24.06.15р. Справа № 904/414/15
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до ОСОБА_2 міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання незаконним і скасування рішення ОСОБА_2 міської ради від 29.01.14р. №2473
Головуючий колегії ОСОБА_3
Судді Назаренко Н.Г.
ОСОБА_4
Представники:
від позивача: ОСОБА_5, дов. № 172 від 13.02.15р.;
від відповідача: ОСОБА_6, дов. № 7/29-1119 від 30.12.14р.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради № 2473 від 29.01.14р. "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_7І.".
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з грубим порушенням вимог Конституції України, земельного законодавства України та з недотриманням висновків, викладених судами у судових рішеннях, прийнятих у справі № 21/5005/3257/2012. Оскаржуване рішення перешкоджає реалізації позивачем права на використання земельних ділянок, розташованих по вул. Парковій, 13а та по вул. Бикова, 2а, для підприємницької діяльності та оформленню їх в користування на умовах оренди та підлягає скасуванню, зокрема, у зв'язку із порушенням відповідачем порядку встановлення та зміни цільового призначення спірних земельних ділянок та прийняттям оскаржуваного рішення всупереч нормам ст. ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що рішення № 2473 від 29.01.14р. прийняте компетентним органом на підставі чинного законодавства. Так, категорія спірних земельних ділянок чітко визначена відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України рішенням ОСОБА_2 міської ради від 19.08.2009р. № 3416 "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації, вилучення, припинення права постійного користування землею та надання земельних ділянок на вулицях Парковій, 13а і Бикова, 2 в оренду та постійне користування", у якому прямо зазначено належність спірних ділянок до земель рекреаційного призначення, базуючи на висновках державної експертизи, що була замовлена позивачем. Вказана категорія спірних земельних ділянок також підтверджується витягами з єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно. У додаткових запереченнях, поданих до суду 01.04.15р., відповідач зазначив, що за результатами розгляду звернення ФОП ОСОБА_1 від 03.02.2015р. № 380/17 про скасування рішення міської ради від 29.01.2014р. № 2473, ОСОБА_2 міською радою винесено рішення від 25.03.2015р. № 3538, яким скасовані п. п. 2, 3 оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги вважає недоцільними та безпідставними.
02.04.2015р. позивачем до господарського суду надані додаткові пояснення, в яких ФОП ОСОБА_1, зокрема, зазначила, що ОСОБА_2 міська рада, відповідно до прийнятого рішення від 25.03.2015р. № 3538, визнаючи незаконність свого рішення в частині підтвердження категорії земельної ділянки як землі рекреаційного призначення для земельних ділянок по вул. Парковій, 13а та Бикова, 2а, підтверджуючи, що діяла при прийнятті рішення незаконно, не скасувала іншу частину оскаржуваного рішення, а саме залишивши начебто необгрунтованими доводи ОСОБА_1 в частині необхідності прийняття рішення за зверненням ФОП ОСОБА_1 про внесення змін до рішення міської ради №3416 від 19.08.2009р., що саме було предметом розгляду на сесії міської ради від 29.01.2014р. №2473. Залишення чинними п.1 та п.4 рішення від 29.01.2014р. №2473 позбавляє суб'єкта господарювання - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 можливості подальшого врегулювання земельних відносин між ОСОБА_2 міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та розгляду будь-яких звернень до міської ради, так як відповіді посадових осіб відповідача, засвідчують відмову від розгляду міською радою таких звернень з підстав, саме на думку посадових осіб органу місцевого самоврядування, що питання були вирішені в рішенні від 29.01.2014р. №2473. ФОП ОСОБА_1 зазначає, що не скасування ОСОБА_2 міською радою в повному обсязі оскаржуваного рішення є порушенням прав та законних інтересів позивача в частині використання земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти торгівлі та громадського харчування, що належать позивачу на праві приватної власності і використовується для підприємницької діяльності, перешкоджанням в оформленні земельних правовідносин та набуття права оренди на ці земельні ділянки відповідно до вимог закону, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.15р. вирішено розглядати справу № 904/414/15 колегіально.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.04.15р. № 256 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 904/414/15 та згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 08.04.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Татарчук В.О., Рудовська І.А.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2015р. справу прийнято до розгляду в колегіальному складі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.06.15р. № 453 у зв'язку із перебуванням судді Рудовської І.А. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/414/15 та згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 02.06.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Назаренко Н.Г., Татарчук В.О.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015р. справу прийнято до розгляду в новому колегіальному складі.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -
Згідно зі ст. ст. 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Судом встановлено, що 19.08.2009р. ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення № 3416 "Про затвердження проектів зем леустрою, технічної документації, вилучення, припинення: права постійного ко ристування землею та надання земельних ділянок на вулицях Парковій, 13а і Бикова, 2 в оренду та постійне користування", яким вирішено:
1. Затвердити:
1.1. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення Існуючого кафе з літнім майданчиком на вул. Парковій, 13а та будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика-навісу на вул. Бикова,2 у Саксаганському районі.
1.2. Міському комунальному закладу "Палац культури імені ОСОБА_8" технічну документацію із землеустрою щодо внесення змін до технічного звіту і: встановлення зовнішніх меж землекористування для облаштування та функціо нування парку та розміщення палацу культури на вул. Бикова,2 у Саксаганському районі.
2. Вилучити із землекористування міського комунального закладу "Па лац культури імені ОСОБА_8" земельні ділянки загальною площею 0,0830 га ті припинити йому право постійного користування земельною ділянкою площею 6,0688 га для облаштування та функціонування парку та розміщення палацу культури по вул. Бикова,2 у Саксаганському районі, підтверджене державним актом на право постійного користування землею від 14.11.2000р. № 494.
3. Надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду для використання в комерційних цілях земельні ділянки рекреаційного призначення:
3.1. Площею 0,123 га терміном на 5 років для розміщення існуючого кафе з літнім майданчиком на вул. Парковій, 13а за рахунок земель:
- раніше наданих їй на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.07.2008р. № 040810800543 - 0,07 га;
- рекреаційного призначення, раніше наданих комунальному заклад "Палац культури імені ОСОБА_8" на підставі державного акта па прав постійного користування землею від 14.1 1.2000 № 494 - 0,0530 га, згідно з де даною схемою.
3.2. Площею 0,0300 га терміном на 2 роки для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика-навісу на вул. Бикова.2 за рахунок земель рекреаційного призначення, раніше наданих комунальному заклад "Палац культури імені ОСОБА_8" на підставі державного акта на прав постійного користування землею від 14.11.2000р. № 494, згідно з доданою схемок
4. Надати міському комунальному закладу "Палац культури імені ОСОБА_8" в постійне користування, без зміни цільовою призначення, земельну ділянку рекреаційного призначення площею 5,8539 га для облаштування та функціонування парку та розміщення палацу культури на вул. Бикова,2 в Саксаганакому районі.
5. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1:
5.1. Виступити замовником виконання робіт щодо внесення та закріплення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості).
5.2. У тримісячний термін від дати прийняття рішення:
- надати до відділу земельно-ринкових відносин виконкому міської ради матеріали щодо винесення меж земельних ділянок у натурі та документи, необ хідні для укладення договорів оренди земельних ділянок;
- укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок та зареєструвати їх в ОСОБА_2 відділі Дніпропетровської регіональної філії дер жавного підприємства "Центр державного земельного кадастру при ОСОБА_6 жавному комітеті України по земельних ресурсах".
5.3. Здійснювати будівництво об'єкта на вул. Бикова,2 відповідно до затвердженої проектної документації.
5.4. Після введення об'єкта на вул. Бикова.2 в експлуатацію:
- протягом місяця після отримання документів, що засвідчують відпо відність об'єкта реконструкції до проектної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, одержати в управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
- надати до відповідної міжрайонної державної податкової інспекції міс та уточнене податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю.
5.5. Охоронні зони інженерних комунікацій у межах земельної ділянки на вул. Парковій, 13а використовувати з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони магістральних трубопроводів, та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.
5.6. Забезпечити виконання вимог:
- викладених у висновках управління містобудування і архітектури виконкому міськради від 06.08.2009р. № 7/943-09 та 22.02.2008р. № 15/236-09, ОСОБА_2 міської санітарно-епідеміологічної станції від 05.02.2008р. № 2/3-455 та 26.09.2007р. № 2/3-4219, ОСОБА_2 відділу природокористування від 19.02.2008р. № 03-зв/358-ОВ та 22.10.2007р. № 03-зв/1475-ОВ, Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей від 05.02.2008р. № 109-К та 09.10.2007р. № 924-К, управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 03.08.2009р. № № 22/285, 22/286;
- ст. 48 Закону України "Про охорону земель", Постанов Кабінету Мі ністрів України від 28.12.2001р. № 1789 та від 01.08.2006р. № 1045.
6. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 та міському комунальному закладу "Палац культури імені ОСОБА_8" виконувати обов'язки землекори стувачів відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.
7. Встановити, що невиконання вимог підпункту 5.2 рішення з вини фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 тягне за собою втрату чинності рішення в цілому.
8. Директору міського комунального закладу "Палац культури імені ОСОБА_8" ОСОБА_9 зареєструвати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою в ОСОБА_2 відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастр при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
9. Скасувати пункт 51 додатка до рішення міської ради від 29.07.2001р. № 3386 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок".
10. Вважати таким, що втратив чинність і підлягає вилученню, державний акт на право постійного користування землею від 14.11.2000р. за № 494.
11. Управлінню Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області внести зміни до земельно-облікової документації.
12. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань регулювання земельних відносин, планування та забудові міста (ОСОБА_10О.), координацію роботи - на заступника міського голови ОСОБА_11
Не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до міської ради з заявою від 17.12.2013р. щодо приведення положень рішення ОСОБА_2 міської ради від 19.08.2009р. № 3416 "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації, вилучення, припинення: права постійного користування землею та надання земельних ділянок на вулицях Парковій, 13а і Бикова, 2 в оренду та постійне користування" до вимог рішень Господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України у справі № 21/5005/3257/2012.
За результатами розгляду звернення позивача ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення від 29.01.2014р № 2473, яким вирішено:
1. Вважати безпідставними та необгрунтованими вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_7 щодо внесення змін до рішення міської ради від19.08.2009 № 3416 "Про затвердження проектів землеустрою, те хнічної документації, вилучення, припинення права постійного користування землею та надання земельних ділянок на вулицях Парковій, 13а і Бикова, 2 в оренду та постійне користування", викладені в зверненні.
2. Направити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 проекти договорів оренди земельних ділянок для розгляду та підписання, відповідно до чинного законодавства України, та залишити категорію земельних ділянок без змін, а саме: землі рекреаційного призначення.
3. Управлінню земельних ресурсів разом з юридичним управлінням ви конкому міської ради (ОСОБА_12, ОСОБА_13Д.) у разі подальшого ухилення суб'єкта господарювання від укладання договорів, оренди земельних ділянок ужити заходів щодо використання суб'єктом господарювання зазначених земельних ділянок у відповідності до чинною законодавства України.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань регулювання земельних відносин, планування та забудови міста, міської комунальної власності (ОСОБА_10О.), координацію роботи - на першого заступника міського голови ОСОБА_8.
Посилаючись на невідповідність рішення ОСОБА_2 міської ради від 29.01.2014р № 2473 нормам Конституції України та чинному законодавству, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради № 2473 від 29.01.2014р. "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_7І.".
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання оскаржуваного рішення від 29.01.2014р. № 2473, міська рада неодноразово зверталась до позивача з пропозиціями укласти договори оренди спірних земельних ділянок, однак сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договорів, зокрема, в частині визначення цільового призначення спірних земельних ділянок.
Водночас, за результатами судових розглядів позовних вимог ОСОБА_2 міської ради про визнання договорів оренди земельних ділянок на вулицях Парковій, 13а і Бикова, 2 укладеним в редакції позивача, господарським судом прийняті рішення про відмову в їх задоволенні, зокрема, з підстав недотримання загального порядку укладання господарських договорів, встановленого ст. 181 Господарського кодексу України, а також через невідповідність запропонованої позивачем редакції договорів нормам ст. ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України (судові рішення від 28.05.2014р. у справі № 904/2120/14, від 02.06.2014р. у справі № 904/2112//14, від 15.12.2014р. у справі № 904/7477/14, які залишені без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, та є такими, що набрали чинності).
Таким чином, на час звернення позивача із даним позовом до господарського суду оскаржуване рішення не є виконаним.
Разом з тим, під час судового розгляду даної справи ОСОБА_2 міською радою розглянуто звернення ФОП ОСОБА_1 від 03.02.2015р. № 380/17 про скасування рішення міської ради від 29.01.2014р. № 2473, за результатами якого міська рада вирішила (рішення від 25.03.2015р. № 3538):
1. Скасувати пункти 2 та 3 рішення ОСОБА_2 міської ради від 29.01.2014 № 2473 «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця Мельни кової М.І.».
2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в тримісячний термін привести використання земельних ділянок площами 0,03 га на вул. Бикова, 2а та 0,123 га на вул. Парковій, 13а у відповідність до встановлено го цільового призначення - землі рекреаційного призначення.
3. Начальнику управління земельних ресурсів виконкому міської ради (ОСОБА_12Ф.) у разі невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пункту 2 рішення, звернутися до відповідних контро люючих органів з питання вжиття заходів реагування в межах наданої компетен ції.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань регулювання земельних відносин, планування та забудови міста, міської комунальної власності (ОСОБА_10О.), пункту 2 - на виконком Саксаганської районної у місті ради (ОСОБА_14В.), координацію роботи - на заступника міського голови відповідно до розподілу обов'язків.
Оскаржуючи рішення ОСОБА_2 міської ради від 29.01.2014р № 2473, позивач зазначає, що вказане рішення позбавляє суб'єкта господарювання - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 можливості подальшого врегулювання земельних відносин із ОСОБА_2 міською радою, порушує права та законні інтереси позивача в частині використання земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти торгівлі та громадського харчування, що належать позивачу на праві приватної власності і використовується для підприємницької діяльності, та в частині набуття права оренди на ці земельні ділянки відповідно до вимог закону, що, на думку позивача, є підставою для його скасування, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.ст. 13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.ст. 142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ОСОБА_2 міської ради від 29.01.2014р. № 2473, прийняте за результатами розгляду звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 17.12.2013р., являється актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки породжує права і обов'язки тільки у суб'єкта, якому він адресований, тобто у позивача.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі, колегія суддів також враховує, що рішенням ОСОБА_2 міської ради № 3538, винесеним 25.03.2015р. за результатами розгляду звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03.02.2015р. № 380/17, вирішено скасувати пункти 2 та 3 рішення ОСОБА_2 міської ради від 29.01.2014 № 2473 „Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця Мельни кової М.І.” та зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в тримісячний термін привести використання земельних ділянок площами 0,03 га на вул. Бикова, 2а та 0,123 га на вул. Парковій, 13а у відповідність до встановленого цільового призначення - землі рекреаційного призначення.
Водночас, колегія суддів зазначає, що рішення ОСОБА_2 міської ради № 3538 від 25.03.2015р. не є предметом розгляду у справі № 904/414/15.
Таким чином, станом на час прийняття рішення у даній справі, оскаржуване рішення не містить конкретних приписів до виконання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та, відповідно, не породжує прав і обов'язків позивача.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, позов, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про розгляд звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування не містить конкретних приписів до суб'єкта, якому вони адресовані. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.
Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_15 ОСОБА_4
Повне рішення складено - 30.06.15р.