Марківський районний суд
Справа № 417/15/14-ц
07.02.2014
Марківський районний суд Луганської області
в складі головуючого судді Логвіненка Т. Г.
народних засідателів: Струк Є. М., Глущенко О. А.
при секретарі Грибєнік О. В.
розглянувши у судовому засіданні в с-щі Марківці справу за заявою лікаря-фтизіатра Марківського РТМО про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_1,-
05.02.2014 заявник звернулася до суду з заявою про надання дозволу на обов'язкову госпіталізацію в протитуберкульозний заклад ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи це тим, що він спостерігається у лікаря-фтизіатра і знаходиться на диспансерному обліку з 2009 року з приводу наявної у нього тяжкої форми туберкульозного захворювання з бактеріовиділеннями. Він неодноразово лікувався у різних стаціонарних та амбулаторних протитуберкульозних закладах, останній раз - у Лисичанському протитуберкульозному диспансері з 13.08.2012 по 14.09.2013, який самовільно покинув. На неодноразові виклики лікаря-фтизіатра Марківського РТМО, з метою обстеження та лікування, ОСОБА_1 не з'являється та відмовляється від стаціонарного лікування.
Заявник, лікар-фтизіатр Марківського РТМО ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, надала заяву в котрій прохала справу розглянути у її відсутність. Свої вимоги підтримує.
За даними Марківського РТМО, ОСОБА_1 становить загрозу розповсюдження хвороби, а тому суд, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 285 ЦПК України, дійшов до висновку про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2009 року знаходиться на диспансерному обліку в лікаря-фтизіатра Марківського РТМО у зв'язку з наявністю в нього туберкульозного захворювання з бактеріовиділеннями та відповідно до висновку потребує обов'язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу, так як від проходження лікування в добровільному порядку відмовляється.
Відповідно до частин 1,3 статті 11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.
Враховуючи, що ОСОБА_1 хворіє на заразну форму туберкульозу та становить загрозу розповсюдження хвороби, що стверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого ТБ 09, а також при проходженні лікування в Лисичанському протитуберкульозному диспансері самовільно покинув відділення також відмовлявся від лікування у лікаря-фтизіатра Марківського РТМО та на виклики не з'являється, суд вважає, що хворий підлягає обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозного закладу строком на три місяці.
Керуючись наведеним, ст.ст.10, 70, 212-215, 285-286, 293 ЦПК України суд, -
Заяву лікаря-фтизіатра Марківського РТМО про надання дозволу на обов'язкову госпіталізацію в протитуберкульозний заклад ОСОБА_1, задовольнити у повному обсязі.
Направити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу строком на три місяці.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя: Т. Г. Логвіненко
Народні засідателі:
ОСОБА_3
ОСОБА_4