Справа № 11-459 Головуючий у І інстанції Карпович
Категорія 2 Доповідач у 2 інстанції Каленченко
Іменем України
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Миколюка В.М.
суддів Каленченко Н.О., Колокольнікової Н.М.
за участю прокурора: Скрипки І.
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3
представника потерпілих ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_1, старшого помічника прокурора Яготинського району та потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_2
О.О. на вирок Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого, -
засуджено ст.128 КК України до 2 років обмеження волі. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, в розмірі 25 000 / двадцять п"ять тисяч гривен ,-
Згідно вироку 20 грудня 2010 року близько 12 години, під час розпиття спиртного ОСОБА_6 та ОСОБА_5, в приміщенні тимчасового проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, між ними на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої ОСОБА_5 почав виганяти ОСОБА_6 з будинку. Під час цього ОСОБА_5 штовхнув руками ОСОБА_6 в грудну клітку від чого той впав та вдарився головою об поверхню дверної коробки у веранді будинку.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 28 січня 2011 року встановлено, шо на тілі трупа ОСОБА_6 виявлені забійна рана лівої брови та закрита внутрішньочерепна | травма з місцем прикладання сили в потиличну ділянку зліва, що проявилася у вигляді крововиливу в м»які тканини потиличної ділянки голови, двох солітарних гематом в речовині головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку в місці прикладання сили та в сах лобних та правої скроневої долей (протиударні). Забійна рана брови характерна для дії тупого предмету та носить ознаки легкого тілесного ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоровая. Вищеописана черепно-мозкова травма характерна для падіння з висоти власного зросту на необмежену поверхню та носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Прискорення тіла перед падінням і отримання внутрішньочерепної травми, могло мати місце від поштовху руками або іншими предметами в частини тіла, що розташовані нижче голови.
Таким чином. ОСОБА_5 не передбачав настання шкідливих наслідків своїх дій, хоча і повинен був й міг передбачити, що штовхаючи ОСОБА_6. той може вдаритися головою. Таким чином ОСОБА_5 повинен був та міг передбачити, що своїми діями може заподіяти потерпілому необережне тяжке тілесне ушкодження.
Не погоджуючись з вироком суд) першої інстанції захисник засудженого ОСОБА_1 подав апеляцію в якій посилається па те, що даний вирок підлягає до зміни, в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, тяжкості злочину та особі засудженого та істотного порушення кримінально -процесуального закону. Мотивує це тим, що суд при постановленні вироку не виконав вимог ст. 65 КК України, а саме, не врахував, що раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_5М не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, в скоєному розкаюється, на лікування ОСОБА_6 та на його поховання була надана посильна матеріальна допомога, що в судовому засіданні не заперечували і потерпілі. Крім того, на думку захисника засудженого, судом порушені вимоги кримінально - процесуального законодавства при зміні запобіжного заходу з підписки про не виїзд на взяття, під варту, що суперечить вимогам ст.ст. 148. 155 КК України та ст. 57 ВТК України. Захисник засудженого ОСОБА_1 просив скасувати запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту та звільнити його з-під варти, а також змінити вирок Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2011 року та застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.
На даний вирок прокурор, який приймав участь у першій інстанції подав апеляцію в якій просить скасувати вирок Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2011 року, постановленого щодо ОСОБА_5 за ст. 128 КК України як незаконний, а справу - направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства. Свою позицію обґрунтував тим. що суд першої інстанції, змінивши ОСОБА_5 запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою, не навів виняткових обставин, які б давали підстави для взяття засудженого під варту. ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочину передбаченого ст. 128 КК України, санкція даної статті не передбачає покарання у виді позбавлення волі. Крім того, як зазначає прокурор, мотивувальна частина зазначеного вироку не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а саме не містить в собі висновок про наслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_5 - смерті потерпілого ОСОБА_3
В апеляції потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вважають, що вирок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки досудове та судове слідство проведено неповно. Також, судом першої інстанції не правильно застосовано кримінальний закон та істотно порушено кримінально-процесуальний закон, тобто постановлений вирок є явно не справедливим в зв'язку з неправильною кваліфікацією дій засудженого. Апелянти зазначають про те. що мотивувальна частина вироку не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, а саме відсутність вказівки про наслідок дій ОСОБА_5 - смерті потерпілого ОСОБА_6 Окрім того, вирішуючи питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 судом не враховано, шо ст. 128 КК України передбачає відповідальність за заподіяння з необережності тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, і не охоплює настання в результаті цих дій таких наслідків як смерть потерпілого.
З інших матеріалів справи, зокрема, показань самого засудженого, свідків, даних протоколів огляду місця події, відтворення обстановки й обставин події, убачається, що ОСОБА_5 маючи умисел на нанесення удару ОСОБА_6. передбачав можливість отримання в результаті цього тяжких тілесних ушкоджень або смерті потерпілого. Про це свідчить., зокрема, наявність на тілі ОСОБА_6 інших ушкоджень, крім тих, що виникли в результаті падіння з висоти власного зросту на необмежену поверхню, а саме забійна рана брови.Його дії мають бути кваліфіковані за ст. 121 ч 2 . або 119 КК України. Просять вирок скасувати . а справу повернути на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляцій потерпілих та засудженого, захисника , засудженого, який підтримав апеляцію захисника, апеляції прокурора та потерпілих просив залишити без задоволення, потерпілих та їх представника, які підтримали свою апеляцію. апеляцію прокурора та захисника засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцію захисника необхідно залишити без задоволення . а апеляції прокурора та потерпілих задовольнити частково.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України послався на ряд доказів і поклав в основу вироку.
Суд першої інстанції визнав доведеним те, що ОСОБА_5 20.12.2010 р близько 12 години на групті раптово виниклих відносин з ОСОБА_6 став виганяти останнього з будинку співмешканки за адресою м.Яготин. вул. Котовського 7 . Між ними виникла сварки , в ході якої Калита М штовхнув руками ОСОБА_6 в грудну клітку . від чого той упав та ударився головою об поверхню дверної коробки у веранді будинку.
Відповідно до вимог ст.334 ч.І К ГІК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення , визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
В порушення зазначених вимог закону мотивувальна частина обвинувального вироку не відповідає не тільки фактичним обставинам справи, а відсутня вказівка про наслідки злочину. - смерть ОСОБА_6
Як убачається із вироку, показів підсудного, свідків в ході досудового і судового слідства мають місце протиріччя , які не усунуті в ході судового слідства в частині сварки та бійки з ОСОБА_3 Із вироку не вбачається чому суд взяв до уваги докази, а інші відкинув та не мотивував цього.
В порушення вимог КПК України суд перерахував докази по справі, але не дав жодного аналізу доказам по справі.
Висновок суду у вироку про доведеність вини ОСОБА_5 у пред»явленому обвинуваченні органами досудового слідства є передчасним, оскільки судом залишились недослідженими такі обставини, з»ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.128 КК України не передбачає смерті потерпілого, а тільки отримання з необережності тяжкого або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, показання потерпілих та свідків не можна вважати належними доказами, оскільки у протоколі судового засідання ніхто з них судом не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову від дачі показів.
За таких обставин, вирок суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить вжити заходів для повного, всебічного дослідження обставин справи, дати належну оцінку зібраним доказам, врахувати і ретельно перевірити усі доводи, на які посилаються потерпілі, захисник та прокурор у апеляціях , в залежності від чого постановити по справі законне і обгрунтоване рішення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365. 366 КПК України колегія суддів,-
Апеляцію захисника залишити без задоволення. Апеляції
прокурора та потерпілих задовольнити частково. Вирок щодо ОСОБА_5 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суд іншим складом суду.
Судді