за результатами попереднього засідання
02.07.15р. Справа № 904/1938/15
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши справу
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП", м. Дніпропетровськ
Боржник: Публічне акціонерне товариство "АТП 13060" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085)
про визнання банкрутом
Представники:
від боржника: Руських Т.Л. дов. № б/н від 19.12.2014р.
від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Беседін В.І дов. № 010-01/7331 від 06.11.2014р.
розпорядника майна: Гладій О.В пос. № 203 від 28.02.2013р.
від кредитора: Коломійченко Д.П. дов. № б/н від 01.01.2015р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" подано заяву щодо банкрутства Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.15р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 18.03.15 р. о 09:50р.
Ухвалою суду від 18.03.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085). Визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" в загальній сумі 704 044,40 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна призначено Гладія Олександра Васильовича (свідоцтво № 203 від 28.02.2013р.; адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, б-р Катеринославський, 2 ТДК "Босфор", офіс 610). Заяву арбітражного керуючого Загрії Р.О. № 01-34/01-11/253 від 18.03.2015р. задоволено. Заяву - згоду арбітражного керуючого Загрії Р.О. № 02-10/35 від 16.03.15 р. про участь у справі № 904/1938/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" залишено без розгляду. Кандидатуру арбітражного керуючого Вербицького О.В. відхилено. Призначено попереднє засідання суду на 27.05.15 р. о 10:15.
Ухвалою суду від 14.04.15р. клопотання Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № б/н від б/д прийнято до розгляду. Призначено засідання суду на 28.04.2015р. об 11:00.
Ухвалою суду від 28.04.15р. клопотання ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № б/н від б/д залишено без задоволення.
08.05.15. розпорядником майна до суду було подано клопотання № 01-34/02-05 від 07.05.2015р., до якого додано реєстр вимог кредиторів.
19.05.15р. до суду від розпорядника майна Гладія О.В. надійшов звіт про діяльність розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" № 01-34/06-05 від 19.05.2015р. за період з 18.04.15р. по 18.05.15р. Судом звіт прийнято до відома.
26.05.15. розпорядником майна до суду було подано клопотання № 01-34/07-05 від 07.05.2015р., до якого додано реєстр вимог кредиторів.
До суду 27.05.15р. боржником було подано заперечення на заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 27.05.2015р. Судом заперечення прийнято до відома.
Ухвалою суду від 27.05.2015р. відкладено попереднє засідання суду на 04.06.15р. на 10:00 хв. Зобов'язано: Публічне акціонерне товариство "Державний імпортно-експортний банк України" - надати до суду повідомлення про порушення зобов'язання направлене на адресу Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (оригінали до огляду у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи). Публічне акціонерне товариство "АТП 13060" та розпорядника майна - надати письмові пояснення, щодо отримання або не отримання від Публічного акціонерного товариства "Державний імпортно-експортний банк України" повідомлення про порушення зобов'язання, а також інші документи щодо застосування позовної давності.
03.06.15р. представником ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" подано до суду заперечення від 27.05.2015р. на повідомлення арбітражного керуючого Гладія О.В. № 01-34/01-05 від 07.05.2015р. Судом заперечення представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" прийнято до відома.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів".
В судовому засіданні 04.06.15р. розпорядник майна ПАТ "АТП 13060" заявив клопотання про відкладення попереднього судового засідання для надання витребуваних ухвалою суду від 27.05.2015р. документів.
Оскільки боржником та розпорядником майна не надано суду документів витребуваних ухвалою суду від 27.05.2015р., суд вирішив, клопотання розпорядника майна ПАТ "АТП 13060" щодо відкладення попереднього судового засідання задовольнити, відкласти попереднє судове засідання на 18.06.2015р. о 10:00 та зобов'язати боржника та розпорядником майна виконати в повному обсязі вимоги ухвали суду від 27.05.2015р.
Ухвалою від 18.06.15р. клопотання представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 17.06.15 року щодо направлення листів до Генеральної прокуратури України та Прокуратури м. Дніпропетровська долучено до матеріалів справи та прийняті судом до відома; клопотання представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 17.06.15 року долучено до матеріалів справи та додані до клопотання документи прийняті судом до відома; клопотання представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 17.06.15р. щодо повторного зобов'язання боржника та розпорядника майна Гладія О.В. виконати в повному обсязі вимоги ухвали від 27.05.15р. залишено без задоволення; відкладено розгляд справи на 25.06.2015р.
25.06.2015 року до суду від представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" надійшли пояснення від 24.06.15 на відзив арбітражного керуючого Гладія О.В від 16.06.15 на заперечення АТ "Укрексімбанк" на повідомлення арбітражного Гладія О.В. від 07.05.15 №01-34/01-05 про відхилення вимог АТ "Укрексімбанк" до ПАТ "АТП 13060" та пояснення ПАТ "АТП 13060" від 16.06.15, що надійшли на адресу АТ "Укрексімбанк" з додатками.
Судом пояснення представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 24.06.15 та додані до них документи долучені до матеріалів справи та прийняті судом до відома.
Також 25.06.15р. від представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до суду надійшло клопотання від 17.06.15р. в якому останній просить суд прийняти дане клопотання до розгляду та залучити до участі у справі №904/1938/15 про банкрутство ПАТ "АТП 13060" Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).
Ухвалою суду від 25.06.15р. пояснення представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 24.06.15 та додані до них документи долучені до матеріалів справи та прийняті судом до відома; клопотання ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 17.06.15р. щодо залучення до участі у справі №904/1938/15 про банкрутство ПАТ "АТП 13060" Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), як орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами держави залишено без задоволення; відкладено попереднє судове засідання на 02.07.15р о 10:30; зобов'язано ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" - надати суду ухвали та рішення судів, які стосуються заявлених грошових вимог до боржника та всі документи, які підтверджують заявлені грошові вимоги до боржника.
01.07.2015р. до суду від представника ПАТ "АТП 13060" надійшло клопотання від 25.06.2015р. в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2010р. по справі № 2-1336 та рішення апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011р. по справі № 2690/12387/2011.
Судом клопотання представника ПАТ "АТП 13060" від 25.06.2015р. задоволено та долучені до матеріалів справи копії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2010р. по справі № 2-1336 та рішення апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011р. по справі № 2690/12387/2011.
02.07.2015р. до суду від представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" надійшли додаткові пояснення від 01.07.15р. з додатками.
Судом додаткові пояснення представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 01.07.15р. та додані до нього документи долучені до матеріалів справи та прийняті судом до відома.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060", суд встановив наступне:
Частиною 1 статті 23 Закону Україні "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 16, оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" було розміщено на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 18.03.2015 за №15849.
Після публікації вказаного оголошення до суду звернулися з грошовими вимогам до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП", Публічне акціонерне товариство "Державний імпортно-експортний банк України".
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 1ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. Обов'язок щодо такого повідомлення суд може покласти на розпорядника майна або боржника.
У абзаці 1 ч. 2ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
У ст. 45 Закону Україні "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону Україні "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, у тридцятиденний строк після оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" реалізувало своє право на заявлення додаткових грошових вимог до боржника шляхом подання до суду заяви за №06/04-15 від 06.04.2015р. з грошовими вимогами до боржника на суму 135 004 996,12 грн.
Вказані суми було стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" рішеннями господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року у справі №11/413, від 21.12.10 року у справі №33/485, від 28.09.2009 року у справі №45/320, від 06.04.10 року у справі №4/143, від 25.01.2011року у справі №25/489, від 25.01.2011року у справі №25/488, від 21.12.10 року у справі №33/486, від 21.12.10 року у справі №33/483, від 21.12.10 року у справі №33/484, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.15р. у справі № 904/8641/14.
На підтвердження заявлених вимог кредитором було подано до суду оригінали для ознайомлення та копії рішень господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року у справі №11/413, від 21.12.10 року у справі №33/485, від 28.09.2009 року у справі №45/320, від 06.04.10 року у справі №4/143, від 25.01.2011 року у справі №25/489, від 25.01.2011 року у справі №25/488, від 21.12.10 року у справі №33/486, від 21.12.10 року у справі №33/483, від 21.12.10 року у справі №33/484, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.15р. у справі № 904/8641/14.
З поданих документів судом встановлено, Публічне акціонерне товариство "АТП 13060" дійсно має прострочену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" у заявленому розмірі, що підтверджено судовими рішеннями.
Боржником та розпорядником майна заявлені додаткові вимоги ініціюючого кредитора визнано повністю. Розпорядником майна включенню до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" у наступній черговості: перша черга - 1218,00 грн. (судовий збір у справі про банкрутство), четверта черга - 135 709 040,52 грн.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до п. 2.6. Постанови від 26.12.2011 № 18 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Заслухавши присутніх у засіданні представників та дослідивши матеріали справи, вивчивши всі фактичні дані, що стосуються грошових вимог ініціюючого кредитора, з урахуванням його безспірних грошових вимог, визнаних ухвалою про порушення провадження у справі N904/1938/15 від 18.03.2015р. та зважаючи на приписи ст.35 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.6. Постанови від 26.12.2011 N 18 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суд вважає за належне включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" на загальну суму 135 710 258,52 грн., з яких перша черга становить 1 218,00 грн., четверта черга - 135 709 040,52 грн.
До господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №010-5/167 від 16.04.2015р. про визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - Банк, заявник) до Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" на загальну суму 578 130 991, 87 грн., згідно якої Публічне акціонерне товариства "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд прийняти заяву про визнання грошових вимог до Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" на загальну суму 578 130 991,87 грн. та визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" до Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" у розмірі 578 130 991, 87 грн.
Також 21.04.15р. до суду надійшли уточнення до заяви про грошові вимоги №010/5/168 від 17.04.2015р., на суму 584 636 623,45 грн., до яких додано: докази курсу національної валюти України, встановленого Національним банком України щодо відповідних валют - долару США та євро станом на 16.04.15р. та 17.04.15р., копія довіреності представника АТ "Укрексімбанк" та докази надсилання копій уточнення боржнику та розпоряднику майна.
В обґрунтування заявленої суми Публічне акціонерне товариства "Державний експортно-імпортний банк України" посилається на наявність між сторонами укладених договору поруки N18106Р25 від 06.11.2006 р. та іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року, які укладені з метою забезпечення виконання генеральної угоди №18105N3/2114 від 10.11.2005 р. та кредитних договорів (№18106К26/2154 від 26.07.2006р; №18106К26/2155 від 26.07.2006р; №151407К20 від 23.03.2007 р.;№151407К21 від 23.03.2007 р.; №151407К27 від 20.06.2007 р.; №151407К30 від 12.07.2007 р.; №151407К42 від 18.09.2007 р.; № 151408К21 від 25.09.2007 р.; №151408К24 від 16.12.2008 р. - надалі Кредитні договори), що є додатками до генеральної угоди №18105N3/2114 від 10.11.2005 р.
За твердженням заявника, на виконання умов Кредитних договорів Товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans" видано кредитні кошти у розмірі 643 069,39 євро, 13 900 000,00 доларів США, 262 324,34 гривень та Товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" кредитні кошти у розмірі 5 566 329,99 євро, 20 000 000,00 гривень.
Вказані суми Позичальниками не були повернені.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Посилаючись на приписи ст.ст.536, 625, 1050 ЦК України заявником були нараховані штрафні санкції на суму заборгованості.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, при триманням, завдатком.
За таких підстав, в поряду ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Публічне акціонерне товариства "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд визнати його грошові вимоги до Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" у розмірі 6 694 437,47 євро, 17 833 287,64 доларів США та 41 904 034,90 гривень, що разом в гривневому еквіваленті (за курсом Національного Банку України станом на 16.04.15р.) з урахуванням сплаченого судового збору в сумі 1 218,00 грн. складає: 584 636 623,45 грн., в тому числі пеня в сумі 59 809,87 грн.; окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", що забезпечені іпотекою майна Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року; окремо внести до реєстру відомості про майно Публічного акціонерного товариства "АТП 13060", яке є предметом іпотеки за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року.
Розпорядник майна у повідомленні від 07.05.2015 року №01-34/01-05 про розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" повідомив заявника та господарський суд про не невизнання грошових вимог ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" у повному обсязі у зв'язку з припиненням договору поруки №18106Р25 від 06.11.2006р. (відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. у справі №5011-33/12768-2012), та пропуском строку позовної давності по вимогам Банку за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року.
Дану позицію підтримує у запереченні і боржник та просить суд застосувати строки позовної давності до кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та відмовити Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" у повному обсязі.
В наданому суду запереченні від 27.05.2015 на повідомлення арбітражного керуючого Гладія О.В. від 07.05.2015 року №01-34/01-05 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" наполягає на задоволенні заявлених грошових вимог у повному обсязі, а також не погоджується з твердженням розпорядника майна та боржника про пропущення строку позовної давності для звернення до суду з вимогами, оскільки на думку ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" розпорядником майна не вірно обчислено строк позовної давності відносно вимог, які ґрунтуються на іпотечному договорі №18105Z72 від 10.11.2005 року; розпорядником майна не враховано приписи п.2 ч.1 ст.236 ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності у зв'язку порушенням у 2009р. та 2013р. господарським судом м.Києва справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів; приписи ч.2 та ч.3 ст.264 ЦК України щодо переривання перебігу строку позовної давності у зв'язку пред'явленням заявником позовних заяв про стягнення заборгованості, що виникла станом на 20.08.2012р. за відповідними кредитними договорами, укладеними в рамках генеральної угоди №18105N3/2114 від 10.11.2005 р. (господарський суд Івано - Франківської області справа: №5010/1117/2012-8/14, №5010/1135/2012-8/18, №5010/1136/2012/8-19, №5010/1137/2012-8/20, №5010/1134/2012-22/51, №5010/1138/2012-22/52; господарський суд м. Києва справа: №5011-37/11672-2012; господарський суд Запорізької області справа №5009/3369/12; господарський суд Дніпропетровської області справа №9/5005/7522/2012). Додатково ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" зазначає, що ухвалою господарського суду м.Києва від 14.12.2009 порушено провадження у справі №25/629 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення заборгованості з ТОВ "БМ Транс - BM Trans", ТОВ "БМ Будмеханізація", ЗАТ "АТП 13060" про стягнення заборгованості за Генеральною угодою №18105N3/2114 від 10.11.2005 р. в розмірі 5 706 118,20 євро, 15 209 158,36 доларів США, 25 438 612,16 грн. в тому числі шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом застави/іпотеки за відповідними договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за Генеральною угодою. Також ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" було подано позовну заяву до господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості, що виникла станом на 20.08.2013 заборгованості за Генеральною угодою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року (справа № 910/16862/13). Вищевказане на думку Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" свідчить, що перебіг строку позовної давності неодноразово переривався в силу приписів ст.264 ЦК України.
З огляду на зазначене, ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" вказує, що до вимог, пред'явлених у заяві двічі зупинявся строк позовної давності та тричі переривався, а відтак заявлені вимоги подані в межах строку позовної давності, тому просить їх визнати та включити окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені майном Боржника.
16.06.2015 року розпорядником майна та боржником до суду на заперечення Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" подані відзив на заперечення Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та пояснення відповідно.
Так на думку розпорядника майна посилання ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" на приписи п.2 ч.1 ст.236 ЦК України щодо зупинення перебігу позовної давності у зв'язку порушенням у 2009р. та 2013р. господарським судом м. Києва справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" є необґрунтованими, оскільки виходячи із змісту п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України, абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакція яка діяла до 19.01.2013 року) порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для зупинення перебігу позовної давності в розумінні п. 2 ч.1 ст. 263 ЦК України, адже в цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), а відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Отже, мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням справи про банкрутство не є підставою для зупинення перебігу строку позовної давності згідно статті 263 Цивільного кодексу України, оскільки порушення справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є передумовою для повного або часткового задоволення вимог кредиторів, в порядку визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В підтвердження вказаної позиції розпорядник майна посилаються на практику Вищого господарського суду України (постанова від 24.06.2010 у справі №5/320-09, постанова від 07.07.2011 у справі №3/2-11), практику Вищого адміністративного суду України (постанова від 29.01.2014 р. по справі № К/9991/73784/11, постанова від20 лютого 2013 р. по справі №К-27995/10.)
Розпорядник майна також повідомив, що ухвалою від 20.12.2012 року у справі №50/642 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ленд - 1" (ініціюючий кредитор) про порушення справи про банкрутство публічного акціонерного товариства "АТП 13060" залишено без розгляду, дію процедури розпорядження майном та мораторію припинено, відтак згідно ч. 1 ст. 265 ЦК України перебіг позовної давності не зупиняється.
Щодо переривання строку позовної давності на підставі ч.2 та ч.3 ст.264 ЦК України у зв'язку з поданням позовів ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до Позичальників та ПАТ "АТП 13060" про солідарне стягнення заборгованості, розпорядник майна зазначає, що підставою звернення ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до ПАТ "АТП 13060" по зазначеним позовам був договір поруки №18106Р25 від 06.11.2006 р., в той час як підставою для визнання Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" кредитором у справі про банкрутство є іпотечний договір №18105Z72 від 10.11.2005 року. Застава і порука є різними видами зобов'язань, і захист прав по кожному даному зобов'язанню складає окремий предмет спору, який підлягає захисту шляхом пред'явлення позову до суду, тому майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, а відтак пред'явлення позовних заяв до Позичальників та ПАТ "АТП 13060" не є підставою для переривання перебігу строку позовної давності. Одночасно розпорядник майна вважає необґрунтованим посилання ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" на справу №25/629 у господарському суді м. Києва, як на підставу переривання перебігу строку позовної давності, оскільки ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" при подані позовної заяви не було виконано вимог п.4 ч.2 ст.54 ГПК України (не зазначено змісту позовних вимог до ПАТ "АТП 13060"), ст. 29 Закону України "Про іпотеку", крім того господарським судом м. Києва відмовлено у прийнятті заяви Банку про уточнення позовних вимог (доповнення позовних вимог - вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005). У зв'язку з чим, даний позов не може бути підставою для переривання строку позовної давності, оскільки за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК.
На думку розпорядника майна, перебіг строку позовної давності відносно вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 для всіх боржників, в тому числі і для ПАТ "АТП 13060" починається з моменту невиконання Основними боржниками (ТОВ "БМ Транс - BM Trans", ТОВ "БМ Будмеханізація") повідомлення - вимоги ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 21.08.2009р щодо дострокового погашення кредиту (ТОВ "БМ Будмеханізація" з 16.09.2009р., ТОВ "БМ Транс - BM Trans" з 14.09.2009р.) та закінчується відповідно через три роки (для ТОВ "БМ Будмеханізація" - 16.09.2012р., для ТОВ "БМ Транс - BM Trans" - 14.09.2012р.). Відтак не може бути підставою для переривання строку позовної давності порушення 04.09.2013р. господарським судом м. Києва справи № 910/16862/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ПАТ "АТП 13060" про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Законність відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" розпорядник майна обґрунтовує також приписами ст.36 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст.36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання (після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу) будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (іпотекодавцем) або іншою особою, відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (зобов'язання боржника за договором кредиту)) є недійсними.
Оскільки відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2010р. по справі №2-1336 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності було зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, предмет іпотеки за іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005, за Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", наступні вимоги ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України", зокрема заявлені кредиторські вимоги у справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060", є недійсними.
02.07.2015р. представник Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 584 636 623,45 грн. підтримав повністю з підстав, викладених у заяві та запереченнях, наданих до суду.
Розпорядник майна в судовому засіданні 02.07.2015 р. просив суд в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" відмовити.
Представник Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" в судовому засіданні просив суд застосувати строки позовної давності до кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та у задоволені заяви з грошовими вимогами відмовити.
У попередньому судовому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, що подані протягом тридцяти денного строку після публікації оголошення, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
Заслухавши пояснення розпорядника майна боржника, заперечення боржника розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та додані до неї документи, матеріали справи, суд зазначає про наступне.
Щодо вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", заснованих на договорі поруки №18106Р25 від 06.11.2006р.
10.11.2015 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно -імпортний банк України", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans", Закритим акціонерним товариством "АТП 13060", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "АТП 13060", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМ - 2000" було укладено генеральну угоду №18105N3/2114.
В рамках даної генеральної угоди №18105N3/2114 від 10.11.2005р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" укладено кредитні договори №151408К24 від 16.12.2008 р.; №151407К42 від 18.09.2007 р.; №151407К21 від 23.03.2007 р.; N18106К26/2155 від 26.07.2006р. Між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans" укладено кредитні договори №151408К21 від 25.09.2007 р.; №151407К30 від 12.07.2007 р.; №18106К26/2154 від 26.07.2006р; №151407К20 від 23.03.2007 р.; №151407К27 від 20.06.2007 р..
06.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством "АТП 13060" було укладено договір поруки №18106Р25, з наступними змінами та доповненнями.
Предметом договору поруки №18106Р25 є зобов'язання перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання ними основного зобов'язання (п.3.1.). Також сторони домовились, що у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників (п.3.2.).
Відповідно до частини 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "АТП 13060" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ" та товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс" про визнання правовідносин за договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006 року припиненими.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. у справі №5011-33/12768-2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р., постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2013р., у справі №5011-33/12768-2012 було задоволено позов ПАТ "АТП 13060" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ" та товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс" про визнання правовідносин за договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р. припиненими; визнано припиненими правовідносини за Договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р., укладеним між ПАТ "АТП 13060" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. у справі №5011-33/12768-2012 року визнано припиненими правовідносини за Договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р., укладеним між ПАТ "АТП 13060" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", тому суд вважає за необхідне відмовити у визнанні вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ПАТ "АТП 13060", які ґрунтуються на Договорі поруки №18106Р25 від 06.11.2006р.
Щодо вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", заснованих на Іпотечному договорі №18105Z72 від 10.11.2005 року.
Зі змісту заяви ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" вбачається, що окрім договору поруки №18106Р25 від 06.11.2006р. вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника ґрунтуються на Іпотечному договорі №18105Z72 від 10.11.2005 року.
Разом з тим, боржником подано заяву про застосування позовної давності щодо заявлених ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вимог за Іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року.
Згідно з п. 1.4 Постанови пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року № 10 позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
Суд зважаючи на приписи 1.4. Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" при розгляді вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" бере до уваги те, що Боржником заявлено про сплив позовної давності стосовно вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за Іпотечним договором №18105Z72 від 10.11.2005 року.
З матеріалів справи вбачається, 10.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Закритим акціонерним товариством "АТП 13060" було укладено Іпотечний договір №18105Z72, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до п.5.1. Іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання Боржником умов Кредитного договору, обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати достроково виконання зобов'язання Боржником, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки.
Як зазначає заявник на виконання умов Кредитних договорів №151408К21 від 25.09.2007р.; №151407К30 від 12.07.2007р.; №18106К26/2154 від 26.07.2006р; №151407К20 від 23.03.2007 р.; №151407К27 від 20.06.2007р.; №151408К24 від 16.12.2008р.; №151407К42 від 18.09.2007р.; №151407К21 від 23.03.2007р.; №18106К26/2155 від 26.07.2006р. Товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans" видано кредитні кошти у розмірі 643 069,39 євро, 13 900 000,00 доларів США, 262 324,34 гривень та Товариству з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" кредитні кошти у розмірі 5 566 329,99 євро, 20 000 000,00 гривень.
Вказані суми Позичальниками не були повернені.
Враховуючи неналежне виконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" надіслав на адресу Позичальників повідомлення від 21.08.09 про порушення зобов'язання з вимогою здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.
Згідно до п.2.2.2 Іпотечного договору у разі порушення зобов'язань за Кредитним договором та/або умов цього Договору Іпотекодержатель зобов'язаний надіслати боржнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
У частині 2 статті 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до приписів частини першої статті 20 Закону України "Про заставу", частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель (заставодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки), якщо зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін) на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення його вимог шляхом переходу права власності на предмет застави та іпотеки(тобто шляхом позасудового врегулювання).
Відповідно до п.5.1. Іпотечного договору №18105Z72 від 10.11.2005 року у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання Боржником умов Кредитного договору, обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право достроково вимагати виконання зобов'язання Боржником, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки.
Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Зі змісту рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.12 по справі №5010/1135/2012-8/18 (яке залишено в силі в частині вимог ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ - 2000" постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.02.14) вбачається, що ТОВ "БМ Транс - ВМ Тrans" повідомлення від 21.08.09 № 158-04/6121 про порушення зобов'язання було отримано 01.09.09, що підтверджується відповідними відмітками на повідомленні про вручення поштового відправлення №14340484.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. у справі №5011-33/12768-2012 року було встановлено, що строк через непред'явлення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вимоги, позову до ПАТ "АТП 13060" протягом 6 місяців з моменту пред'явлення вимоги до основних боржників, у березні 2010р. сплинув строк, протягом якого ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" мало можливість пред'явити вимогу про дострокове звернення стягнення заборгованості за Генеральною угодою, або подати позов до суду за цим предметом.
Зі змісту рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.12 по справі №5010/1134/2012-22/51 (яке залишено в силі в частині вимог ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ - 2000" постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.14) вбачається, що ТОВ "БМ Будмеханізація" повідомлення від 21.08.09 №158-04/6116 про порушення зобов'язання було отримано 01.09.09, що підтверджується відповідними відмітками на повідомленні про вручення поштового відправлення №14340409.
В десятиденний строк Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" не виконали вимоги ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України", встановлені повідомленням від 21.08.09 про порушення зобов'язань.
Суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що вимога про дострокове повернення кредиту Основними боржниками (ТОВ "БМ Транс - ВМ Тrans" та ТОВ "БМ Будмеханізація") не виконана, 16.09.2009 року у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" виникло право на стягнення всієї кредитної заборгованості і саме з цієї дати почався перебіг трьохрічного строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за кредитними договорами, який закінчився 16.09.2012 року. З позовом до господарського суду м. Києва Банк звернулося лише у вересні 2013 року.
Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" до відповідних додаткових вимог належать, крім зазначених у цій нормі, порука і притримання, а також інші види забезпечення виконання зобов'язань, які можуть бути встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 546 ЦК України).
Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона сплила і стосовно додаткової вимоги.
За таких обставин, суд вважає що вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", які ґрунтуються на Іпотечному договорі №18105Z72 від 10.11.2005 року, заявлені у справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060" з пропуском строку позовної давності.
Судом також досліджено наявність обставин, пов'язаних із вчиненням боржником дії, що свідчить про визнання ним свого боргу та перериванням, зупиненням перебігу позовної давності.
Зокрема, ч.ч. 1-3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Доказів вчинення дій зі сторони боржника (визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити борг тощо), які б свідчили про визнання боргу, суду не надано.
Ознайомившись з наявними в матеріалах справи позовною заявою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс-ВМ Trans", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", Закритого акціонерного товариства "АТП 13060", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ. СОМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМ-2000" про стягнення 5 706 118,20 євро, 15 209 158,36 дол. США та 25 438 612,16 грн., рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2010 по справі №25/629, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.13, постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2013р. у справі №25/629 (на які посилається ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" як на підставу для переривання строку позовної давності) суд приходить до висновку, що позовна заява ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" і порушена по ній справа №25/629 не можуть бути підставою для переривання строку позовної давності. Так господарський суд м. Києва до вимог ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, з яким погодився Київський апеляційний господарський суд (постанова від 15.08.13 у справі №25/629) та Вищий господарський суд (постанова України від 16.12.2013р. у справі №25/629) з системного аналізу ст. 29 Закону України "Про іпотеку" та ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", застосував ст. 22 ГПК України та дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги були заявлені ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" не у відповідності до законодавства.
Крім того у судовому засіданні 21.09.2010 по справі № 25/629 господарським судом м. Києва відмовлено в прийнятті заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про уточнення позовних вимог (в якій Банк просить: 1) стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в сумі 5706118,20 євро, 15209158,36 доларів США та 25438612,16 грн.; 2) звернути стягнення на предмети застави/іпотеки за іпотечним договором № 18105Z72 від 10.11.2005) у зв'язку з тим, що заява про уточнення позовних вимог подана ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" до господарського суду м. Києва 30.08.2010 року, тобто вже після початку розгляду справи по суті.
В силу ст.35 ГПК України згадані судові рішення мають преюдиціальний характер, господарський суд вважає безсумнівними факти, встановлені судами при розгляді справи №25/629, які не можуть ставитися під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин.
Відповідно до п. 4.4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК України. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК України) або її повернуто (стаття 63 ГПК України), то перебіг позовної давності не переривається.
За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Отже дана справа не може бути доказом переривання строку позовної давності у розумінні ч.2 ст.264 ЦК України.
Суд також не приймає до уваги наведені посилання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", оскільки позовна заява про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки по Іпотечному договору №18105Z72 від 10.11.2005 року була порушена Господарським суду м. Києва 14.12.2009р. (справа №25/629), тому, з огляду на приписи ст.264 ЦК України, строк позовної давності почав свій перебіг заново з наступного дня - з 15.12.2009р. та закінчився через три роки - 15.12.2012р. При цьому, провадження по наступній позовній заяві ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про звернення стягнення на предмет іпотеки по зазначеному договору було відкрито Господарським судом м. Києва 04.09.2013 року (справа №910/16862/13). З огляду на що, суд приходить до висновку, що позовна заява по справі №910/16862/13 була подана ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з пропуском строків позовної давності, що унеможливлює переривання таких строків.
Отже, посилання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на подання заяви з кредиторськими вимогами в рамках строків позовної давності у зв'язку із пред'явленням позову про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки по Іпотечному договору №18105Z72 від 10.11.2005 року (справа №25/629) не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки заява ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до ПАТ «АТП 13060» була подана до господарського суду Дніпропетровської області 21.04.2015р. - майже через 2,5 роки після закінчення строків позовної давності після їх переривання у зв'язку із поданням зазначеного позову по справі №25/629.
Крім того, необхідно звернути увагу учасників провадження у справі про банкротство ПАТ «АТП 13060», що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до матеріалів справи не було надано доказів звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки по Іпотечному договору №18105Z72 від 10.11.2005 року у трьохрічний період після звернення до суду з повозом по справі №25/629. Наведене також надає право Боржнику клопотати про застосування строків позовної давності.
Судом також не приймаються до уваги доводи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" щодо переривання строку позовної давності відносно вимог за іпотечним договором № 18105Z72 від 10.11.2005 у зв'язку з пред'явленням позову до Основних боржників та ПАТ "АТП 13060". Проаналізував надані рішення господарських судів Івано - Франківської області: справа №5010/1117/2012-8/14, №5010/1135/2012-8/18, №5010/1136/2012/8-19, №5010/1137/2012-8/20, №5010/1134/2012-22/51, №5010/1138/2012-22/52, до господарського суду м. Києва №5011-37/11672-2012, господарського суду Запорізької області 5009/3369/12, господарського суду Дніпропетровської області №9/5005/7522/2012, суд встановив, що підставою звернення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ПАТ "АТП 13060" по даним справам був Договір поруки №18106Р25 від 06.11.2006 р.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Застава і порука є різними видами зобов'язань, і захист прав по кожному даному зобов'язанню складає окремий предмет спору, який підлягає захисту шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до пункту 4.3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.
Відповідно до п 5.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 п.2.3. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", оскільки зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна давність спливає і до додаткової вимоги - стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо (стаття 266 ЦК України), то господарським судам слід мати на увазі таке.
Пред'явлення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" позову до Основних боржників та ПАТ "АТП 13060" як до фінансового поручителя про стягнення в солідарному порядку боргу за Кредитними договорами не впливає на перебіг строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет застави.
Така позиція суду узгоджується із висновками Вищого господарського суду України, які викладені у постанові від 23 січня 2014 року у справі №906/403/13 та у постанові від 22 липня 2014 року у справі № 913/2548/13, в яких суд касаційної інстанції зазначив, що пред'явлення позивачем позову до відповідача та поручителя про стягнення в солідарному порядку боргу за Кредитним договором за рахунок його коштів також не вплинуло на перебіг строку позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), у зв'язку з чим суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивач з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) звернувся з пропуском строку позовної давності.
При цьому суд враховує позицію Вищого господарського суду України у справі №13/5005/7580/2012 (позов АТ "Укрексімбанк" до Private company Limited by shares "RODANE LIMITED" про звернення стягнення на майно, що є предметом застави за Договором застави акцій № 18106Z172 в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" за Генеральною угодою №18105N3/2114 від 10.11.2005 у розмірі 6 237 501,02 євро, 16 621 136,06 доларів США, 31 075 173,61 грн.), якою встановлено безпідставність посилань на ст. 264 ЦК України щодо переривання строку позовної давності.
Не приймає до уваги суд також доводи ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" стосовно зупинення строку позовної давності відносно вимог за іпотечним договором № 18105Z72 від 10.11.2005 у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" у 2009 та 2013рр.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2009 порушено провадження у справі №50/642 про банкрутство ПАТ "АТП 13060" за загальною процедурою банкрутства.
Ухвалою від 20.12.2012 року у справі №50/642 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Ленд - 1" (ініціюючий кредитор) про порушення справи про банкрутство ПАТ "АТП 13060" залишено без розгляду, дію процедури розпорядження майном та мораторію припинено.
Крім того, за приписами ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 81 ГПК, не зупиняє перебігу позовної давності, тобто перебіг позовної давності, що розпочався до подання позову, продовжується в загальному порядку. Але якщо ухвалу про залишення позову без розгляду буде скасовано з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то перебіг позовної давності вважатиметься зупиненим з моменту подання позовної заяви (підп. 4.4.2., 4.4.3. п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Зважаючи, що заяву про порушення справи про банкрутство ініціюючого кредитора залишено без розгляду, відтак вказані обставини не можуть свідчити про переривання перебігу строку позовної давності.
Суд звертає також увагу на ту обставину, що згідно п.2 ч.1 ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла під час порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060" у 2009р. та до 19.01.2013р.) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Виходячи із змісту п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України, абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "АТП 13060" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для зупинення перебігу позовної давності в розумінні п. 2 ч.1 ст. 263 ЦК України, адже в цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), а відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Отже, мораторій не звільняє від виконання зобов'язання, а є відстроченням виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.
Таким чином, правовий аналіз зазначених норм дає право стверджувати, що обчислення строків позовної давності зупиняються в разі встановлення на законодавчому рівні відстрочки виконання зобов'язань, з метою продовження цього терміну після закінчення обставин, що спричинили відстрочку.
В свою чергу, мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням справи про банкрутство не є підставою для зупинення перебігу строку позовної давності згідно статті 263 Цивільного кодексу України, оскільки порушення справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є передумовою для повного або часткового задоволення вимог кредиторів, в порядку визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Така позиція суду узгоджується із висновками Вищого господарського суду України, які викладені у постановах від 24.06.2010 у справі №5/320-09, від 07.07.2011 у справі №3/2-11, Вищого адміністративного суду України у постанові від 29.01.2014 р. по справі № К/9991/73784/11, 20 лютого 2013 р. по справі №К-27995/10.
Суд приходить до висновку, що кредитор не наводить жодних поважних причин пропуску позовної давності стосовно вимог які ґрунтуються на Іпотечному договорі №18105Z72 від 10.11.2005 року, а суд таких з поданих документів не вбачає, як не вбачає і випадків зупинення, переривання чи поновлення позовної давності щодо даних вимог.
Також господарський суд Дніпропетровської області приходить до висновку про безпідставність заявлених ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" грошових коштів з урахуванням уточнення у розмірі 584 636 623,45 грн. які ґрунтуються на договорі поруки, яка в подальшому визнана рішенням господарського суду м. Києва у справі № 5011-33/12768-2012 від 04.03.2013р. припиненою.
Суд також наголошує на тому, що відповідно до п. 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013р. Про Закон України Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) яким визначено, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).
А отже, ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" мав право заявити кредиторські вимоги лише в частині вартості предмету іпотеки на суму 142 747 808,00 грн. згідно договору іпотеки та додаткових угод до нього
У постанові Вищого господарського суду України у справі № 910/3207/14 від 20.08.2014 р. зазначено, що у разі, якщо грошові вимоги до боржника обтяжені спливом строку позовної давності і кредитор не реалізував можливість захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду в позовному провадженні, такі вимоги не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Абзацом 11 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обумовлено, що погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Відхиляються судом доводи розпорядника майна щодо застосування до вимог ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" приписів ст.36 Закону України "Про іпотеку", оскільки фактично станом на дату подання заяви з грошовими вимогами ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" не зареєструвало право власності на предмет іпотеки, а долучене до матеріалів справи рішення по справі №2-1336 Святошинського районного суду м. Києва було скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15.11.11р. по справі №2690/12387/2011.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" які заявлені за спливом строку позовної давності з порушенням вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже суд вирішив, що заявлені грошові вимоги ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" на суму 584 636 623,45 грн. відхилити.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Рішення зборів кредиторів, комітету кредиторів та клопотань викладених згідно вимог ст. ст. 26, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід направити господарському суду до початку підсумкового засідання.
У судовому засіданні 02.07.2015р. встановлено дату проведення зборів кредиторів до 13.07.2015р. та дату підсумкового засідання суду яке відбудеться 23.07.2015р. о 10:00.
Також 02.07.15р. до господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна надійшло клопотання № 01-34/01-07, в якому останній просить суд продовжити строк процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць.
Клопотання розпорядника майна № 01-34/01-07 від 02.07.15р. щодо продовження строку процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання розпорядника майна № 01-34/01-07 від 02.07.15р. щодо продовження строку процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць, , суд встановив наступне.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Відповідно до абз. 4 ст. 53 ГПК призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.
Враховуючи вищевикладене, суд вирішив клопотання розпорядника майна № 01-34/01-07 від 02.07.15р. щодо продовження строку процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць задовольнити.
Продовжити строк процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 23, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (код ЄДРПОУ 00032112, 03150, м. Київ, вул. Горького, 127) з урахуванням уточнення у розмірі 584 636 623,45 грн. відхилити.
Затвердити реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АТП 13060"(49000, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети "Правда", 35, офіс 707/1; ЄДРПОУ 03117085) з вимогами наступних кредиторів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (код ЄДРПОУ 35112205, 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1) на суму 1 218,00 грн. (перша черга задоволення); 135710258,52 грн. (четверта черга задоволення).
Зобов'язати розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича (свідоцтво №203 від 28.02.13, адреса 49044, м. Дніпропетровськ, б-р Катеринославський, 2 ТДК "Босфор", офіс 610), у 10-ти денний строк після проведення попереднього засідання відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.
Встановити дату проведення зборів кредиторів: до 13.07.2015р. Рішення зборів кредиторів, комітету кредиторів та клопотань викладених згідно вимог ст. ст. 26, 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" направити господарському суду до початку підсумкового засідання.
Підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство призначити на 23.07.2015р. о 10:00 год.
Клопотання представника ПАТ "АТП 13060" від 25.06.2015р. задоволено та долучені до матеріалів справи копії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2010р. по справі № 2-1336 та рішення апеляційного суду м. Києва від 15.11.2011р. по справі № 2690/12387/2011.
Додаткові пояснення представника ПАТ "Державний імпортно-експортний банк України" від 01.07.15р. та додані до нього документи долучені до матеріалів справи та прийняті судом до відома.
Клопотання розпорядника майна № 01-34/01-07 від 02.07.15р. щодо продовження строку процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць задовольнити.
Продовжити строк процедури розпорядження майном ПАТ "АТП 13060" та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича на 1 місяць.
Копію ухвали направити: кредитору, боржнику, розпоряднику майна, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Суддя І.В. Владимиренко