Справа № 11-376 Головуючий у І інстанції Бугіль
Категорія 4 Доповідач у 2 інстанції Каленченко
Іменем України
14 квітня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Шроля В.Р.
суддів Каленченко Н.О., Костенко І.В.
за участю покурора ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Яготинського районного суду Київської області від 13 січня 2011 року, яким, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,дітей не маючого, військовозобов'язаного, не працюючого, судимого за ст. 198 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на 1 рік, згідно ст.. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, згідно постанови Яготинського районного суду від 16 червня 2004 року іспитовий строк скасовано, направлений для відбуття покарання в Ірпінському центрі № 132 по 25 серпня 2006 року; зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживав ІНФОРМАЦІЯ_5,
Засуджено за ст. 121 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців. Стягуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь експертних установ 3389 (три тисячі вісімдесят дев'ять) гривень 68 копійок,
Згідно вироку ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого. Злочин вчинений при таких обставинах: Так, ОСОБА_2 9 серпня 2010 року близько 18 години будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поряд з подвір'ям будинку № 178 в с. Сулимівка Яготинського району Київської області, під час сварки із ОСОБА_4 на грунті особистих неприязнених стосунків, із-за вживання спиртних напоїв, умисно заподіяв удари руками у голову ОСОБА_4, від чого останній не втримавшись упав на лавочку. В подальшому, коли ОСОБА_4 зайшов "на територію подвір'я та підійшов до вхідних дверей будинку ОСОБА_2 продовжуючи свій умисел, підійшов до ОСОБА_4 та продовжив наносити удари руками у область грудної клітки ОСОБА_4 Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 11 серпня 2010 року помер в будинку за вищевказаною адресою.
На вирок суду помічник прокурора Яготинського району подав апеляцію, але до початку її розгляду відкликав.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, засуджений подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок щодо нього через невідповідность висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому апелянт посилається на те, що при винесенні вироку суд не взяв до уваги докази, які мають істотне значення при призначення терміну покарання. Зокрема, на думку засудженого, в матеріалах справи від сутні беззаперечні докази, що саме від його ударів, а не від інших тілесних ушкоджень помер потерпілий ОСОБА_4 У вироку зазначено, що від його удару потерпілий не втримавшись упав на лавочку. Не виключено, що саме від цього він отримав тілесні ушкодження, як і в подальшому привели до його смерті. Також, не доведено, що дії його були направлені саме на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Наявні в кримінальній справі докази, за виключенням тих процесуальних дій, що проведені за його участю, не несуть об'єктивних доказів його вини. В справі відсутні інші безпосередні докази, які б беззаперечно доводили його вину саме в інкримінованому йому злочині. Незалежно від усього приведеного, усвідомлюючи ту обставину, що померла людина, він повністю визнав свою вину.
Невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого полягає в наступному. При призначенні покарання суд не врахував той факт, що він визнав свою вину у вчиненні злочину повністю , написав яку з повинною, та не було враховано, що є особою, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Усвідомлюючи безповоротність наслідків, визнав в повному обсязі розмір завданої моральної шкоди. Суд дійшов помилкового висновку про те, що єдиною можливістю для його перевиховання буде необхідне позбавленні волі на призначений термін 8 років 6 місяців.
Цей термін покарання є невиправдано:суворою мірою. Він жодним чином не заперечує проти того , що має понести покарання, але таке покарання має обґрунтовуватись належним чином. Він хоче якнайшвидше відшкодувати потерпілій завдані їй моральні збитки. Однак, знаходячись в місцях позбавлення волі такої змоги не матиме. Апелянт просив змінити вирок Яготинського районного суду Київської області від13 січня 2011 року та призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, апеляція засудженого ОСОБА_2не підлягає до задоволення.
Як видно з матеріалів справи, обставини, які мали істотне значення для правильного її вирішення, органами досудового слідства і судом досліджені згідно з вимогами кримінально-процесуального закону, порушень вимог закону, котрі були б істотними і тягли за собою скасування вироку, по справі не допущено, а висновки суду про винуватість ОСОБА_2І у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними в судовому засіданні доказами, які викладені у вироку.
Так , ОСОБА_2 як в ході досудового так і судового слідства повністю себе визнав винним в заподіянні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень 09.08.2011 року, від яких останній помер 11.08.20011 року . У явці з повинною, написаною власноручно ОСОБА_2, останній зізнався в тому, що спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 Свої показання ОСОБА_2 уточнив під час відтворення обстановки і обставин подій в присутності понятих , де докладно показував обставини побиття ним 09.08.2011 року ОСОБА_4.
Ці показання засудженого досудовим слідством та судом перевірялися і знайшли своє підтвердження в показах свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, Тряв»янко О.І. , ОСОБА_10, а також протоколі огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи № 11/т від 1 жовтня 2010 року згідно якого, на тілі ОСОБА_4 виявлені забійні рани волосяної частини голови та обличчя, чисельні крововиливи обличчя, грудної клітки та кінцівок, множинні двобічні переломи ребер та тіла грудини. Тілесні ушкодження характерні для дії тупих предметів і могли виникнути від прямих ударів, перелом тіла грудини міг виникнути при ударі передньою поверхнею грудної клітки об дерев'яну лавку. При цьому по грудній клітці було завдано не менше трьох ударів зі значною силою в ділянки переломів ребер, а також не менше двадцяти ударів зі значно меншою силою по обличчю, волосяній частині голови. Ушкодження виникли більше ніж за добу до смерті, за давністю можуть відповідати 9 серпня 2010 року. Переломи ребер та тіла грудини в сукупності носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і в даному випадку привели до смерті.
Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом за ст. 121 ч.2 КК України.
Суд при призначені покарання ОСОБА_2 дотримався вимог ст. 65 КК України, згідно з якого засудженому призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Підстав для застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Яготинського районного суду Київської області від 13 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 без зміни.
.
Судді: