22.06.15р. Справа № 904/3212/15
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.", м. Київ в особі Дніпропетровського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.", м. Дніпропетровськ
про стягнення 11 560,38 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 508 від 13.03.2015 року, представник;
від відповідача: ОСОБА_3 довіреність б/н від 01.12.2014 року, представник.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» в особі Дніпропетровського представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» про стягнення заборгованості у сумі 11 560,38 грн., з яких: 10958,33 грн. - основний борг, 602,05 грн. - пеня. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди №МСЛ-14-002699 від 05.01.2014 року в частині своєчасної оплати за користування орендованим приміщенням у період з 01.01.2015 року по 12.03.2015 року у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 10 958,33 грн. на яку позивач нарахував пеню у сумі 602,05 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов визнає частково у сумі 4 161,29 грн. У решті позову просить відмовити. При цьому зазначає, що між сторонами було укладено додаткову угоду, якою розмір щомісячної орендної плати був зменшений з 6 250,00 грн. до 3000,00 грн. та розірвано договір оренди з 12.03.2015 року, у зв'язку з чим його заборгованість і складає 4 161,29 грн., з яких: 3000,00 грн. - за лютий 2015 року, 1 161,29 грн. - за 12 днів березня 2015 року.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення з підстав, наведених у відзиві на позов.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2015 року.
Розгляд справи призначався на 12.05.2015 року, 10.06.2015 року, 22.06.2015 року.
За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 року строк розгляду спору продовжувався на 15 днів до 30.06.2015 року включно.
У судовому засіданні 22.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
05.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» (далі - Орендар, Відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендодавець, Позивач) був укладений договір оренди № МСЛ-14-002699 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 40 м2, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мурахтова, 4 для здійснення господарської діяльності.
Орендодавець зобов'язується не пізніше 3-х днів з моменту підписання даного договору передати приміщення орендарю на підставі акту приймання-передачі (підпункт 2.1.1. договору).
Згідно з пунктом 2.3. договору орендар зобов'язується:
2.3.1. Використовувати орендоване приміщення відповідно до пункту 1.1. даного договору.
2.3.2. Своєчасно вносити орендну плату, передбачену розділом 3 даного договору.
2.3.3. Звільнити орендоване приміщення протягом тижня з дня розірвання даного договору, передавши його за актом приймання-передачі орендодавцю.
Плата за оренду приміщень становить 156,25 грн. за один квадратний метр за місяць, всього - 6 250,00 грн. без ПДВ та вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 05 числа місяця. В узгоджену сторонами суму орендної плати віднесена сума оплати за всі комунальні послуги, електроенергію, оплата за землю, інші платежі для утримання приміщення у розмірі, пропорційному зайнятій площі. Орендна плата сплачується з моменту підписання акту приймання - передачі (пункт 3.1. договору).
За пунктом 5.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 05.01.2015 року.
Якщо у двотижневий строк після закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах (пункт 5.2. договору).
Відповідно до договору об'єкт оренди було передано позивачем відповідачеві в оренду за актом приймання - передачі від 05.01.2014 року (а.с. 11 том 1).
22.01.2015 року відповідач надав позивачеві на ознайомлення і підписання додаткову угоду від 01.01.2015 року до договору оренди № МСЛ-14-002699 від 05.01.2014 року з пропозицією змінити розмір щомісячної орендної плати з 01.01.2015 року, встановивши його на рівні 3000,00 грн. (а.с. 12 том 1). Того ж дня ця додаткова угода була отримана позивачем, але підписана не була.
У відповідь позивач підготував протокол розбіжностей від 23.01.2015 року до додаткової угоди, який отриманий відповідачем 05.02.2015 року (а.с. 13 том 1).
Фактично за своїм змістом протокол розбіжностей містить альтернативну пропозицію щодо внесення змін до договору і стосується змін до пунктів 2.1.9, 2.3, 5.3. договору щодо обов'язків сторін з приймання-передачі орендованого приміщення за закінченням строку оренди та умов дострокового розірвання договору.
Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, а також у зв'язку з тим, що сторони не узгодили жодних із запропонованих ними змін до договору у встановленому законом порядку, слід дійти висновку, що договір оренди після закінчення його терміну та за обставин відсутності з боку сторін протягом двох тижнів після закінчення його строку заяв про припинення продовжив свою дію на той же строк, тобто до 05.01.2016 року і на тих же умовах.
Листом від 11.02.2015 року Дніпропетровське представництво Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» звернулося до позивача про розірвання з 12.03.2015 року договору оренди № МСЛ-14-2699 від 05.01.2014 року (а.с. 14 том 1).
Листом від 16.02.2015 року позивач просив надати відповідача підтвердження щодо повноважень його представництва щодо розірвання спірного договору.
За результатом переписки сторін, на підставі акту приймання - передачі від 12.03.2015 року до договору оренди № МСЛ-14-2699 від 05.01.2015 року відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт оренди із застереженням про наявність заборгованості відповідача у сумі 11560,38 грн.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем договірних зобов'язань з орендної плати у заявленій до стягнення сумі - 10 958,33 грн. за період з січня 2015 року по 12 березня 2015 року.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3.1. договору щомісячна орендна плата складає 6 250,00 грн. і має сплачуватися передоплатою не пізніше 05 числа поточного (звітного) місяця.
Спору щодо цього у сторін немає.
За оренду нежитлового приміщення у січні відповідачем було сплачено 3000,00 грн., що підтверджується довідкою по картковому рахунку (а.с. 25 том 1).
Доказів сплати за оренду за лютий 2015 року та за 12 днів березня 2015 року відповідач суду не надав.
Таким чином, заборгованість відповідача за спірний період складає:
за січень 2015 року - 3 250,00 грн. (6250,00 - 3000,00 - 3250,00);
за лютий 2015 року - 6 250,00 грн.;
за 12 днів березня 2015 року - 2 419,35 грн. (6250,00 х 12 : 31 - 2419,35).
Усього - 11 919,35 грн.
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у сумі 10 958,33 грн., що є його правом, а саме:
за січень 2015 року - 3 250,00 грн.;
за лютий 2015 року - 6 250,00 грн.;
за 12 днів березня 2015 року - 1 458,33 грн.
За умовами договору строк виконання зобов'язань з орендної плати є таким, що настав, а відтак заявлена позивачем до стягнення заборгованість у сумі 10 958,33 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.1. договору у разі, якщо орендар не внесе орендну плату в строк, передбачений пунктом 3.1. даного договору, він сплачує пеню на користь орендодавця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожний день прострочки.
Позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня у сумі 602,05 грн. за загальний період з 01.01.2015 року по 05.05.2015 року із загальної заборгованості на суму 10 958,33 грн.
Перевіркою здійсненого розрахунку пені підстав для її зменшення не встановлено.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11560,35 грн., з яких: 10 958,33 грн. - заборгованість з орендної плати, 602,05 грн. - пеня, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заявлене відповідачем клопотання про передачу справи за підсудністю задоволенню не підлягає.
Так, за змістом частини другої статті 17 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з частиною четвертою цього Кодексу якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Відповідно до абзацу другого пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлдений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Позивач подав позов до відповідача до господарського суду Дніпропетровської області за місцем знаходження його представництва: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 12, адреса якого підтверджується наданим представником відповідача ОСОБА_4, затвердженим протоколом № 81 від 15.01.2014 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.".
Згідно з пунктом 6.1. зазначеного ОСОБА_4 представництво відповідно до статуту ТОВ "М.С.Л." та нормативних актів України, зобов'язане бути позивачем та відповідачем у судах у межах повноважень, наданих довіреністю представнику Товариства.
З огляду на викладене правові підстави для передачі справи за підсудністю до суду за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." як юридичної особи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С.Л.» (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 50-А, ідентифікаційний код 30109292) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51911, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у сумі 10 958,33 грн., пеню у сумі 602,05 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.06.2015 року.
Суддя ОСОБА_5