16 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/603/14
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Петричкович К.І.
за участі сторін:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: не з'явилися;
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 до Рахівського районного управління юстиції в особі державного реєстратора Петращук І.В. реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 16 вересня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 вересня 2014 року.
24 лютого 2014 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 з позовною заявою до Рахівського районного управління юстиції в особі державного реєстратора Петращук І.В. реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, якою просили суд: "1. Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора на нерухоме майно Петращук І.В. реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, яким визнано право спільної сумісної власності на мансардні приміщення реконструйованої квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_13 та ОСОБА_14; 2. Скасувати державну реєстрацію права власності на мансардні приміщення реконструйованої квартири АДРЕСА_1; 3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 30.04.2013 р.; 4. Витребувати для належного судового дослідження з реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції оригінали всіх документів, на підставі яких проводилася державна реєстрація права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1; 5. Зобов'язати реєстраційну службу Рахівського районного управління юстиції надати суду інформацію про фактичних власників квартири АДРЕСА_1."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Калинич Я.М.) від 13 березня 2014 року було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
02 червня 2014 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, що занесена до журналу судового засідання (суддя Калинич Я.М.) залучено ОСОБА_15 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
23 червня 2014 року на підставі протоколу № 9 зборів суддів Закарпатського окружного адміністративного суду, у зв'язку із закінченням повноважень судді Калинич Я.М. з 22 червня 2014 року, було вирішено питання щодо повторного автоматизованого розподілу адміністративних справ, де головуючим суддею була суддя Калинич Я.М..
04 серпня 2014 року розпорядженням № 22 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 до Рахівського районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, ОСОБА_13, ОСОБА_14 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_15 про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - у частині вимог до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 залишено без розгляду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року, що занесена до журналу судового засідання, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (том 2 а.с. 39).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 квітня 2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Петращук Іван Васильович здійснив реєстрацію об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_14 та ОСОБА_13 по 1/2 частині кожному. Дії державного реєстратора позивачі вважають такими, що порушують чинне законодавство, оскільки реєстрація квартири АДРЕСА_1, яка реконструйована ОСОБА_14 шляхом надбудови мансардних приміщень із суттєвим збільшенням їх площі за рахунок приміщення в об'ємі частини горища будинку АДРЕСА_1 яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників будинку та за наявності заперечень щодо такої реконструкції з боку мешканців будинку. Оскільки друга частина квартири зареєстрована за ОСОБА_13, ОСОБА_14 повинна була надати довіреність або інший документ, який дозволяє їй вчиняти дії від імені ОСОБА_13 щодо реконструкції надбудови мансардних приміщень. За відсутності такого документа, державний реєстратор здійснив реєстрацію об'єкта нерухомого майна щодо особи, яка не надавала своєї згоди на проведення реєстраційних дій та на підставі заяви особи, яка не мала права на відповідне звернення, а також за відсутності письмової згоди співвласників майна, що перебуває у спільній сумісній власності.
Відповідач позовні вимоги не визнавав з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Зокрема, відповідач зазначив, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки в законодавстві у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не визначено чітко процесуальної форми згоди співвласників об'єкта нерухомого майна щодо проведення його реконструкції. Відповідно до доручення від 03.08.2011 року № 1-874, посвідченого державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І., згідно якого ОСОБА_13 уповноважив ОСОБА_17 діяти від його імені стосовно відчуження та здійснення інших процесуальних дій щодо квартири АДРЕСА_1 Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек сформованих при розгляді заяви, записи про іпотеки чи інші обтяження, які б унеможливлювали реєстрацію реконструйованого нерухомого майна за ОСОБА_14 та ОСОБА_13 - відсутні.
Відповідно до заяв позивачів такі просять розгляд справи здійснити за їх відсутності. Вказують на те, що від їх імені буде діяти голова кооперативу ОСОБА_1, яка також є позивачем.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до Витягу з рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради від 24 червня 2010 року № 63 "Про погодження будівництва, добудови, дозвіл на виготовлення містобудівного обґрунтування", ОСОБА_14, мешканці АДРЕСА_1 було надано дозвіл на вчинення добудови мансардних житлових приміщень над власною однокімнатною квартирою, що знаходиться на 5-му поверсі з метою поліпшення житлових умов.
Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2011 року в задоволенні позову про скасування рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради від 24 червня 2010 року № 63 "Про погодження будівництва, добудови, дозвіл на виготовлення містобудівного обґрунтування" було відмовлено.
Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2011 року було скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог (том 1 а.с. 35-37).
Таким чином станом на 29 листопада 2012 року рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради від 24 червня 2010 року № 63 "Про погодження будівництва, добудови, дозвіл на виготовлення містобудівного обґрунтування" було скасоване, а відтак дозвіл на вчинення добудови мансардних житлових приміщень над власною однокімнатною квартирою, наданий цим рішенням ОСОБА_14, був скасований.
Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2084178 від 30 квітня 2013 року - державний реєстратор прав на нерухоме майно Петращук Іван Васильович реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції здійснив реєстрацію об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_14 та ОСОБА_13 по ? частині кожному (Том 2 а.с. 94).
В цей же день, цим же державним реєстратором було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (Серія НОМЕР_1) Індексний номер 3124909 від 30 квітня 2013 року щодо квартири АДРЕСА_1, загальною площею 92,9 кв.м та житловою площею 57 кв.м (Том 2 а.с. 95).
Відповідно до вказаного свідоцтва квартира АДРЕСА_1, загальною площею 92,9 кв.м та житловою площею 57 кв.м на праві приватної спільної сумісної власності належить громадянам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по 1/2 частці кожному.
Відповідно до статті 9 частини 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV (далі по тексту Закон України № 1952-IV), державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до статті 16 частин 3 та 11 Закону України № 1952-IV, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, що необхідні для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб.
Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року за № 703, який був чинний до 12 лютого 2014 року (далі по тесту - Порядок, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до пункту 9 абзацу 5 Порядку, у разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.
Відповідно до пункту 10 абзацу 3 Порядку, документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію.
Відповідно до пункту 13 абзацу 1 Порядку, у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
За запитом Закарпатського окружного адміністративного суду на адресу останнього Реєстраційною службою Рахівського районного управління юстиції було надіслано справу № 53578721236/07.3-12 щодо об'єкту нерухомого майна: квартира, адреса якої: АДРЕСА_1
Відповідно до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що була подана громадянкою ОСОБА_14 30 квітня 2014 року (а.с.а.с. Том 2 а.с. 89), остання діяла також від імені ОСОБА_13.
При складанні вказаної вище заяви, громадянка ОСОБА_14, яка діяла також в інтересах ОСОБА_13, вказала державному реєстратору прав на нерухоме майно реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Петращук Івану Васильовичу паспорт для виїзду за кордон, що виданий на ім'я ОСОБА_13 серії, номер НОМЕР_2, що виданий 14041996 року, видавник 2 CZE, як на документ, що посвідчує особу ОСОБА_13.
Також у вказаній заяві громадянка ОСОБА_14, як уповноважена особа громадянина ОСОБА_13, вказала на документ за № I-874 від 03 серпня 2011, що виданий Рахівською ДНК, який підтверджує її повноваження.
В матеріалах справи № 53578721236/07.3-12 щодо об'єкту нерухомого майна: квартира, адреса якої: Закарпатська область, Рахівський район, АДРЕСА_1, що надані Закарпатському окружному адміністративному суду Реєстраційною службою Рахівського районного управління юстиції, міститься копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, що виданий на ім'я ОСОБА_13, який дійсний до 07 лютого 2012 року (Том 2 а.с. 91).
Також в матеріалах справи № 53578721236/07.3-12 щодо об'єкту нерухомого майна: квартира, адреса якої: АДРЕСА_1, що надані Закарпатському окружному адміністративному суду Реєстраційною службою Рахівського районного управління юстиції, міститься копія довіреності, яка посвідчена 03 серпня 2011 року нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. та яка зареєстрована в реєстрі за № 1-874 (Том 2 а.с. 92).
Відповідно до цієї довіреності, ОСОБА_13 уповноважує ОСОБА_14 подарувати ОСОБА_15 належну йому на праві власності 1/2 частину квартири за АДРЕСА_1 а також представляти його інтереси у взаємовідносинах з усіма без винятку установами та органами з питань, пов'язаних із укладанням та належним оформленням договору дарування. Нотаріус Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. встановила особу ОСОБА_13 на підставі паспорта НОМЕР_2, що виданий 2 CZE 14 квітня 2006 року.
Таким чином судом встановлено, що документ, на підставі якого був ідентифікований ОСОБА_13 нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. під час посвідчення довіреності у серпні 2011 року, має іншу дату його видачі (значно пізнішу) ніж дата видачі документу, на який вказала ОСОБА_14 30 квітня 2013 року у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, документ, який надала вказана громадянка державному реєстратору Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції (копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон) був уже недійсним.
Відповідно до статті 237 частини 1 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до статті 244 частини 3 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Зі змісту вказаної норм ЦК України можна зробити висновок, що довіритель сам визначає у виданій ними довіреності обсяг прав та обов'язків щодо довіреної особи, тобто у виданій довіреності зазначається на які саме дії уповноважена особа.
У зв'язку з цим Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що ОСОБА_14 під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі не було пред'явлено документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені таких осіб, зокрема ОСОБА_13.
Довіреність від 03 серпня 2011 року не надавала можливості громадянці ОСОБА_14 вчиняти дії в інтересах ОСОБА_13 щодо реєстрації права власності на ? спірної квартири.
Також під час судового розгляду було встановлено, що квартира за АДРЕСА_1
Відповідно до довідки від 25 лютого 2012 року за № 17, що видана КП "Рахівське иіське БТІ" Рахівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1, забудівниками, якої є ОСОБА_14 та ОСОБА_13 (Том 2 а.с. 93).
Крім того, відповідно до статті 382 частини 2 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до статті 10 частини 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 "У справі за конституційним зверненням ОСОБА_18 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)" вказав наступне. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Відповідно до пункту 1 абзацу 3 Порядку, реконструкція це є реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування.
Відповідно до пункту 46 абзацу 7 Порядку, у разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на реконструйований об'єкт нерухомого майна, що до проведення реконструкції належав на праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна щодо проведення його реконструкції.
Таким чином, громадянка ОСОБА_14 повинна була подати державному реєстратору Реєстраційної служби Рахівського управління юстиції, крім інших документів, письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна щодо проведення його реконструкції. Під час розгляду даної адміністративної справи було встановлено, що такої письмової згоди відповідачеві подано не було. Всупереч цьому, останній таку реєстрацію здійснив без такої письмової згоди всіх співвласників.
Відповідно до статті 9 частини 2 пункту 6 та статті 18 частини 2 Закону України № 1952-IV, державний реєстратор, в тому числі, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.
Відповідно до пунктів 42, 43 Порядку державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Державний реєстратор оформляє свідоцтво про право власності на нерухоме майно в двох примірниках, підписує і засвідчує їх печаткою, один з яких орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові разом з витягом з Державного реєстру прав, а другий долучає до реєстраційної справи.
Відповідно до статті 2 частини 1 абзацу 2 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.
За змістом вказаних норм, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, є підставою для державної реєстрації цих прав. Ці акти видаються спеціально уповноваженим на те особами. Видача таких свідоцтв про право власності на нерухоме майно здійснювалася за єдиною визначеною процедурою, встановленою Порядком. Таким чином, ознаками свідоцтва про право власності на нерухоме майно є: видача органом виконавчої влади; видача в межах процедури державної реєстрації права та їх обтяжень; єдиний порядок оформлення; фіксування факту державної реєстрації права власності. Оскільки порядок видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами, в тому числі щодо скасування таких свідоцтв.
Дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена у Постанові Пленуму цього суду від 20 травня 2013 року за № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів".
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами в розумінні статті 70 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних рішень. Тому суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Задовольняючи позовну заяву частково суд виходить з того, що позовна вимога позивачів, яка викладена у пункті 1 прохальної частини позовної заяви, поглинає позовну вимогу позивачів, яка викладена у пункті 2 прохальної частини позовної заяви. Вимоги, що заявлені позивачами та які містяться у пунктах 4 та 5 прохальної частини позовної заяви за своєю суттю є клопотаннями, на задоволенні яких позивач, який приймав участь у розгляді справи, не наполягав.
Керуючись статтями 11,70,71,86, 160-163 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 до Рахівського районного управління юстиції в особі державного реєстратора Петращук І.В. реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Петращук І.В. реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2084178 від 30 квітня 2013 року щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_13 та ОСОБА_14.
Визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (Серія НОМЕР_1) Індексний номер 3124909 від 30 квітня 2013 року щодо квартири АДРЕСА_1, загальною площею 92,9 кв.м та житловою площею 57 кв.м.
У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяС.Є. Гаврилко