Рішення від 31.01.2011 по справі 2-10/11

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 2-10/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2011 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Чорної Л.М.

при секретарі Нахильчук С.Ф.

представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника служби у справах дітей ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Красилівської районної державної адміністрації, третьої особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на 2/3 частин квартири та визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявленого позову позивачі посилаються на те, що з відповідачем ОСОБА_4 вона ОСОБА_4 перебуває в шлюбі, зареєстрованому 11.06.1986 року в відділі РАГС Красилівського районного управління юстиції. Після реєстрації шлюбу вона перейшла проживати до відповідача в квартиру АДРЕСА_1, де і була прописана (зареєстрована). У них народилося двоє дітей, син Руслан-22.01.987 року народження та дочка Олександра-12.01.1998 року народження, які також з дня свого народження та до цього часу проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. З 1995 року вони періодично проживали в м.Красилові, а періодично за кордоном, куди змушені були поїхати в пошуках роботи. В 2003 році, в зв»язку з хворобою доньки, вона повернулась в м.Красилів. Проживали вони в ІНФОРМАЦІЯ_2, де вона зробила ремонт на що витратила значні кошти, частина з яких в сумі 17140,80 грн. підтверджується накладними, доданими до даного позову. Відповідач з сином повернулись з-за кордону в 2007 році. В 2008 році в їхній сім»ї почали виникати конфлікти. Відповідач інтересами сім»ї не цікавився, жив в своє задоволення, зловживав спиртними напоями, порушував подружню вірність, виганяв її з дітьми з квартири. 13.08.2009 року відповідач ОСОБА_4 викинувши її та дітей особисті речі з квартири, закрив вхідні двері, поставивши штабу. Саме після цих дій відповідача ОСОБА_4 вони, позивачі, взнали, що квартира, в якій вони постійно проживають, ще в 1993 році була приватизована відповідачем, а в липні 2009 року продана ОСОБА_8, який є його рідним братом, згідно договору купівлі-продажу посвідченого 03.07.2009 року приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №1227. Згідно п.4 ст.5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир державного житлового фонду одержують громадяни України які постійно проживають в цих квартирах, а на підставі п.2 ст.8 цього Закону передача займаних квартир здійснюється в спільну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають в даній квартирі. Вони, позивачі, являючись членами сім»ї відповідача ОСОБА_4 постійно проживали у спірній квартирі, мали право на її приватизацію. Відповідач, який обманним шляхом, змусив її, ОСОБА_4 знятись з реєстрації в квартирі та зареєструватись до будинку, який є непридатним для проживання, саме в цей час приватизував спірну квартиру. Під час приватизації спірної квартири відповідач скрив те, що в квартирі крім нього, проживає вона та діти, які мали право на її приватизацію.

В спірній квартирі на час оформлення договору купівлі-продажу постійно проживала та проживає до цього часу неповнолітня дочка, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, однак відповідач ОСОБА_4 умисно приховав дану обставину, ввівши в оману приватного нотаріуса. Правочин, що вчиняється батьками (усиновителями) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

Просять визнати частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, видане Комісією по приватизації при Красилівській районній державній адміністрації за №219 від 21.10.1993 року на вказану квартиру. Визнати за ними, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину спірної квартири за кожним, а всього на 2/3 частини квартири. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивачка, представник позивачки підтримали заявлені вимоги, просять їх задовольнити в повному об»ємі.

Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримав.

Відповідачі, їх представник в суді позов не визнали, суду пояснили, що приватизація квартири проведена у відповідності до діючого законодавства, оскільки позивачка сама добровільно на момент проведення приватизації виписалась із спірної квартири і прописалась разом із сином у власний будинок по вул. Зеленій, 18 в м. Красилові. Проведення приватизації без її участі не оспорювала починаючи з 1993р., тому пропустила строки позовної давності звернення до суду з даним позовом. Договір купівлі-продажу квартири також проведено у відповідності до закону, тому в позові просять відмовити.

Представник служби у справах дітей вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки права неповнолітньої дочки сторін ущімлені внаслідок проведеної приватизації та укладеного договору купівлі- продажу спірної квартири.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд находить позовні вимоги не підлягаючими задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11 червня 1986р., що стверджується свідоцтвом про одруження виданим відділом РАГС Красилівського районного управління юстиції. Після одруження позивачка перейшла поживати в квартиру АДРЕСА_3, де була зареєстрована з 20.01.1987р. по 05.03.1993р. разом із сином ОСОБА_6, що стверджується довідкою Красилівської ЖЕК № 3379 від 31.08.2009р.

Згідно довідки Красилівського районного бюро технічної інвентаризації № 189 від 09.09.2009р. за ОСОБА_4 зареєстровано нерухоме майно- квартира № 35 по вул.Лермонтова,1 в м. Красилові згідно свідоцтва про право власності виданого 21.10.1993р. на підставі розпорядження Красилівської райдержадміністрації №219 від 27.11.1992р.

Як вбачається з даної довідки приватизація спірної квартири проведена після того як позивачка знялась з реєстрації у вказаній квартирі разом із сином ОСОБА_6, що стверджується довідкою ЖЕК № 152 від 15.10.1993р. про склад сім»ї ОСОБА_10, оскільки на момент проведення приватизації прізвище відповідача було ОСОБА_10, довідка про зміну прізвища відділу РАЦС № 46 від 30.03.2007р.

Добровільне зняття позивачки з реєстрації у вказаній квартирі до проведення її приватизації, а також та обставина, що позивачка знала про проведення приватизації спірної квартири стверджується самою позовною заявою, де вона зазначає, що «відповідач обманним шляхом змусив її, ОСОБА_4, знятись з реєстрації в квартирі та зареєструватись в будинку, який є непридатним для проживання,саме в цей час приватизував спірну квартиру», тобто знаючи про приватизацію квартири ще в 1993р. позивачка не оспорювала її проведення, тим самим з цим погодилась.

Лише з часу коли стосунки між нею і відповідачем погіршились, починаючи з 2008р., як зазначено в поданій позовній заяві, позивачка ставить питання про визнання приватизації спірної квартири недійсною. Однак згідно Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир державного житлового фонду одержують громадяни України які постійно проживають в цих квартирах, а на підставі п.2 ст.8 цього Закону передача займаних квартир здійснюється в спільну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають в даній квартирі.

Підтвердженням місця проживання особи є її реєстрація за вказаним місцем проживання, оскільки позивачка не була зареєстрована у вказаній квартирі, її згоди на проведення приватизації не вимагалось.

При здійснені приватизації спірної квартири приймав участь лише відповідач, як наймач житлового приміщення і єдина особа, яка була зареєстрована за вказаною адресою. Позивачка та їх син проживали у квартирі наймача,як члени його сім»ї, мали право на приватизацію вказаної квартири в рівних частках, проте своїм правом не скористались в зв'язку з чим свідоцтво про право приватної власності на вказану квартиру було видано органом приватизації на ім»я відповідача ОСОБА_4,що не суперечить діючому на той час Житловому кодексу України та законодавству про приватизацію житлового фонду. Окрім того на момент приватизації спірної квартири позивачка мала у власності житловий будинок по вул.Зеленій, 18 в м. Красилові та земельну ділянку, куди добровільно прописалась, що стверджується актом обстеження вказаного будинку від 25 серпня 2009р.

Доказів того, що відповідач обманним шляхом змусив її прописатись у належному їй будинку по вул. Зелена,18 в м. Красилові позивачка суду не надала. В зв»язку з наведеним позивачку слід вважати забезпеченою житлом на момент приватизації спірної квартири.

Подальші дії відповідача щодо спірної квартири також відповідають діючому законодавству, оскільки при оформленні договору купівлі-продажу приватизованої квартири, інших осіб в даній квартирі зареєстровано не було, вказана квартира належала особисто ОСОБА_4 і перевіряти наявність проживаючих в даній квартирі інших осіб в обов»язики нотаріуса не входило, про що зазначила в поданій суду письмовій заяві приватний нотаріус ОСОБА_9, яка здійснювала оформлення договору купівля-продажу спірної квартири АДРЕСА_4 3 липня 2009р. за реєстровим № 1227.

На момент приватизації квартири АДРЕСА_5 дочка сторін, ОСОБА_5, ще не народилась, тому її права ніяк не можуть бути ущемлені, як стверджує представник служби у справах дітей. Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що сторони довгий час перебували на роботі в Греції, коли діти хворіли відповідач не піклувався про них. Квартира, де сторони проживали належала відповідачу, хто в ній був прописаний на момент приватизації не знає.

В зв»язку з наведеним заявлені вимоги позивачки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88,212, 213, 215 ЦПК України,

ст.ст. 203 ЦК України, ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду»,суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третіх осіб: Комісії по приватизації при Красилівській районній державній адміністрації, приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на 2/3 частин квартири та визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_12