберігається в гаражі.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наказали ОСОБА_10 відкрити гараж, однак його відкрити не змогли, так як не знайшли ключ від замка. Не отримавши зазначеного вище майна, підсудні обшукали приміщення літньої кухні та заволоділи наступним майном ОСОБА_10, а саме:
- мобільним телефоном «Панасонік»з зарядним пристроєм до нього загальною вартістю 200 гривень з брелоком-прикрасою вартістю 10 гривень, з СІМ карткою «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 35 гривень;
-парасолькою чоловічою вартістю 80 гривень;
-парасолькою чоловічою вартістю 40 гривень;
- рукавицями боксерськими вартістю 50 гривень;
- ножем з дерев'яною рукояткою вартістю 50 гривень;
- сокирою вартістю 50 гривень;
-чоловічою барсеткою вартістю 30 гривень, в якій знаходилися: технічний паспорт на автомобіль М-21 «Волга»; трудова книжка; дві ощадні книжки; військовий квиток на ім'я ОСОБА_10; технічний паспорт на мопед «Кануні»; посвідчення до медалі; три боргові розписки, які не становлять вартості для потерпілого, та залишили місце злочину.
В результаті злочинних дій ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці чола, по одному садну на переніссі та в лівій скроневій ділянці, лінійної рани на долоневій поверхні лівої кисті та біля основи другого пальця.
Злочинними діями ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 570 гривень.
17 травня 2010 року приблизно о 12 годині ОСОБА_9, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, прийшов до будинку ОСОБА_10, розташованого за вказаною вище адресою, та запропонував потерпілому передати йому золоту каблучку, золотий ланцюжок та гроші в сумі 150 гривень, під приводом вирішення проблем, які склалися у потерпілого, без наміру їх вирішення, тобто ввів ОСОБА_10 в оману щодо правомірності передачі ним майна підсудному.
ОСОБА_10, будучи переконаним у тому, що він розпоряджається майном за власною волею та у своїх інтересах, передав ОСОБА_9С золоту каблучку вагою 9 грам 585 проби вартістю 4600 гривень, золотий ланцюжок вагою 2 грама 583 проби вартістю 400 гривень та гроші в сумі 150 гривень. ОСОБА_9, зловживаючи довірою потерпілого, повторно заволодів чужим майно, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 5150 гривень, тобто скоїв шахрайство.
26 травня 2010 року ОСОБА_6, з метою заволодіння чужим майном, вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 для скоєння розбійного нападу на ОСОБА_10
ОСОБА_11 цього, приблизно о 02 годині 27 травня 2010 року ОСОБА_6І та ОСОБА_8, реалізовуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи групою осіб за попередньою змовою, прийшли до домогосподарства ОСОБА_10П, розташованого по вул. Щорса, 51 в смт. Гришківці Бердичівського району. Біля вказаного домогосподарства ОСОБА_6 одягнув на голову заздалегідь приготовлену шапку з прорізаними отворами для очей, а ОСОБА_8 підняв комір куртки, закриваючи обличчя, щоб не бути впізнаними, та через калитку проникли до огородженого домогосподарства ОСОБА_10 Підійшовши до приміщення літньої кухні, підсудні постукали у двері. Коли потерпілий відчинив двері, ОСОБА_6 наніс йому один удар кулаком в обличчя, від якого той впав на підлогу. Скориставшись цим, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 увірвались до приміщення літньої кухні, тобто проникли до житла ОСОБА_10, де в цей час знаходилась громадянка ОСОБА_12 Знаходячись у приміщенні літньої кухні, ОСОБА_8 підійшовши до ОСОБА_12, наніс їй два удари кулаком в обличчя, штовхнув руками у груди і наказав мовчати, а ОСОБА_6 почав наносити ОСОБА_10 удари кулаками по обличчю, чим спричинили потерпілим тілесні ушкодження, а також виказали вимогу передати їм золоті вироби та скутер. Під дією побиття, потерпілий ОСОБА_10 погодився видати належний йому скутер «Кануні»вартістю 3950 гривень і передав ОСОБА_6 ключ від гаража.
ОСОБА_12, намагаючись перешкодити протиправному заволодінню майном ОСОБА_10, вихватила із рук ОСОБА_6 виданий потерпілим ключ і кинула його собі за одяг. ОСОБА_11 цього, ОСОБА_6 наніс два удари кулаком у обличчя ОСОБА_12 і штовхнув її руками у плече, від чого ОСОБА_12 впала на підлогу, при цьому зірвавши з обличчя ОСОБА_6 шапку надіту на обличчя.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 знаходився у приміщені літньої кухні, забезпечуючи безпеку нападу, а ОСОБА_6, схвативши на підвіконнику кухонного ножа та, демонструючи його ОСОБА_10 і ОСОБА_12, підкріплюючи свої погрози вбивством, тобто погрожуючи застосувати насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілих, погрозу застосування якого ОСОБА_10 та ОСОБА_12 сприйняли як реальну, продовжили виказувати вимогу негайної передачі їм скутера.
Захищаючи себе та ОСОБА_10 від групового нападу ОСОБА_6 та ОСОБА_8, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло, ОСОБА_12, вирвавши із рук ОСОБА_6 ніж, нанесла ним один удар ОСОБА_6 у спину, після чого підсудні вийшли із приміщення літньої кухні, а ОСОБА_10 зумів закрити за тими двері.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 намагалися знову увірватись до приміщення літньої кухні, однак не змогли цього зробити і залишили місце скоєння злочину.
В результаті нападу ОСОБА_6 і ОСОБА_8, потерпілому ОСОБА_10 було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в лівій завушній ділянці та на зовнішній поверхні лівої вушної раковини, рани на лівій вушній раковині, саден на нижній повіці правого ока, на нижній губі та біля лівого кута рота.
В результаті злочинних дій підсудних, потерпілій ОСОБА_12 було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій скроневій ділянці, на верхній та нижній повіках правого ока, у верхній третині правого плеча, садна в верхній третині правого плеча та рани в ділянці правої молочної залози.
Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_6 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю і по суті обвинувачення пояснив, що з ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у нього товариські стосунки. Потерпілих раніше він не знав. 15 травня 2010 року вони зустрілися біля магазину „Пікнік”, який розташований в смт. Гришківці, де разом вживали спиртні напої. Розпили біля двох пляшок горілки. Того ж дня близько 21 години ОСОБА_9 запропонував піти до потерпілого та забрати золоті прикраси. Звідки ОСОБА_9 було відомо про наявність золота у потерпілого і чому саме вони йшли до нього, ОСОБА_6 не розпитував. По дорозі вони зайшли до знайомого ОСОБА_9, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_15. ОСОБА_9 попросив в нього винесли панчохи, в яких вони прорізали отвори для очей та виготовили три маски, які в подальшому натягнули на голови. До подвір'я потерпілого зайшли через калитку та всі стояли біля дверей. Вони підійшли до літньої кухні, оскільки саме там було світло. Коли потерпілий відчинив двері, то ОСОБА_7 рукою наніс йому удар, від чого останній впав. ОСОБА_6 наніс потерпілому удар по тулубу. Він та ОСОБА_7 підняли потерпілого та посадили на диван. Потім ОСОБА_9 наказав потерпілому віддати їм золоті прикраси. Потерпілий повідомив, що усе золото у нього в гаражі, але де ключі, він не знає. ОСОБА_9 погрожував потерпілому, махав до нього сокирою. ОСОБА_6 бачив, що потерпілий людина похилого віку. З будинку потерпілого хлопці забрали парасольки, а він боксерські рукавиці та сокиру. Хто забрав барсетку та мобільний телефон, він не бачив.
26 травня 2010 року він повертався з міста та зайшов до підсудного ОСОБА_8 Вони разом вживали спиртні напої і він запропонував ОСОБА_8 піти до того самого потерпілого, щоб забрати золоті речі та скутер. Біля 24 години вони прийшли до потерпілого. Коли постукали, то потерпілий відкрив їм двері і ОСОБА_6 рукою наніс йому удар в обличчя, від чого потерпілий впав. Вони його підняли і знову почали вимагати золоті вироби. Потерпілий відповів, що у нього вже нічого немає. Де ділося золото, він не пояснював.
ОСОБА_6 наказав потерпілому дати ключі від гаража, оскільки хотів забрати скутер. Потерпілий ключі не дав. В будинку також знаходилась потерпіла, яка почала на них кричати та випихати їх з будинку. У відповідь на це ОСОБА_6 наніс їй удар рукою. ОСОБА_8 наніс потерпілій біля двох ударів в обличчя, оскільки вона почала їх випихати з будинку. Коли він з ОСОБА_8 виходили, то потерпіла нанесла йому удар ножем у спину. Підсудний зазначив, що розуміє, що вчинив погано. В скоєному щиро розкаявся.
Будучи допитаним під час досудового слідства ОСОБА_6 пояснив, що 15 травня 2010 року коли потерпілий відкрив двері, то ОСОБА_7 наніс господарю один удар рукою в обличчя, від чого господар впав. Тоді він, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зайшли до приміщення літньої кухні, де нанесли господарю ще декілька ударів по голові та тулубу і наказали видати гроші та золоті вироби. Господар сказав, що усі цінності знаходяться у гаражі і видасть їм, але не зміг відкрити гараж. Тоді ОСОБА_9 почав господарю погрожувати сокирою, яку взяв у кімнаті, а також наніс обухом сокири декілька ударів господарю по спині і наказав видати золото.
26 травня 2010 року він зайшов до ОСОБА_8, у якого вони стали вживати спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв він запропонував ОСОБА_8 піти до діда на прізвисько «Жид», щоб його пограбувати, на що ОСОБА_8 погодився. Дружині ОСОБА_8 він нічого не пропонував і їхньої розмови вона не чула. Дружина ОСОБА_8 пішла за ними. Куди вони йдуть, їй не говорили. Підійшовши до будинку де проживає дід на прізвисько «Жид», через калитку вони пройшли у двір та підійшли до приміщення літньої кухні, де постукали у двері. Чи надівав він шапку на обличчя, не пам'ятає, так як був п'яний. На їх стук господар відкрив двері і вони пройшли до літньої кухні, де він помітив незнайому дівчину. Пройшовши до літньої кухні, він і ОСОБА_8 нанесли господарю близько 7-8 ударів кулаками у обличчя і наказали видати золоті вироби. Дівчина, яка була у господаря , заступилась за нього. Тоді він наніс їй один удар кулаком у обличчя. Господар сказав, що золоті вироби він вже віддав. Тоді він почав виходити із будинку і відчув удар в спину чимось гострим. Як він зрозумів, дівчина вдарила його ножем і закрила за ним двері. ОСОБА_11 цього ОСОБА_8 стукав ще у двері, але їм дверей не відкрили і вони пішли додому. Прийшовши додому він ліг спати. Вранці, так як він почував себе погано, бабця відвезла його до лікарні. У лікарні його оглянули і повідомили, що у нього в спині в місці рани знаходиться кусок леза ножа. ОСОБА_11 цього його прооперували і вилучили зі спини кусок леза ножа ( т. 1 а. с. 193-194, 248).
ОСОБА_11 оголошення зазначених показів в судовому засіданні ОСОБА_6 зазначив, що підтверджує їх в повному об»ємі.
Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_7 свою вину в скоєнні злочину визнав частково і по суті обвинувачення пояснив, що з підсудними він товаришує, з потерпілими не знайомий. 15 травня 2010 року у вечірній час він зустрів ОСОБА_9 і той повідомив, що йде до ОСОБА_13 Він пішов разом з ним. По дорозі зайшли в магазин. Там зустріли ОСОБА_6, після чого усі разом поїхали до ОСОБА_13, у якого вживали спиртне. Пили вино та горілку. ОСОБА_6 запропонував йому взяти у потерпілого скутер, на що він погодився. ОСОБА_7 попросив у ОСОБА_13 штани, щоб зробити з них дві маски. ОСОБА_9 був п'яний. Вони взяли його з собою і повели до потерпілого. Коли підійшли до потерпілого, то ОСОБА_9Є залишили біля калитки. ОСОБА_7 підійшов до будинку і постукав у двері. Потерпілий запитав хто там і відчинив двері. Тоді ОСОБА_6 його вдарив і зайшов у будинок, де знову вдарив потерпілого, від чого останній впав. ОСОБА_6 посадив його на диван. Тоді ОСОБА_7 зайшов у хату, де взяв мобільний телефон та баретку і вийшов на вулицю. При цьому взяв з підвіконника ключі, якими хотів відкрити гараж. ОСОБА_6 також хотів відкрити гараж, але вони не змогли цього зробити. Тоді ОСОБА_6 запитав у потерпілого чи є у нього золото та де воно знаходиться. При цьому вдарив потерпілого. В будинку він взяв зарядний пристрій. ОСОБА_11 цього він побачив, що до них наближається ОСОБА_9 і сказав ОСОБА_6, щоб той закінчував і що необхідно забирати ОСОБА_9, щоб останній нічого не бачив, оскільки потерпілий був знайомим ОСОБА_9 Забравши ОСОБА_9 з подвір'я, вони усі пішли по домах. ОСОБА_7 завів ОСОБА_9 додому. ОСОБА_6 віддав йому парасольку і сказав, що наступного дня вони зустрінуться.
Також підсудний пояснив, що 25 травня 2010 року ОСОБА_6 пропонував йому викрасти у потерпілого скутер. Як вони робили маски, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 не бачили. ОСОБА_9 не приймав участі у скоєнні злочину. ОСОБА_7 вдарив потерпілого два рази ногою в ділянку грудної клітини.
Будучи допитаним під час досудового слідства ОСОБА_7Ю пояснив, що в середині травня 2010 року у вечірній час біля магазину «Пікнік», що в смт. Гришківці Бердичівського району, він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Під час розмови ОСОБА_6 запропонував пограбувати діда на прізвисько «Жид». Це ж саме ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_9 На пропозицію ОСОБА_6 вони погодились і вирішили дочекатися темноти. Коли на вулиці стемніло, то ОСОБА_9 запропонував сходити до ОСОБА_13, щоб у того взяти панчохи, з яких зробити маски. Прийшовши до ОСОБА_13, ОСОБА_9 попросив у нього штани. Для чого вони потрібні, не говорив. Коли ОСОБА_13 виніс свої спідні штани, то ОСОБА_9 з ОСОБА_6 почали їх різати, виготовляючи з них три маски. Для чого вони виготовили маски і про намір скоїти злочин, ОСОБА_13 не говорили. Від ОСОБА_13 вони пішли до діда, про якого говорив ОСОБА_6 Прийшовши до потерпілого, через калитку вони пройшли у двір і підійшли до літньої кухні. Перед цим одягнули на голови приготовлені маски. Далі ОСОБА_9 постукав у двері. Коли дід їх відкрив, то ОСОБА_6 одразу наніс дідові удар рукою. Куди саме, він не помітив. Від удару дід впав на підлогу. ОСОБА_6 і ОСОБА_9 зайшли до літньої кухні, а він залишився стояти при вході. В літній кухні ОСОБА_9 та ОСОБА_6 наказали дідові видати гроші та золото, при цьому вони били його ногами, коли той лежав. Дід сказав, що гроші і золото в гаражі. Тоді ОСОБА_9 з ОСОБА_6 почали відкривати гараж, але не змогли. Біля гаража ОСОБА_9 з ОСОБА_6 продовжили бити діда. ОСОБА_9 бив діда якимось предметом. Який це був предмет, він не розгледів. Не змігши відкрити гараж, ОСОБА_9 з ОСОБА_6 сказали, що прийдуть наступного дня. Дід повідомив, що приготує золото і гроші. Під час того як били діда, то він забрав у нього чоловічу парасольку і мобільний телефон з зарядним пристроєм до нього. Сім-картка в телефоні була «Київстар». Забравши вказані речі, вони пішли до ОСОБА_9 По дорозі сім картку з телефону він викинув. У ОСОБА_6 він бачив боксерські рукавиці. Через деякий час мобільний телефон із зарядним пристроєм він дав хлопцеві на ім'я ОСОБА_2, а парасольку забув у батька ОСОБА_14. Про те, що речі здобуті злочинним шляхом, він нікому не говорив ( т. 2 а.с.14-15, 244);
Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_8 свою вину в скоєнні злочину визнав частково і по суті обвинувачення пояснив, що 25 травня 2010 року до нього прийшов ОСОБА_6 і вони разом вживали спиртні напої. В той день у нього також знаходились його брати, які у 23 годині пішли. ОСОБА_6 розповів, що йому винні гроші і необхідно їх забрати. Він попросив у нього шапку. Для чого, не казав. Коли він зробив отвір в шапці, ОСОБА_8 не бачив. По дорозі він запитав у ОСОБА_6 куди вони йдуть, однак останній нічого не розповідав. З ними також була ОСОБА_15. Через деякий час вони підійшли до домогосподарства потерпілого. ОСОБА_6 одягнув на обличчя маску та переліз у подвір'я потерпілого. ОСОБА_8 залишився на дорозі. Через 3-4 хвилини він повернувся і сказав йти за ним. ОСОБА_8 погодився та пішов у домогосподарство потерпілого. ОСОБА_6 постукав у двері і потерпілий їх відкрив. ОСОБА_6 одразу почав наносити потерпілому удари. Коли ОСОБА_8 зайшов у середину, то побачив, що потерпіла ОСОБА_12 та потерпілий ОСОБА_10 тримають ОСОБА_6 ОСОБА_8 підійшов і хотів його забрати. Тоді ОСОБА_6 знову почав наносити потерпілому удари, при цьому вимагаючи у нього скутер, гроші та золото. Потерпілий повідомив, що усе віддав ОСОБА_9 ОСОБА_8 вийшов на вулицю, а ОСОБА_6 залишився та закрив за ним двері. Через отвір він побачив як ОСОБА_6 вийняв ніж та почав погрожувати потерпілим. Він посадив потерпілих на диван, взяв ніж і погрожував вбивством. ОСОБА_6 казав останнім, що усіх повбиває, оскільки нікого не боїться. Через короткий проміжок часу ОСОБА_6 вийшов з будинку і повідомив, що його підрізали. Вони вийшли з домогосподарства і біля магазину „У ОСОБА_1” розійшлись по домівках. Потерпілих він не бив, лише відштовхував потерпілу. Маску не натягував, лише прикривався коміром куртки. Вину визнає лише в тому, що пішов до потерпілого.
Будучи допитаним на досудовому слідстві ОСОБА_8 пояснив, що 26 травня 2010 року у нічний час після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_6, останній попросив у нього зимову шапку та ножиці, при цьому пояснив, що йому потрібно сходити до якогось чоловіка, щоб забрати гроші. ОСОБА_11 цього ОСОБА_6 вирізав в шапці отвори для очей і близько 2 години ночі вони пішли до домогосподарства раніше незнайомого йому чоловіка. Разом з ними пішла дружина ОСОБА_8 Прийшовши до одного з будинків по вул. Щорса в смт. Гришківці, ОСОБА_6 зайшов у двір. ОСОБА_11 того як ОСОБА_6 зайшов у двір, то ОСОБА_8 помітив, що за будинком згасло світло. ОСОБА_6 повернувся до них, одягнув на обличчя приготовлену шапку і сказав йти за ним. Він пояснив, що ОСОБА_8 потрібно буде лише постояти біля дверей. Вони з ОСОБА_6 через двір пройшли до одноповерхового приміщення. Його дружина залишилася на дорозі. Біля приміщення ОСОБА_6 почав стукати у двері, які відчинив дід, поруч з яким знаходилась незнайома дівчина. Тоді ОСОБА_6 почав бити спочатку діда, а потім дівчину. Дівчина зняла з голови ОСОБА_6 шапку. Помітивши це, ОСОБА_8 увійшов до приміщення за ОСОБА_6, попередньо піднявши комір куртки, щоб не бути впізнаним. У приміщенні він смикнув за руку ОСОБА_6, але той від нього відмахнувся. В руці у ОСОБА_6 він помітив шапку, яку забрав у того і надів собі на голову, щоб закрити обличчя. ОСОБА_6 ще декілька разів вдарив діда і дівчину та почав кричати, щоб йому видали золото. Коли ОСОБА_8 вийшов на вулицю, то через вікно побачив, як ОСОБА_6 із підвіконника взяв ножа і погрожував ним дівчині та дідові, при цьому кричав, що їх заріже. Далі він помітив, як ОСОБА_6 повернувся до дверей і дівчина нанесла йому удар ножем у спину. ОСОБА_11 цього двері знову закрили. ОСОБА_6 повідомив, що його вдарили ножем і присів біля дверей. Піднявши одяг на спині ОСОБА_6, він побачив у нього рану. В цей час до двору зайшла його дружина. ОСОБА_6 почав ще стукати у двері, вимагаючи їх відкрити, та погрожував господарю. Дверей ніхто не відкрив і вони пішли по домах ( т. 1 а. с. 145, т. 2 а.с.240);
Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_9 свою вину в скоєнні злочинів визнав частково і по суті обвинувачення пояснив, що 15 травня 2010 року до нього зателефонував його товариш ОСОБА_13 і запропонував прийти до нього у гості. По дорозі він зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Вони сіли в автомобіль та поїхали до ОСОБА_13, у якого тривалий час вживали спиртне. Подальші події він не пам'ятає, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння. Коли вранці він прокинувся, то побачив, що одяг був весь забруднений. В подальшому прийшов ОСОБА_7 та розповів про скоєне. Він розповів про пограбування та побиття потерпілого. Казав, що ОСОБА_9 вони залишили на подвір'ї. Оскільки потерпілий був його знайомим, то ОСОБА_9 вирішив піти до нього. Він сидів з потерпілим і розмовляв. Під час розмови потерпілий повідомив, що в нього зникли документи. В подальшому ОСОБА_9 забрав у ОСОБА_7 документи та барсетку, які належали потерпілому, та разом з дружиною знову поїхав до потерпілого. Оскільки потерпілого не було, то документи та барсетку він залишив на дверях будинку. Вину визнає частково лише в тому, що лежав п»яний біля хвіртки потерпілого.
Будучи допитаним під час досудового слідства ОСОБА_9 пояснив, що в середині травня 2010 року біля магазину «Пікнік»в смт. Гришківці Бердичівського району він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Від магазину вони пішли до ОСОБА_13, у якого вживали спиртне. Під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 запропонували піти до діда на прізвисько «Жид», щоб забрати у того скутер. На дану пропозицію він погодився. Далі хтось з них попросили у ОСОБА_13 штани. Для чого вони їм були потрібні, не говорили. Отримавши штани, виготовили з них три маски. З цими масками приблизно о 24 годині вони пішли до діда на прізвисько «Жид», щоб викрасти скутер. Прийшовши до діда, вони одягнули на обличчя виготовлені із штанів маски, щоб дід їх не впізнав, пройшли у двір та підійшли до приміщення літньої кухні. ОСОБА_7 постукав у двері, а коли дід їх відкрив, то відразу вдарив його кулаком в обличчя і всі зайшли до приміщення літньої кухні. В літній кухні ОСОБА_7 з ОСОБА_6 почали бити діда і наказали видати скутер. Дід почав шукати ключі від гаража, але не знайшов і тоді вони пішли по домівках. Маски по дорозі викинули.
Через два дні близько 11 години він пішов до цього ж діда, щоб забрати золото. Для себе попередньо вирішив, що дідові скаже, що золото потрібне для вирішення проблем, які у того склалися. Прийшовши до діда, він сказав йому дати золотий перстень і золотий ланцюжок, щоб вирішити його проблеми. У діда в той час була присутня дівчина, яку він знає в обличчя. На його пропозицію дід виніс і дав йому золотий ланцюжок та перстень, а також попросив допомогти повернути барсетку з документами, яку у нього викрали. Взявши золоті вироби, та щоб ще більш переконати діда у необхідності передачі золотих виробів, він показав на стоячий автомобіль, який знаходився неподалік і повідомив, що ті кому він передає золоті вироби, знаходяться в автомобілі і чекають його. При цьому він пішов у напрямку автомобіля, а коли дійшов до нього, то повернувся і переконавшись, що за ним не спостерігають, пішов додому ( т.1 а. с. 229-232, т.2 а. с. 21, 244).
Даючи оцінку показам підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві та в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що зміна підсудними своїх показів в судовому засіданні є їх намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Покази, які вони давали на досудовому слідстві, є більш правдивими, оскільки підтверджуються показами потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12, показами свідків та матеріалами справи.
Заперечення ОСОБА_7 факту участі підсудного ОСОБА_9 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого є його намаганням сприяти ОСОБА_9 уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини, та не дивлячись на те, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свою вину визнали частково, їх вина повністю підтверджується показами потерпілих, свідків та матеріалами справи, а саме:
по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10
показами потерпілого ОСОБА_10, які він дав на досудовому слідстві. Так, потерпілий пояснив, що 15 травня 2010 року він знаходився вдома. Близько 24 години до нього у двері хтось постукав. Відкривши двері, він помітив трьох чоловіків, на обличчі яких були трикотажні маски з отворами для очей. Перший чоловік відразу вдарив його рукою по щелепі. Від удару він впав і усі троє чоловіків зайшли до приміщення літньої кухні і відразу кинулись його бити, наносячи удари в голову та по тулубу. Під час побиття, чоловіки наказали видати золото і гроші. По голосу одного із чоловіків він зрозумів, що той доросліший від двох інших і саме доросліший чоловік наказував видати гроші і золото. Під час того як його били, він почав підніматися. Доросліший чоловік, взявши біля вішалки сокиру, почав погрожувати нею. Казав, що зарубає, а також вдарив його два рази обухом по спині. Чоловік, який зайшов першим, продовжував наказувати видати гроші і золото. Третій чоловік, знявши із килима саморобний ніж, почав ним погрожувати. Також казав, що заріже, розмахуючи ножем перед ним. Захищаючись, він схватився за лезо ножа і порізав собі руку. Він зрозумів, що якщо не виконає вимоги чоловіків, то ті можуть дійсно його вбити, так як у будинку він був сам і нікому було допомогти. Виконуючи вимоги нападників, він повідомив, що золоті вироби і гроші у гаражі. Чоловіки цим часом рухались по кімнаті, обшукуючи її. Гараж відкрити він не зміг і запропонував чоловікам прийти наступного дня, а він все підготує і видасть. В ході обшукування кімнати чоловіки заволоділи:
- мобільним телефоном «Панасонік»з зарядним пристроєм до нього загальною вартістю 200 гривень з брелоком-прикрасою вартістю 10 гривень, з СІМ карткою «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 35 грн;
- парасолькою чоловічою вартістю 80 гривень;
- парасолькою чоловічою вартістю 40 гривень;
- рукавицями боксерськими вартістю 50 гривень;
- ножем з дерев'яною рукояткою вартістю 50 гривень;
- сокирою вартістю 50 гривень;
-чоловічою барсеткою вартістю 30 гривень, в якій знаходилися: технічний паспорт на автомобіль М-21 «Волга»; трудова книжка; дві ощадні книжки; військовий квиток на його ім'я; технічний паспорт на мопед «Кануні»; посвідчення до медалі; три боргові розписки, які не становлять вартості для нього. ОСОБА_11 цього чоловіки пішли. Всього чоловіки заволоділи майном на загальну суму 570 гривень. До міліції і лікувальних закладів він не звертався, оскільки боявся. Наступного дня до нього ніхто не прийшов ( т. 1 а. с. 80-83).
Покази потерпілого ОСОБА_10 підтверджують покази підсудного ОСОБА_6 щодо участі у вчиненні злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та спростовують покази ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які вони дали в ході судового слідства;
показами свідка ОСОБА_13, який пояснив, що з підсудними він знайомий, потерпілу не знає. Дати, коли до нього приїхали підсудні, він не пам»ятає. В один із днів до нього приїхали ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та привезли із собою спиртні напої, які вони разом вжили. ОСОБА_7 попросив у нього штани - гамаши чорного кольору. Свідок дав йому штани, однак не питав для чого вони йому потрібні. Вони порізали штани. Хто саме різав, він не пам»ятає. Він та ОСОБА_9 були дуже п'яні, а інші хлопці не сильно п»яні. Хлопці запропонували провести ОСОБА_9 додому і вони пішли всі разом, а ОСОБА_13 залишився.
Будучи допитаним під час досудового слідства свідок ОСОБА_13 пояснив, що в середині травня 2010 року до нього додому прийшли ОСОБА_9, ОСОБА_7 та незнайомий хлопець. На прохання ОСОБА_9 він дав йому свої штани, які ОСОБА_9 розрізав на три частини. Далі, незнайомий хлопець одну із частин надівав на голову. ОСОБА_11 цього ОСОБА_9, ОСОБА_7 і незнайомим хлопцем кудись пішли. Про те, що вони готувались скоїти злочин, він не знав ( т. 1 а. с.165 ).
Часткову зміну свідком ОСОБА_13 своїх показів, які він давав на досудовому слідстві, щодо прохання саме ОСОБА_9 надати штани і що саме він їх розрізав, суд також розцінює як його намагання сприяти підсудному ОСОБА_9 уникнути кримінальної відповідальності;
показами свідка ОСОБА_16, який пояснив, що з підсудними він знайомий, потерпілу не знає. В один із днів ОСОБА_7 запропонував йому обмінятися мобільними телефонами, оскільки йому його телефон не подобався, бо був жіночим. Свідок взяв телефон, щоб показати дружині. Однак по дорозі його загубив. Чий то був телефон, йому не відомо. В подальшому він дізнався, що телефон був крадений. Також у його батька знаходилась парасолька, яку ОСОБА_7 та ОСОБА_9 забули в нього. На даний час батько хворий на інсульт і самостійно не пересувається;
протоколом виїмки від 24 липня 2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_17 було вилучено зарядний пристрій до мобільного телефону, належний потерпілому ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 27);
протоколом виїмки від 18 червня 2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_18 було вилучено парасольку, належну потерпілому ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 30);
протоколом пред'явлення особи для впізнання від 9 червня 2010 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 серед пред'явлених йому осіб впізнав ОСОБА_6, що саме той приходив до нього разом із ОСОБА_9 і ОСОБА_7, яким він давав свої штани ( т. 1 а. с. 166);
висновком експерта № 620 від 11 червня 2010 року, згідно якого у ОСОБА_10 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці чола, а також по одному садну на переніссі та в лівій скроневій ділянці, лінійної рани на долоневій поверхні лівої кисті, біля основи другого пальця, які можуть відповідати обставинам події, вказаним потерпілим (отримання ушкоджень 15 травня 2010 року). Тілесні ушкодження у вигляді ран могли бути спричинені від дії гострого колюче-ріжучого предмету, чим могло бути лезо ножа ( т. 2 а. с. 114-115);
протоколом огляду місця події 27 травня 2010 року, відповідно до якого було оглянуто домогосподарство потерпілого ОСОБА_10 по вул. Щорса, 51 в смт. Гришківці Бердичівського району, та на ручці дверей літньої кухні було виявлено та вилучено пакет з барсеткою та документами потерпілого ( т. 1 а. с. 15-26);
протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю обвинуваченого ОСОБА_6 від 9 червня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_6 показав спосіб вчинення розбійного нападу на ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 169-185);
протоколами огляду речових доказів від 2, 18 червня 2010 року та 24 липня 2010 року, відповідно до яких було оглянуто вилучені барсетку з паспортом на автомобіль М-21 «Волга», трудову книжку, дві ощадні книжки, військовий квиток на ім'я ОСОБА_10, технічний паспорт на мопед «Кануні», посвідчення до медалі, три боргові розписки, парасольку, зарядний пристрій до мобільного телефону ( т. 2 а. с. 47-48, 49, 50);
висновком судово-товарознавчої експертизи від 27 липня 2010 року, відповідно до якого: вартість чоловічої парасольки складає 40 грн.; чоловічої сумки - барсетки 30 грн.; зарядного пристрою до мобільного телефону 25 грн. ( т. 2 а. с. 216);
довідками вартості, відповідно до яких встановлено вартість викрадених речей у потерпілого ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 69,70);
по епізоду шахрайства вчиненого відносно потерпілого ОСОБА_10
показами потерпілого ОСОБА_10, відповідно до яких будучи допитаним під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що приблизно 17 травня 2010 року до нього прийшла його знайома на ім'я ОСОБА_15. Близько 12 години до нього прийшов ОСОБА_9, який повідомив, що для того щоб вирішити проблеми, які склались у нього з хлопцями з м. Бердичева, необхідно видати те, що він обіцяв. Знаючи, що на нього нападали, та щоб це припинити, він виніс ОСОБА_9 золоту каблучку вагою 9 грам 585 проби вартістю 4600 гривень, золотий ланцюжок вагою 2 грама 583 проби вартістю 400 гривень та гроші в сумі 150 гривень і передав їх йому, а також попросив принести барсетку з документами, яку у нього викрали. Взявши золоті вироби та гроші, ОСОБА_9 пообіцяв допомогти повернути барсетку і пішов. Він виглянув за ОСОБА_9 і побачив, що той пішов у напрямку якогось автомобіля, який стояв неподалік. Чи дійшов ОСОБА_9 до автомобіля, він не знає, так як далі за ним не спостерігав. Пізніше зрозумів, що ОСОБА_9 його обманув і заволодів золотом і грошима на загальну суму 5150 гривень ( т. 1 а. с. 80-83);
показами свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що знайома лише з ОСОБА_9 Вона проживала у потерпілого, оскільки доглядала його та допомагала по господарству. В один із днів до неї зателефонував потерпілий та попросив приїхати до нього. Коли вона приїхала то побачила, що потерпілий був весь в крові, футболка розірвана. Потерпілий пояснив, що впав зі скутера. Однак вона побачила, що скутер цілий. Тоді вона запитала у нього, що трапилось. Потерпілий розповів, що троє хлопців вдерлись до будинку у масках і пограбували його. Забрали боксерські рукавиці, парасольку, всі документи з барсеткою та ніж. Через деякий час в обідню пору до потерпілого зайшов ОСОБА_9 та ще один хлопець. Той другий хлопець сказав до потерпілого дати гроші, печатку та ланцюжок і тоді йому повернуть документи. ОСОБА_9 стояв і курив. Потерпілий дав їм 100 чи 150 грн., а золото знаходилось у гаражі. Потерпілий попросив віддати документи, оскільки він не може зняти гроші з картки. ОСОБА_9 сказав, що через двадцять хвилин він привезе документи. Потерпілий віддав їм золото і вони пішли. Більше вони не приходили та нічого не повернули;
будучи допитаною під час досудового слідства свідок ОСОБА_19 пояснила, що в середині травня 2010 року вона прийшла до ОСОБА_10 і побачила, що обличчя у нього було побите. В цей же день, приблизно о 11 годині, до ОСОБА_10 прийшов ОСОБА_9, який сказав, щоб потерпілий дав йому золоті вироби і гроші, які потрібні, щоб вирішити проблеми, які у нього склалися. ОСОБА_10 погодився і дав ОСОБА_9 золотий перстень, золотий ланцюжок і гроші в сумі 150 гривень. Отримавши золоті вироби і гроші, ОСОБА_9 сказав, що їх потрібно передати людям, які знаходяться у автомобілі, при цьому показав у напрямку автомобіля, який стояв неподалік. ОСОБА_11 цього пішов у тому напрямку. Куди далі пішов ОСОБА_9, вона не дивилася ( т. 2 а. с. 39-40).
Зміна в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_19 щодо передачі потерпілим золотих прикрас та грошей невідомому чоловікові, а не ОСОБА_9, як вона зазначала на досудовому слідстві, свідчить про її намагання зменшити роль підсудного у вчиненні злочину, оскільки покази, які вона дала в судовому засіданні, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_20;
заявою свідка ОСОБА_21, відповідно до якої у зв»язку з виїздом на роботу в Росію він не може з»явитися в судове засідання. Просить розглянути справу без його участі. Покази, які він давав на досудовому слідстві, підтримує повністю, просить їх оголосити ( т. 3 а. с. 12 );
будучи допитаним під час досудового слідства свідок ОСОБА_21 пояснив, що 28 чи 29 травня 2010 року до нього зателефонував ОСОБА_9Є, який запропонував купити у нього золотий перстень. Зустрівшись з ОСОБА_9, він оглянув перстень і купив його за 500 гривень. В подальшому вказаний перстень він продав чоловікові циганської національності за 1000 гривень. Про те, що перстень був крадений, він не знав ( т. 2 а. с. 23);
по епізоду розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12
показами потерпілого ОСОБА_10, який під час досудового слідства пояснив, що 26 травня 2010 року близько 01 години до нього прийшла його знайома на ім'я ОСОБА_12, яку він впустив і дозволив переночувати. ОСОБА_11, приблизно о 2 годині, у двері хтось постукав. Відкривши двері, він помітив двох чоловіків. Один був високого зросту, другий нижчий. На нижчому на обличчі була надіта шапка з прорізаними отворами для очей. Нижчий чоловік відразу вдарив його кулаком в обличчя, від чого він впав на підлогу. Тоді чоловіки зайшли до приміщення літньої кухні, де нижчий почав піднімати його із підлоги, при цьому наніс ще близько 5 ударів кулаком по обличчю і наказав видати золоті вироби. Потерпілий повідомив, що все вже віддав «Войті». Далі чоловіки почали кричати, щоб він відкрив гараж, оскільки вони будуть забирати скутер. Олена попросила чоловіків заспокоїтись, на що вищий вдарив її кулаком по обличчю, а нижчий почав погрожувати, що повбиває їх, якщо не видадуть скутер. Злякавшись, він дістав ключ від гаража і видав нижчому чоловікові. Олена вихватила ключа і кинула собі за одяг. Тоді нижчий чоловік вдарив ОСОБА_11 по обличчю і та, падаючи, зняла з нього шапку. Далі чоловік почав кричати, що нікого не боїться. Повернувшись до нього, він почав погрожувати ножем. Олена кинулась на чоловіка. Що вона йому зробила, потерпілий не помітив, але той щось викрикнув і вийшов на вулицю. Він з ОСОБА_11 закрили за ними двері. Олена йому повідомила, що вдарила чоловіка ножем і ніж зламався. Знаходячись на вулиці, чоловіки почали стукати у двері, бити вікна і вимагали відкрити двері. Однак дверей вони не відкрили і хлопці пішли.
27 травня 2010 року він звернувся до міліції із заявою, а коли приїхав до свого будинку з працівниками міліції, то на ручці дверей помітив пакет, у якому знаходилася барсетка з його документами. Хто її приніс, він не бачив. До цього часу барсетки не було. Далі працівники міліції почали проводити огляд його господарства і з літньої кухні вилучили ножа із зламаним лезом. Вартість скутера, яким намагалися заволодіти чоловіки, становить 3950 гривень ( т. 1 а. с. 80-83);
будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що візуально знає лише ОСОБА_8 Інших підсудних не знає. 26 травня 2010 року вона прийшла до потерпілого, оскільки посварилась з чоловіком. Вони удвох вечеряли і почули стук у двері. Потерпілий відкрив двері і одразу отримав удар в обличчя, від якого впав. До нього підійшов ОСОБА_6 та знову вдарив його в обличчя, від чого потерпілий знову впав. Потерпілий був весь у крові, однак ОСОБА_6 продовжував його бити. Він був у масці. В цей час вона мовчала, а потерпілий стояв на колінах і ОСОБА_6 не давав йому встати. Потерпіла сказала йому про міліцію. У відповідь на це ОСОБА_6 наказав, щоб вона мовчала. Вона почала відтягувати ОСОБА_6 від потерпілого і він вдарив її два рази в обличчя. Потерпілий встиг сісти на диван, а ОСОБА_12 зняла маску з підсудного ОСОБА_6 ОСОБА_11 цього ОСОБА_6 взяв ніж та почав погрожувати. Вимагав показати, де гроші та золото. Він хотів вдарити її два рази ножем, однак остання вивернулась та змогла забрати у нього ніж та вдарила ним підсудного у спину. В той час коли потерпілий стояв на колінах, в хату зайшов підсудний ОСОБА_8 Він пройшовся по хаті та вийшов.
Також ОСОБА_12 пояснила, що потерпілий давав ключі підсудному ОСОБА_6, але вона встигла їх вихватити та заховати;
будучи допитаною під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що 26 травня 2010 року вона прийшла до ОСОБА_10, який дозволив її переночувати у нього. В цей же день близько 02 години у двері хтось постукав. ОСОБА_10 відкрив двері і до літньої кухні увірвалося двоє чоловіків. Один низький, другий високий. На низькому чоловікові на обличчі була надіта шапка з прорізаними отворами для очей, а високий прикривав своє обличчя коміром куртки. Нижчий чоловік відразу вдарив ОСОБА_10 в обличчя і той впав, а високий підійшов до неї і наказав мовчати, при цьому штовхнув її у груди і вдарив кулаком у обличчя. Нижчий чоловік продовжував бити ОСОБА_20 і наказував видати їм скутер. ОСОБА_10, діставши з кишені ключ, надав його нижчому чоловікові, однак вона вихватила ключа і кинула собі за одяг. Тоді нижчий чоловік вдарив її два рази кулаком в обличчя і штовхнув у плече. Падаючи, вона зірвала з обличчя чоловіка шапку. Однак той продовжував кричати, що нікого не боїться і продовжував вимагати видати скутер. При цьому нижчий чоловік схватив з підвіконника кухонного ножа і почав погрожувати ним їй та ОСОБА_20, викрикуючи, що повбиває їх. Злякавшись та захищаючи себе і потерпілого, вона кинулась на чоловіка і почала виривати у того з рук ножа. В ході цього, чоловік врізав їй праве плече і грудь. Однак вона зуміла вихватити ножа і вдарила ним нижчого чоловіка у спину. Чоловік почав виходити на вулицю, а коли вийшов, то вона з ОСОБА_10 закрили двері. Хлопці продовжували стукати у двері, вимагали відкрити їх, погрожували вбивством, побили вікна, кинувши у кімнату дерев'яний брусок. Дверей вони чоловікам не відкрили і ті згодом пішли. Наступного дня у вечері вона пішла додому. В медичних закладах вона не лікувалась, ніяких коштів на своє лікування не витрачала, цивільний позов заявляти не бажає ( т. 2 а. с. 32-33);
зміну показів потерпілої ОСОБА_12 в судовому засідання щодо ролі ОСОБА_8 у вчиненні злочину, суд розцінює як її намагання сприяти ОСОБА_8 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки її покази, які вона давала на досудовому слідстві, підтверджуються показами потерпілого ОСОБА_10 та підсудного ОСОБА_6;
свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що в той час вона проживала спільно з підсудним ОСОБА_8 В один із днів до них прийшли хлопець та дівчина, а потім приїхали брати підсудного. Усі вживали спиртне. Біля 23 години прийшов підсудний ОСОБА_6 Він запропонував пройтись, але не сказав куди. Вони дійшли до якогось будинку по вул. Щорса в смт. Гришківці. ОСОБА_6 переліз через паркан, а вона та ОСОБА_8 залишились біля дороги. Потім почули крик. ОСОБА_6 відкрив ворота та покликав ОСОБА_8 Той відмовився, але ОСОБА_6 покликав його знову і ОСОБА_8 пішов до нього. Через декілька хвилин вони вийшли. ОСОБА_8 допомагав йти ОСОБА_6, у якого на спині була кров. Коли вони йшли, то про щось розмовляли. Про що саме, вона не знає;
будучи допитаною під час досудового слідства свідок ОСОБА_15 пояснила, що 25 червня 2010 року у вечірній час до них прийшов ОСОБА_6, разом з яким вона та її чоловік ОСОБА_8 вживали спиртне. Під час вживання спиртних напоїв, близько 01 години, ОСОБА_6І попросив у ОСОБА_8 шапку і ножиці. ОСОБА_8 виніс йому шапку з ножицями і ОСОБА_6 вирізав у шапці отвори для очей. Далі ОСОБА_6 сказав, що йому потрібно сходити до якогось діда. Вона і ОСОБА_8 пішли з ним. Вона пішла із-за цікавості. Прийшовши до одного з будинків, ОСОБА_6 пішов у двір. А через кілька хвилин повернувся і покликав ОСОБА_8, щось сказавши. Що саме, вона не чула, але ОСОБА_8 пішов за ОСОБА_6 В дворі будинку було чути жіночі крики. Згодом із двору вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_8 На спині у ОСОБА_6 вона бачила пляму крові. Зі слів ОСОБА_6 ОСОБА_8 того вдарила ножем дівчина, яка була у приміщенні. Далі вони розійшлись по домах ( т. 1 а.с.86-88).
Зміна свідком ОСОБА_15 своїх показів в судовому засіданні в частині підготовки підсудних до вчинення злочину, шляхом виготовлення отворів у шапці, є її намаганням, як бувшої співмешканки підсудного ОСОБА_8, сприяти йому у зменшенні відповідальності за вчинене;
показами свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що підсудний ОСОБА_6 є її онуком. Він навчається в м. Житомирі. Інколи спілкувався з підсудним ОСОБА_8, оскільки той їх сусід.
26 травня 2010 року вона повернулась з роботи. Онук ще спав і вона побачила у нього на спині кров. Коли почала витирати кров, він став кричати та повідомив, що він впав на цвях. Свідок викликала лікаря. В подальшому його відвезли до лікарні, де прооперували та витягнули з його спини уламок ножа.
Крім того свідок ОСОБА_22 зазначила, що з боку підсудного ОСОБА_9 лунали погрози. Останній телефонував тітці ОСОБА_6 і вимагав, щоб той змінив свої покази;
протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 11 серпня 2010 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_12, серед пред'явлених їй фотознімків, впізнала ОСОБА_6, що саме він вчинив злочин відносно неї та ОСОБА_10 ( т. 2 а. с. 41);
висновком судово - трасологічної експертизи від 24 червня 2010 року, згідно якого надані на дослідження ніж із зламаним лезом, який був вилучений під час огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_10, та частина клинка ножа, вилученого під час огляду місця події у хірургічному відділенні Бердичівської ЦРЛ при оперуванні із тіла ОСОБА_6, раніше складали одне ціле, а саме господарсько - побутовий інструмент - ніж кухонний ( т. 2 а. с. 83-86);
висновком експерта № 620 від 11 червня 2010 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_10 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в лівій завушній ділянці та на зовнішній поверхні лівої вушної раковини, рани на лівій вушній раковині, саден на нижній повіці правого ока та на нижній губі, біля лівого кута рота, які можуть відповідати обставинам події (в ніч з 25 на 26 травня 2010 року ). Тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів могли утворитися від дії тупих твердих предметів, чим могли бути кулак, нога взута у взуття ( т. 2 а.с.114-115);
висновком експерта № 619 від 11 червня 2010 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій скроневій ділянці, на верхній та нижній повіках правого ока, в верхній третині правого плеча, садна в верхній третині правого плеча та рани в ділянці правої молочної залози. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, чим могли бути кулак, нога взута у взуття. Тілесні ушкодження у вигляді садна та рани могли бути спричинені від дії гострого колюче-ріжучого предмету, що має грані, чим могло бути лезо ножа ( т. 2 а. с. 125-126);
протоколом огляду місця події від 27 травня 2010 року, відповідно до якого було оглянуто домогосподарство потерпілого ОСОБА_10 по вул. Щорса, 51 в смт Гришківці Бердичівського району, та з приміщення літньої кухні було вилучено ніж із зламаним лезом. Також було оглянуто скутер, яким намагалися заволодіти ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ( т. 1 а. с 15-26);
протоколом огляду місця події від 26 травня 2010 року, відповідно до якого в хірургічному відділенні Бердичівської ЦРЛ було вилучено частину леза ножа ( т. 1 а. с. 64-66);
протоколом огляду місця події від 26 травня 2010 року, відповідно до якого було оглянуто другу палату хірургічного відділенні Бердичівської ЦРЛ, де було вилучено куртку ОСОБА_6 з прорізом у задній частині ( т. 1 а. с. 60-63);
протоколом огляду місця події 26 травня 2010 року, відповідно до якого було оглянуто будинок № 3 по вул. 40-річчя Перемоги в смт. Гришківці Бердичівського району, де проживає підсудний ОСОБА_6 В ході огляду в одній із кімнат було вилучено спортивну кофту ОСОБА_6 з прорізом в задній частині ( т. 1 а. с. 56-59);
протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_8 від 29 травня 2011 року, відповідно до якого останній показав спосіб вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 113-131);
протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 від 9 червня 2010 року, відповідно до якого останній показав спосіб вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 ( т. 1 а. с. 169-185);
протоколом огляду речових доказів від 2 червня 2010 року, відповідно до якого було оглянуто вилучені ніж із зламаним лезом, частину леза ножа, куртку та спортивну кофту ОСОБА_6 ( т. 2 а. с. 47-48)
довідкою вартості, відповідно до якої встановлено вартість скутера ( т. 1 а. с. 30, т. 2 а. с. 68 ).
Будучи допитаними в ході судового слідства в якості свідків слідчі СВ Бердичівського МВВС ОСОБА_23 та ОСОБА_24 зазначили, що допити підсудних, потерпілої та свідків були проведені з дотриманням вимог КПК України. Свої покази зазначені особи давали добровільно без будь-якого тиску. Протоколи допитів прочитували самостійно і їх підписували.
Таким чином, проаналізувавши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних в скоєнні злочинів.
Суд знаходить вину ОСОБА_6 в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила розбій, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, повністю доведеною.
Суд знаходить вину ОСОБА_7 в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, повністю доведеною.
Суд знаходить вину ОСОБА_8 в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, повністю доведеною.
Суд знаходить вину ОСОБА_9 в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, особою, яка раніше вчинила бандитизм, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, повністю доведеною.
Вину ОСОБА_9 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненого повторно, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, повністю доведеною.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину -злочин особливо тяжкий, особу винного, який раніше несудимий, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин особливо тяжкий, особу винного, який характеризується позитивно, однак раніше судимий і вчинив новий злочин в період іспитового строку.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину -злочин особливо тяжкий, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, однак раніше судимий і вчинив новий злочин в період іспитового строку.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_9, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів -злочин середньої тяжкості та особливо тяжкий, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем відбування покарання посередньо, раніше неодноразово судимий.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 ч.1 п.1 КК України пом»якшує покарання підсудному ОСОБА_6, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом»якшують покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_9, судом не встановлено.
Суд виключає з обвинувачення підсудному ОСОБА_8 як пом»якшуючу покарання обставину - щире каяття, оскільки така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 ч.1 п. п. 6, 13 КК України обтяжують покарання підсудному ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп”яніння.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 ч.1 п. п. 1 6, 13 КК України обтяжують покарання підсудному ОСОБА_7, суд визнає вчинення злочину повторно, щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп”яніння.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 ч.1 п. п.1 6, 13 КК України обтяжують покарання підсудному ОСОБА_8, суд визнає вчинення злочину повторно, щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп”яніння.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 ч.1 п. п. 6, 13 КК України обтяжують покарання підсудному ОСОБА_9, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп”яніння.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про призначення підсудному ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що лише повна ізоляція підсудного від суспільства буде необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів. Проте, враховуючи наявність декількох обставин, що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, те, що він раніше несудимий, з урахуванням особи винного, який характеризується позитивно, сирота, суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_6 більш м”якого покарання, ніж передбачено ст. 187 ч.3 КК України. На цих же підставах суд не призначає підсудному додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Підсудному ОСОБА_7 суд призначає покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що лише повна ізоляція підсудного від суспільства буде необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів. Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року.
Підсудному ОСОБА_8 суд також призначає покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що лише повна ізоляція підсудного від суспільства буде необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів. Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року
Підсудному ОСОБА_9 суд призначає покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що лише повна ізоляція підсудного від суспільства буде необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів. Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання підсудному суд призначає за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільні позови по справі не заявлені. Судові витрати підлягають стягненню з підсудних, при цьому суд враховує ступінь вини підсудних та їх майновий стан. Міру запобіжного заходу обрано вірно.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_6 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч 3 КК України та з урахуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_7 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч 3 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, часткового приєднання невідбуте покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 8 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Визнати ОСОБА_8 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч 3 КК України, та призначити йому до відбуття 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, часткового приєднання невідбуте покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 9 лютого 2010 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 8 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Визнати ОСОБА_9 винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч 3, 190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
за ст. 187 ч.3 КК України 8 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
за ст. 190 ч. 2 КК України 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_9 до відбуття 8 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженим не змінювати. ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити взяття під варту.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку у виконання, зарахувавши йому в строк відбуття покарання час перебування його під вартою з 7 по 10 червня 2010 року.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 рахувати з моменту їх затримання, а саме: ОСОБА_7 з 11 червня 2010 року; ОСОБА_8 з 28 травня 2010 року; ОСОБА_9 з 11 червня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_6 - 150,82 грн., ОСОБА_7 -100 грн., ОСОБА_8- 100 грн., ОСОБА_9 - 100 грн. судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.
Речові докази по справі: барсетку, технічний паспорт на автомобіль М-21 «Волга», трудову книжку, військовий квиток на ім»я ОСОБА_10, технічний паспорт на мопед « Кануні», посвідчення до медалі; три боргові розписки, парасольку, зарядний пристрій, які знаходяться на зберіганні в камері схову Бердичівського МВВС, повернути спадкоємцям потерпілого ОСОБА_20 Мопед «Кануні», який повернуто потерпілому ОСОБА_20, залишити власнику. Спортивну куртку, матерчату куртку, спортивну кофту, які належать засудженому ОСОБА_6 і знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Бердичівського МВВС, повернути засудженому ОСОБА_6 Ніж зі зламаним лезом та частину леза ножа, які також знаходяться на зберіганні в Бердичівському МВВС, знищити.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий